10 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/518/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови,
31 січня 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови від 26.12.2019 №ПЛ5407/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час проведення перевірки знаходилась на амбулаторному лікуванні, у зв'язку з чим попросив свою знайому ОСОБА_2 надати доступ до приміщення працівникам відповідача та прийняти товар від ФОП ОСОБА_3 . Стверджував, що трудовій договір між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не укладався, оскільки остання не має можливості працювати за станом здоров'я, а тому відсутній факт порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
04 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи вирішено проводити в прядку загального позовного провадження.
20 лютого 2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що 29.10.2019 за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 був відсутній, в павільйоні перебувала одна громадянка, на якій бух одягнений фартух, вона вільно володіла асортиментом товару та цінами та здійснювала продаж продовольчих товарів. Вказана вище особа назвалася ОСОБА_2 у наданих поясненнях повідомила, що перебуває у ФОП ОСОБА_1 29.10.2019 на заміні.
24 лютого 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов у якій представник позивача вказував на те, що Пирятинським районним судом Полтавської області закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення №544/1669/19 за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
03 березня 2020 року відповідачем до суду подано заперечення у яких зазначено, що управління Держпраці у Полтавській області не було учасником справи за №544/1669/19, яка розглядалась Пирятинським районним судом Полтавської області, а тому правова оцінка надана судому при розгляді вказаної справи не є обов'язковою для суду під час розгляду цієї справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що відповідачем винесено наказ від 28.10.2019 №232П "Про проведення заходів державного контролю", відповідно якого, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів О.Москаленко, Ю.Бойко доручено провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю №1955 від 29.10.2019 головним державним інспекторам Москаленко Оксані Іванівні та Бойко Юлії Сергіївні доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 юридична адреса: АДРЕСА_1 фактичне місце знаходження: АДРЕСА_2 .
У подальшому, на підставі вказаних наказу та направлення головним державним інспектором управління Держпраці у Полтавській області Москаленко Оксаною Іванівною проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання ним вимог законодавства про працю, за результатами якого складений акт від 06.11.2019 №ПЛ5407/163/АВ.
Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Так, в ході проведення інспекційного відвідування було виявлено, що гр. ОСОБА_2 на момент здійснення інспекційного відвідування в торгівельному павільйоні № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 , була допущена до роботи фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин.
26.12.2019 начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5407/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 125190,00 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.
Позивач не погодився постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є: Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №295 від 26.04.2017.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення).
Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
У цьому випадку управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю на момент виникнення та реалізації спірних відносин було визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4.12.2019 №1132) /надалі - Порядок №823/.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509).
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку №823 (у редакції, чинній га момент виникнення спірних відносин) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
За змістом пунктів 8, 10 Порядку №823 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів. Перебіг строку для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування починається з дня, наступного за днем надання об'єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення.
Відповідно до пункту 18 Порядку №823 у разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту).
Штрафи накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Пунктами 3, 4 Порядку №509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб'єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.
Оскаржувана постанова винесена відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з гр. ОСОБА_2 , яка на думку органу Держпраці, перебуває з підприємцем у трудових відносинах.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з 28.10 по 01.11 2019 року перебувала на амбулаторному лікуванні КП "Пирятинський центр первинної медико-санітарної допомоги".
Будучи обізнаної про проведення відповідачем 29.11.2019 її інспекційного відвідування домовилась з гр. ОСОБА_2 щоб остання відкрила павільйон, надала доступ до нього інспекторам Держпраці та прийняла товар у ФОП ОСОБА_3 .
Трудовий договір між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 не укладався, оскільки остання не була найманим працівником та заробітну плату не отримувала.
Позивач стверджує, що ОСОБА_2 не може виконувати функції продавця за станом здоров'я, на підтвердження чого суд надано епікриз №1722/242, а знання нею асортименту в магазину обумовлено тим, що вона раніше працювала у павільйоні де проводилася перевірка.
Крім того, судом встановлено, що поставною Пирятинського районного суду Полтавської області від 29.01.2020 по справі №544/1669/19 закрито провадженні у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.
Вказаною постановою встановлено, відсутність трудових відносним між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 та наявність факту підміни ОСОБА_2 знайомої на час її перебування у поліклініці протягом години.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення статті 24 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб'єктами владних повноважень, владними суб'єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв правомірності рішень чи дій суб'єктів владних повноважень є використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що відповідач скористався своїми повноваженнями не з тією метою, з якою йому таке повноваження надано, а лише за формальними підставами. А відтак, оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.12.2019 №ПЛ5407/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136, вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу №ПЛ5407/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26.12.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Полтавській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1251,90 (одна тисяча двісті п'ятдесят одна гривня дев'яносто копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко