справа №380/11497/20
про повернення позовної заяви
10 грудня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Наталія Іванівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про скасування повідомлення та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради з вимогами:
скасувати Повідомлення № 1979 від 12 червня 2020 року Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (ЄДРПОУ 26144908) про відмову в наданні державної соціальної допомоги позивачеві ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
зобов'язати уповноважених осіб Франківського ВСЗ УСЗ ДГП ЛМР призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу відповідно до вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, повертає її позивачу, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За положеннями ч.4 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Таким чином, адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень має надати ордер, або довіреність тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, з якого можна встановити, що він підтверджує правоможність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Інші форми цього документа, як-от копії ордера або довіреності будь-якого виду, зокрема й копія, завірена самим адвокатом, не замінюють обов'язку надавати ордер або довіреність як основний вид документа, перший і єдиний його примірник. При цьому ч.4 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України не містить норм, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру а бо довіреності, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.
Частиною 5 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Як убачається з ч. 6 ст. 59 КАС України, оригінали документів, зазначені у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
До матеріалів позовної заяви долучено копію довіреності, яка не засвідчена у визначеному законом порядку всупереч вимогам ч.6 ст. 59 КАС України.
За приписами ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із заявою через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Отже, в силу вищенаведених положень КАС України до позовної заяви має бути доданий виключно оригінал документу, який підтверджує повноваження представника позивача. Відповідність копії такого документу оригіналу у разі повернення оригіналу документу може бути засвідчена лише суддею.
Відповідно до п. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, як було зазначено Верховним Судом в ухвалі від 25 лютого 2020 року по справі № 640/20104/18, копія довіреності, яка належним чином не засвідчена, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси.
Крім того, у зазначеній ухвалі із посиланням на практику Верховного Суду в ухвалах від 12 березня 2019 року та від 15 квітня 2019 року по справі №201/11991/18 зазначено, що факсимільна копія, виготовлена за допомогою копіювально-розмножувальної техніки, не є належним доказом на підтвердження повноважень особи.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, така заявлена щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та підписана представником позивача В.Л. Матлашевським. Згідно з світлокопії довіреності від 24.11.2020 В.Л. Матлашевський є представником позивача. Однак, дана копія не засвідчена належним чином.
Таким чином, додана до позовної заяви світлокопія довіреності засвідчена представником позивача не є документом, що посвідчує повноваження В.Л. Матлашевського представляти інтереси ОСОБА_1 . Отже, В.Л. Матлашевський в розумінні ст.ст. 55, 59 КАС України є неналежним представником у справі.
З урахуванням зазначеного, позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про скасування повідомлення та зобов'язання вчинити дії, - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
.
Суддя Сподарик Н.І.