справа № 380/9941/20
про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не проведення розрахунку при звільненні в запас Збройних Сил України - невиплату у день виключення зі списків військової частини (24.07.2019) грошової компенсації за неотримане речове майно;
- зобов'язати Західне територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) виплатити різницю грошової компенсації вартості за неотримане, під час проходження військової служби, речове майно у сумі 48233,89 грн;
- стягнути із Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 24.07.2019 по день повної виплати компенсації.
Ухвалою від 10.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження, проте після відкриття провадження судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що позивач просить визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення розрахунку при звільненні в запас Збройних Сил України - невиплату у день виключення зі списків військової частини (24.07.2019) грошової компенсації за неотримане речове майно; зобов'язати виплатити різницю грошової компенсації вартості за неотримане, під час проходження військової служби, речове майно у сумі 48233,89 грн; стягнути із відповідача на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 24.07.2019 по день повної виплати компенсації.
З матеріалів справи судом встановлено, що 24.07.2019 згідно з наказом начальника Західного територіального управління Національної гвардії України з позивачем розірвано контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України та виключено позивача зі списків та всіх видів забезпечення.
Відповідно до довідки від 21.08.2019 вартість речового майна, що належала до видачі позивачу становила 79599, 50 грн разом із ПДФО.
Проте, відповідачем не проведено розрахунок із позивачем щодо компенсації вартості речового майна, що належала до видачі позивачу.
21.08.2019 року листом № 50/14/27/3-891 відповідач повідомив позивача про те, що нарахування за неотримане речове майно згідно довідки-розрахунка № 55 від 21.08.2019 на суму 67457,20 грн. При надходженні коштів з довольчого органу позивачу буде повідомлено додатково.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» від 28 жовтня 2004 року № 1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час (чинне на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення № 1444), відповідно до пункту 2 якого метою речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.
Згідно з пунктом 27 Положення № 1444 військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Як передбачено приписами пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
Згідно з позицію Верховного суду викладеною у постанові від 09.07.2020 у справі № 240/11529/19, пунктом 27 Порядку № 1444 визначено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно. Приписами Порядку № 1444 не визначений строк протягом якого військовослужбовці після звільнення повинні звернутися за отриманням грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Верховний Суд вважає, що саме із листа, після звернення позивача із заявою про виплату компенсації, позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд вказує, що позивач в даній справі дізнався про порушення своїх прав після отритмання листа від 21.08.2019 № 50/14/27/3-891.
Проте, звернувся із позовом до суду із пропуском місячного строку звернення до суду встановленого КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження обставин, які б об'єктивно перешкоджали поданню позову та свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження обставин, які б об'єктивно перешкоджали поданню позову та свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Роз'яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Костецький Н.В.