10 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/4647/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 (26335, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Чемерпіль, РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_1 ),
відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Науменка І.Ф., звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 у листопаді 2019 року звернулася до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту), яка перебуває у її довгостроковому, безперервному та добросовісному користуванні з 1992 року. Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 року позивачці відмовлено у її задоволенні з посиланням на те, що вказана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі №340/45/20 вказаний наказ визнано протиправним та скасовано, зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути подану позивачкою заяву з урахуванням висновків суду. Однак, наказом №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року відповідач повторно відмовив позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих самих підстав. Стверджуючи, що така відмова відповідача є очевидно протиправною та такою, що суперечить частині 7 статті 118 Земельного кодексу України, представник позивачки просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Ухвалою від 22.10.2020 року суд відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення цього позову.
Ухвалою судді від 23.10.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року позивачці правомірно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки обрана нею земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок, право на яку підлягає продажу на земельних торгах, тож відповідно до частини 3 статті 136 Земельного кодексу України вона не може бути відчужена (передана у власність/користування) до завершення торгів. З цих підстав представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 у листопаді 2019 року звернулася до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою, у якій просила надати їй дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. До заяви додала графічні матеріали, на яких позначено бажане місце розташування земельної ділянки, в межах земельної ділянки за кадастровим номером 3521187600:02:000:2272, що перебуває у державній власності. Вказана заява з додатками 18.11.2019 року зареєстрована в ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області за №З-12205/0/16-19. (а.с. 8- 10, 50)
За наслідками розгляду цієї заяви в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області видав наказ №11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах" №820 від 19.09.2018 року обрана нею земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах, а тому відповідно до частини 3 статті 136 Земельного кодексу України вона не може бути відчужена (передана у власність/користування) до завершення торгів. (а.с. 11)
Не погодившись з цим наказом, позивачка у січні 2020 року звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування цього наказу, а також про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року в адміністративній справі №340/45/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" №11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 року. Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2, розташованої на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, протягом місячного строку з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/45/20. (а.с. 12 - 15)
Згодом начальником ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області видано наказ №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з тих самих підстав.
Позивачка, не погоджуючись цим наказом, звернулася до суду з даним позовом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.
Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.
Згідно з цим Положенням Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (пп.13 п.4 Положення).
Відтак, до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.
Судом установлено, що позивачка у листопаді 2019 року звернулася до відповідача як до розпорядника земель державної власності із заявою від 18.11.2019 року про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою її формування та державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, маючи намір у подальшому отримати її у приватну власність для ведення особистого селянського господарства в порядку безоплатної приватизації.
За наслідками розгляду цієї заяви відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а мотиви відмови викладені у наказі №11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 року.
Законність мотивів відмови відповідача у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки була предметом спору в адміністративній справі №340/45/20, у якій позивачка оскаржувала наказ №11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 року, а також просила суд зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Ці вимоги судом вирішені та постановлено рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , яке набрало законної сили. Тож порушене право позивачки щодо належного розгляду її заяви від 18.11.2019 року відновлено за наслідками вирішення спору та прийняття судом рішення у справі №340/45/20, яким зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2019 року у місячний строк. Підстав для спонукання відповідача прийняти рішення про надання позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, про що вона просила у позові, суд не знайшов.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року в адміністративній справі №340/45/20 в апеляційному порядку не переглядалося та набрало законної сили 18.08.2020 року.
Після цього ОСОБА_1 не зверталася до відповідача за отриманням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не подавала інших заяв/клопотань щодо обраної неї земельної ділянки, позначеної на графічних матеріалах, доданих до заяви від 18.11.2019 року, чи щодо будь-якої іншої земельної ділянки.
Спірний наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року виданий відповідачем за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.11.2019 року, на виконання рішення суду в адміністративній справі №340/45/20.
Той факт, що позивачка вважає протиправним наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року, не свідчить про те, що між даними сторонами виник новий спір, оскільки цей наказ прийнятий за тією ж заявою позивачки від 18.11.2019 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, щодо тієї ж земельної ділянки та з тих самих мотивів, що і наказ №11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 року, який оскаржувався в адміністративній справі №340/45/20.
Заявлена у цій справі друга позовна вимога про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області за її заявою від 18.11.2019 року також була предметом спору в адміністративній справі №340/45/20 та вирішена судом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 8 статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що КАС України передбачає такі види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України), оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, вчинених при примусовому виконанні рішення суду (стаття 287 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 вказав, що зазначені правові норми КАС України (статті 382, 383) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, установленому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення або стягнення заборгованості за іншим судовим рішенням.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору в адміністративній справі №340/45/20, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. У спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 20.02.2019 року (справа №806/2143/15), від 03.04.2019 року (справа №820/4261/18), від 21.11.2019 року (справа №802/1933/18-а), від 24.09.2020 року (справа №640/15623/19).
У постанові від 29.07.2020 року (справа №580/1264/19) Верховний Суд вказав, що у разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду - провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Частиною 2 статті 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак, для повернення судового збору, сплаченого позивачкою за подання цього позову, їй слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 238, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (26335, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Чемерпіль, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш