про повернення позовної заяви
09 грудня 2020 року Справа № 340/4516/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач (через представника) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його зарахувати період роботи з 01.01.1992 р. по 11.04.1995 р. на посадах із шкідливими умовами праці за Списком №1 відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, перерахувати та виплатити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з моменту призначення з урахуванням вищевказаного періоду роботи.
Ухвалою від 19.10.2020 р. позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десятиденного строку з дня отримання такої ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання: позовної заяви з додатками до неї у паперовій формі; пояснення щодо строку звернення до суду з цим позовом (заяву про поновлення такого строку з доказами поважності причин його пропуску); письмові докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
10.11.2020 р. до суду від представника позивача Хомич І.О. надійшла заява від 05.11.2020 р. про усунення недоліків, в якій він просить продовжити строк для усунення недоліків на два тижні, тобто до 19 листопада включно.
Було встановлено, що недоліки позовної заяви станом на 10.11.2020 р. усунуті частково.
Ухвалою від 11.11.2020 р. продовжено процесуальний строк усунення недоліків позовної заяви та запропоновано позивачу подати в строк до 19.11.2020 р. включно позовну заява з додатками до неї для суду та їх копії для відповідача у паперовій формі.
19.11.2020 р. на електронну адресу суду від представника позивача адвоката Хомич І.О. надійшла заява про продовження строку усунення недоліків позовної заяви ще на два тижні, тобто до 3 грудня.
Також було встановлено те, що станом на 19.11.2020 року до суду не надходила позовна заява з додатками до неї для суду та їх копії для відповідача у паперовій формі.
Ухвалою від 23.11.2020 р. продовжено процесуальний строк усунення недоліків позовної заяви до 03.12.2020 р. включно.
04.12.2020р. до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої було долучено також позовну заява з додатками до неї для суду та їх копії для відповідача у паперовій формі.
Отже, недоліки позовної заяви, залишеної без руху на підставі ухвали від 19.10.2020 р. усунуті в повному обсязі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржено бездіяльність відповідача щодо не зарахування періоду роботи з 01.01.1992 р. по 11.04.1995 р., проведення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням вищевказаного періоду роботи. При цьому, позивач також зазначає, що отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах, з 05.02.2010 р..
Представник позивача подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, яке вмотивоване тим, що системний аналіз положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 р. № 22-1 дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає. За таких обставин в окружного адміністративного суду відсутні підстави для відмови у відкритті провадження з підстав пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення з даним позовом до суду, адже як зазначено вище у разі порушення відповідними органами державної влади законодавства про пенсійне забезпечення, не підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
Водночас, зазначені доводи представника суддя вважає помилковим з огляду на наступне.
Так, частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частини третьої статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Це правило застосовується, якщо іншими законами не встановлені інші строки для звернення до адміністративного суду.
Аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку про те, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено саме специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Позивач з 05.02.2010 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком №1.
Як зазначено у позові, з отриманої від відповідача відповіді №1100-0301-8/27289 від 10.09.2020 р. позивач переконався, що період його трудового стажу на посаді "начальника зміни виробничої служби" з 01.01.1992 р. по 11.04.1995 р. не було зараховано за Списком №1.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Зокрема, буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених саме з вини ПФУ, а тому положення наведеної норми не розповсюджується на спірні правовідносини.
Оскільки пенсія є періодичним платежем та про розмір відповідних виплат позивачу було відомо, відтак, в разі незгоди позивач мав достатньо часу для звернення до суду за захистом своїх прав.
Суддя зауважує, що за загальним правилом, перебіг строку на звернення до суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
Таким чином, позов про зобов'язання провести перерахунок пенсії зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.1992 р. по 11.04.1995 р. на посадах із шкідливими умовами праці за Списком №1 подано з пропуском строку звернення до суду, а тому він підлягає залишенню без розгляду.
Посилання представника позивача на пункт 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, не приймаються, оскільки доказів подання відповідної заяви до матеріалів позовної заяви не надано. Не надано й рішення відповідача, прийнятого за результатами розгляду такої заяви.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У п. 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд також послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Так, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. При цьому, нормами КАС України не передбачено виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не зазначено підстав, які є поважними для його поновлення, що в силу ч. 2 ст. 123 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 169, 256, 294, 295 КАС України, суддя, -
1. Залишити без задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 , - повернути позивачу.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами та роз'яснити, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений ст. 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько