про відмову в забезпеченні позову
10 грудня 2020 року м. Київ ЗПП/320/41/20
Суддя Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Романа Сергійовича про забезпечення позову до подання позовної заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Управління забезпечення примусового виконання рішення у Сумській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерство юстиції України, Дисциплінарна комісія приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Управління забезпечення примусового виконання рішення у Сумській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерство юстиції України, Дисциплінарна комісія приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, про визнання протиправними дій.
Заява обґрунтована тим, що приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 готує позовну заяву до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Управління забезпечення примусового виконання рішення у Сумській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерство юстиції України, Дисциплінарна комісія приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, про визнання протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області, що полягають у складанні довідки від 06.11.2020 за результатами якої виявлено порушення норм статті 129-1 Конституції України частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 5 частини першої статті 4, частини другої статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" в частині прийняття виконавчого документу до виконання не в межах виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Варава Роман Сергійович зазначив, що подання вказаного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не забороняють іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. А відтак, розгляд подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності виконавця Дисциплінарною комісією приватних виконавців, до моменту вирішення судом питання щодо його правомірності та набрання рішенням по справі законної сили, значною мірою негативно вплине на незалежну професійну діяльність приватного виконавця та його ділову репутацію.
Крім цього, на думку, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Романа Сергійовича, захищене в судовому порядку порушене право позивача (інтерес) взагалі може бути знівельовано наслідками застосування вчинення Міністерством юстиції України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців передбаченого ст. 41 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", серед яких: попередження, догана, зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців, припинення діяльності приватного виконавця.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Варава Роман Сергійович вважає, що у разі задоволення касаційної скарги і скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі №380/6158/20 і ухвалення нового рішення, яким буде відмовлено у задоволенні позову, поновлення прав приватного виконавця може бути ускладнене, зважаючи на можливе прийняття Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення про вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця та застосування дисциплінарного стягнення передбаченого ст. 41 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Також, звернута увага на те, що отримання приватним виконавцем винагороди від здійснення професійної діяльності є єдиним джерелом доходу позивача. У випадку притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця, застосувавши при цьому дисциплінарне стягнення, передбачене п. 3-4 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", діяльності позивача, останній не зможе виплатити заробітну плату помічнику та обов'язкові збори та платежі. Також звернута увага суду на те, що рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності підлягає внесенню в Реєстр приватних виконавців, однак в подальшому вилучення такої інформації (у разі задоволення позову) законодавством не передбачено.
З огляду на зазначене, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Варава Роман Сергійович просить суд: до набрання законної сили рішенням суду у цій справі за позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області (код ЄДРПОУ 43316700, адреса: 40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28) про визнання протиправними дій щодо складання довідки від 06.11.2020 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.10.2020 за №6826/20.5.1/-20, заборонити Північно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Суми) Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області, Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, Дисциплінарній комісії приватних виконавців, іншим посадовим особам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, що пов'язані з використанням, розповсюдженням довідки Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області від 06.11.2020 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.10.2020 за №6826/20.5.1/-20, а також прийняття будь-яких рішень її підставі, в тому числі, але не виключно, вчиняти дії спрямовані на підготовку, складання та винесення на розгляд подання та розгляд подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Р.С.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до частини шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Варавою Романом Сергійовичем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 не навів достатніх підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надав належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відтак, не підтверджено існування очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, отже, підстави для задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 про забезпечення позову відсутні.
При цьому, положення статей 152-154 Кодексу адміністративного судочинства України не містять зауваження щодо можливості повернення заяви про забезпечення позову позивачу без розгляду у разі порушення позивачем підсудності справи.
Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що заява приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Романа Сергійовича про забезпечення позову до подання позовної заяви є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Романа Сергійовича про забезпечення позову до подання позовної заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Управління забезпечення примусового виконання рішення у Сумській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерство юстиції України, Дисциплінарна комісія приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, про визнання протиправними дій.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Басай О.В.