про повернення позовної заяви
10 грудня 2020 року 320/12972/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Публічне акціонерне товариство "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2020 №Ю-1451-17.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з наступного.
Статтею 43 Кодексу адміністративного судочинства України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
Так, "особисто здійснювати", означає в тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначені права та обов'язки учасників справи. Так, згідно з частиною десятою вказаної статті якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Таким чином, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.
Суд звертає увагу на те, що зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що вона подана представником позивача - адвокатом Беніцькою В.І., проте, вона не містить її власноручного підпису, тобто, зазначене не дає змогу пересвідчитись у наявності повноважень у адвоката на подання (підписання) позовної заяви від імені позивача. Необхідно наголосити, що адміністративний позов підписаний від імені позивача із очевидним застосуванням механічних засобів відтворення власноручного підпису - факсиміле.
Факсиміле з латині "facsimile" - зробити подібне. Так, фактично - це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.
У свою чергу, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
Отже, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису певної особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи (позивача) на уповноваження певної особи на представництво та відображенні даної волі у проставленому на позовній заяві представником власноручного підпису. Зазначене, дає змогу суду виключити будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення на звернення до суду з позовом. Учасники справи повинні демонструвати повагу до суду.
Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні позову при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а також, враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, підпис представника позивача - адвоката Беніцької В.І. на позовній заяві, беззаперечно відтворений за допомогою факсиміле, що не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано позов.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява скріплена власноручним підписом повноважного представника.
Позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, є такою, що не підписана повноважною особою позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для застосування відповідних наслідків (повернення позовної заяви).
Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 у справі №826/811/17 (адміністративне провадження №К/9901/51505/18) дійшов аналогічного висновку, що надіслані на адресу суду процесуальні документи, які підписані з використанням факсиміле, не можуть вважатися такими, що підписані відповідним заявником. Дана правова позиція також висловлена в ухвалі Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №620/3858/18 (адміністративне провадження №К/9901/16996/19) та в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №640/5124/19 (адміністративне провадження №К/9901/32084/19).
Пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позов не підписано власноручно.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.