Ухвала від 10.12.2020 по справі 320/13012/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10 грудня 2020 року м. Київ Справа № 320/13012/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши

позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Пром Агро Рось»

доКиївської митниці Держмитслужби

провизнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром Агро Рось» звернулось до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення відповідача від 20.10.2020 № UA100500/2020/000018/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.10.2020 № UA100500/2020/00091.

Відповідно до приписів пунктів 1, 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для її повернення.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною першою статті 57 цього Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Таким чином, керівник юридичної особи або адвокат як її представник мають право на звернення до суду від імені юридичної особи лише на підставі документів, що безпосередньо підтверджують їх повноваження.

У свою чергу повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (частина четверта статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 12.04.2019 № 41 (далі - Положення № 41), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Так, згідно з пунктом 10 Положення № 41 ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

Судом встановлено, що позовна заява від імені позивача підписана в якості його представника адвокатом П.П. Телющенком.

При цьому до позовної заяви в якості доказу, що підтверджує повноваження Телющенка П.П. як адвоката на підписання зазначеної заяви, приєднано ордер серії АІ № 1063131, з якого вбачається, що він не містить усіх визначених Положенням № 41 обов'язкових реквізитів, а саме: відтиск печатки адвокатського об'єднання «АКТОРІС».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 21.12.2018 в адміністративній справі № 753/15930/15-а та 12.03.2019 в адміністративній справі № 814/102/18.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром Агро Рось» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати (видати) позивачу (його представнику) невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Харченко С.В.

Попередній документ
93431820
Наступний документ
93431822
Інформація про рішення:
№ рішення: 93431821
№ справи: 320/13012/20
Дата рішення: 10.12.2020
Дата публікації: 14.12.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару