про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2020 року м. Київ № 320/12791/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області та Літочківської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області та Літочківської сільської ради Броварського району Київської області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення сесії Літочківської сільської ради Броварського району Київської області від 11.09.2019 №249-ХХІХ-VII про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 2 га в місці зазначеному в доданих до заяви графічних матеріалах в с.Літочки Броварського районну Київської області;
- зобов'язати Зазимську сільську раду Броварського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 5 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221285201:01:017:0023 в місці, зазначеному в доданих до заяви графічних матеріалах, згідно з графічних матеріалах, згідно з графічним матеріалом в порядку і в спосіб, передбачений ст.118 Земельного кодексу України;
- стягнути з Літочківської сільської ради Броварського району Київської області моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що у позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, а також адреса електронної пошти, що не відповідає вимогам ст.160 КАС України.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статі 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Вимоги до письмових доказів встановлені статтею 94 КАС України.
Так, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що додані до позовної заяви документів не оформлені позивачем належним чином, оскільки не містять підпису про відповідність копії документа оригіналу із зазначенням дати такого засвідчення.
У зв'язку з цим такі документи згідно наведених вище норм не можуть вважатися письмовими доказами.
Таким чином, позивачем у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: рішення Літочківської сільської ради Броварського району Київської області від 11.09.2019 №249-ХХІХ-VII.
У зв'язку з чим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належним чином засвідчену копію вказаного документу.
Крім того, відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржується рішення Літочківської сільської ради Броварського району Київської області від 11.09.2019 №249-ХХІХ-VII, при цьому до суду позивач звернувся 04.12.2020, тобто з пропуском строку.
Позивач посилається на те, що про порушене право він дізнався 07.09.2020, у зв'язку з чим вважає, що строк звернення до суду ним не пропущений.
Водночас, на підтвердження цих обставин позивач не надав жодних доказів.
Позивачем додано лист Літочківської сільської ради Броварського району Київської області від 24.09.2019, проте будь-якого посилання у цьому листі на спірне рішення відсутнє. Крім того, цей лист також був прийнятий у вересні минулого року, а докази його фактичного отримання позивачем не надані.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що строк звернення до суду обчислюється не лише з моменту обізнаності про порушене право, але й з моменту, коли особа повинна була дізнатися про таке порушення, тим самим проявивши розумність, обачливість та небайдужість до правовідносин, учасником яких вона є.
Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Частиною п'ятою статті 46 цього Закону передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Отже, за результатом розгляду клопотання фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 у справі №140/1992/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83494924).
За таких обставин, звернувшись до органу місцевого самоврядування із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки 04.09.2019, позивач повинен був дізнатися про його порушене право (у разі прийняття рішення про відмову у наданні запитуваного дозволу) щонайменше через місяць після такого звернення.
Позивач не надав докази звернення до відповідача із заявою чи запитом про надання інформації щодо стану розгляду його заяви, а за спливом одного року та трьох місяців одразу звернувся до суду з цим позовом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Згідно з частиною першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду подана не була, що є підставою для залишення позову без руху.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву (три примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень;
- надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду;
- надати належним чином засвідчену копії рішення Літочківської сільської ради Броварського району Київської області від 11.09.2019 №249-ХХІХ-VII (три примірники);
- надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів (три примірники).
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.