ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" листопада 2020 р. справа № 300/1475/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Федик О.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Голуба Г.С.,
представники відповідача - Голубчак О.О., Сторожука А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької районної державної адміністрації про скасування наказу №20-к від 29.01.2020, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошової допомоги, моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тлумацької районної державної адміністрації, відповідно до змісту якого просить: скасувати наказ керівника апарату Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області №20-к від 29.01.2020; поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Тлумацької районної державної адміністрації; стягнути з Тлумацької районної державної адміністрації 0590,00 грн. невиплаченої грошової допомоги при виході у відпустку з 20.01.2020; стягнути з Тлумацької районної державної адміністрації за період з 30.01.2020 по 30.06.2020 47950,00 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнути з Тлумацької районної державної адміністрації 40000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звільнення позивача з посади завідувача сектору з питань цивільного захисту Тлумацької районної державної адміністрації у зв'язку з скороченням чисельності працівників згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу») відбулось із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач має переважне право на залишення на роботі. Зазначає, що посада, яку він займав, не скорочена і не ліквідована, а була перейменована, тому його повинні були перевести на його ж діючу перейменовану посаду завідувача сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами, яка не скорочувалась і на якій він перебував завідувачем, у зв'язку з її перейменуванням до звільнення. Стверджує, що в Тлумацькій районній державній адміністрації були вакантні посади, які не були запропоновані позивачу, насамперед його дійсне місце роботи, відповідачем не було надано жодних пояснень щодо його звільнення, або будь-якого аналізу чи порівняння його поряд з іншими працівниками, які б відповідали критеріям і нормам закону, не враховано, що позивач має неповнолітню дитину та непрацюючу дружину, є членом профспілкового комітету. Також, відповідач не виплатив йому грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати, яка виплачується до основної щорічної відпустки, правом на яку він скористався перед звільненням. Позивач зазначає, що внаслідок незаконного звільнення, йому спричинено моральну шкоду, що полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, втраті нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позов, у якому позовні вимоги заперечив. Зазначив, що наведені у позовній заяві доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки наказ №20-к від 29.01.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » винесений внаслідок дотримання усіх вимог вивільнення працівників та трудового законодавства загалом і підстав для його скасування немає. Вимогу позивача про стягнення грошової допомоги при виході у відпустку 20.01.2020 вважає необґрунтованою та безпідставною, оскільки виплата грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати не передбачена в межах фонду заробітної плати, затвердженого для Тлумацької РДА у кошторисі на 2020 рік. Звертає увагу, що згідно п.1 наказу від 17.01.2020 №9-в відпустка позивачу була надана відповідно до ст.3 Закону України «Про відпустки», а не відповідно до ст.57 Закону України «Про державну службу». Також вважає безпідставною вимогу про стягнення моральної шкоди з мотивів недоведеності її спричинення саме діями відповідача, відсутності належних доказів, що підтверджують сам факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, відсутністю вини у діях відповідача.
Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.
В судовому засіданні позивач і представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та письмових поясненнях. Додатково пояснили, що відповідачем проведено не реорганізацію, а оптимізацію, оскільки сектор з питань цивільного захисту, який очолював позивач перейменовано у сектор з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами, при цьому посада, яку займав позивач не скорочена, однак позивач звільнений, а на його посаду призначена інша особа, посаду якої скорочено. Також звернули увагу, що позивача звільнено без погодження з Івано-Франківською обласною державною адміністрацією. Просять позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні стосовно задоволення позову заперечили з підстав, наведених у відзиві на позов та письмових поясненнях. Додатково пояснили, що фактично сектор, який очолював позивач, не перейменовано, а створено новий, оскільки два сектори були об'єднані в один і повноваження новоствореного сектору збільшені. Зазначили, що ОСОБА_2 , якого призначено керівником нового сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами, має більш високу кваліфікацію ніж в позивача і більший безперервний стаж роботи в районній адміністрації. Просять в задоволенні позову відмовити.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , яка займає посаду начальника відділу управління персоналом, організаційної та інформаційної діяльності Тлумацької РДА, суду пояснила, що у зв'язку з скороченням чисельності працівників Тлумацької районної державної адміністрації з 123, в тому числі 29 апарату, до 83,5 штатних одиниць, в тому числі до 14 штатних одиниць апарату, при залишенні діючих повноважень, всі працівники відповідача були попередженні про звільнення. З метою визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, була створена відповідна комісія, висновки якої мали рекомендаційний характер. За результатами засідання цієї комісії, зокрема, позивача було визначено як такого, що має переважне право на залишення на роботі. Керівником апарату районної державної адміністрації ОСОБА_1 було запропоновано посаду спеціаліста з мобілізації та режимно-секретної роботи апарату районної державної адміністрації, однак він від неї відмовився, тому ця посада була запропонована іншій особі, а позивача звільнено. Зазначила, що вакантних посад на час звільнення позивача не було, документи на погодження звільнення, на всіх відповідних працівників були направленні до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, за її телефонним дзвінком вказаною установою було повідомлено, що звільнення погоджені, пізніше надійшов лист із відповідним погодженням звільнення. Звернула увагу, що відбувалось масове звільнення працівників Тлумацької районної державної адміністрації, а не окремого підрозділу. Також свідок зазначила, що по 02.01.2020 позивач повністю використав основну відпустку, однак мав невикористану додаткову відпустку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який займає посаду керівника апарату Тлумацької РДА, надав суду аналогічні із свідченнями ОСОБА_3 пояснення, додатково зазначив, що при визначенні працівників, яких необхідно залишити на роботі, вивчалися особові справи працівників, порівнювались кваліфікація, стаж роботи. ОСОБА_2 призначено завідувачем сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами з тих підстав, що вказаний працівник є більш кваліфікованим і має більший стаж роботи в районній адміністрації, ніж позивач. Натомість, позивачу було запропоновано посаду спеціаліста з мобілізації та режимно-секретної роботи апарату районної державної адміністрації, проте ОСОБА_1 від цієї посади відмовився. Зазначив, що посада головного спеціаліста сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами була запропонована ОСОБА_5 і він на неї погодився, тому підстав пропонувати вказану посаду позивачу не було, і ОСОБА_1 не звертався із проханням призначити його на цю посаду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, свідків, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 розпорядженням Тлумацької районної державної адміністрації за №101-к від 26.12.2012 призначений на посаду завідувача сектору з питань надзвичайних ситуацій районної державної адміністрації, як такий, що пройшов за конкурсом (а.с.27 т.2).
Розпорядженням Тлумацької районної державної адміністрації №17-к від 27.02.2019 «Про зміни у структурі районної державної адміністрації» затверджено структуру і граничну чисельність апарату та структурних підрозділів Тлумацької районної державної адміністрації, а також структуру і штатну чисельність апарату, відповідно до яких гранична чисельність Тлумацької РДА становила 123 штатних одиниці, в тому числі кількість штатних посад апарату Тлумацької РДА становила 29 посад (а.с.209 т.1).
Постановою Кабінету міністрів України від 03.11.2019 №926 «Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій» було зменшено граничну чисельність працівників місцевих держаних адміністрацій на всій території України.
На виконання вказаної постанови КМУ №926 від 03.11.2019 розпорядженням Івано-Франківської обласної адміністрації від №418-к від 22.11.2019 рекомендовано Тлумацькій районній державній адміністрації визначити граничну чисельність працівників 83,5 штатних одиниць.
Відповідно до статей 5,6 та 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України 03.11.2019 №926 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №746», на виконання розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації №418-к від 22.11.2019 «Про деякі питання діяльності районних державних адміністрацій», керуючись статтею 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Тлумацькою районної державною адміністрацією видано розпорядження за №326 від 26.11.2019 «Про затвердження структури районної державної адміністрації», яким визначено граничну чисельність районної державної адміністрації у кількості 83,5 одиниць, у тому числі апарат районної державної адміністрації - 14 одиниць, а також затверджено структуру та граничну чисельність Тлумацької районної державної адміністрації та структуру і штатну чисельність апарату Тлумацької районної державної адміністрації згідно із додатками (а.с.216-217 т.1).
Згідно додатку до розпорядження Тлумацької райдержадміністрації №326 від 26.11.2019 «Структура та гранична чисельність Тлумацької районної державної адміністрації» гранична чисельність (одиниць) всього становить 83,5. Згідно додатку «Структура і штатна чисельність апарату Тлумацької районної державної адміністрації» кількість штатних посад становить - всього 14 посад.
Пунктом 4 розпорядження Тлумацької райдержадміністрації №326 від 26.11.2019 доручено фінансовому управлінню РДА врахувати зазначені зміни в чисельності працівників при розподілі бюджетної асигнувань на утримання районної державної адміністрації (а.с.216 т.1).
27.11.2019 Тлумацькою районною державною адміністрацією видано розпорядження за №327 «Про зміни у структурі районної державної адміністрації», яким внесено відповідні зміни у штатному розписі апарату РДА - скорочено окремі посади, ліквідовано ряд відділів, створено сектори, введено окремі посади, тощо, та також ліквідовано ряд відділів, структурних підрозділів самої РДА, зменшено кількість посад, утворено нові відділи з меншою чисельністю (а.с.211 т.1).
Зокрема, пунктом 1.16 вказаного розпорядження від 27.11.2019р. №327 ліквідовано у штатному розписі апарату районної державної адміністрації сектор мобілізаційної та оборонної роботи з штатною чисельністю 2 штатних одиниці. Пунктом 4 розпорядження від 27.11.2019р. №327 сектор з питань цивільного захисту районної державної адміністрації перейменовано в сектор з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами з штатною чисельністю 2 одиниці.
Пунктом 26 розпорядження від 27.11.2019 за №327 доручено керівнику апарату та керівникам структурних підрозділів РДА із статусом юридичної особи публічного права, зокрема, у межах доведеної граничної чисельності здійснити реорганізаційні заходи згідно з чинним законодавством.
Наказом керівника апарату Тлумацької районної державної адміністрації за №64-к від 28.11.2019 «Про попередження працівників» працівників персонально попереджено про їх наступне звільнення із займаних посад через два місяці від дня попередження згідно з п.1 ст.40 КЗпП України (п.1 ч.1 ст.87 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII) у зв'язку із скороченням чисельності за списками працівників апарату РДА та працівників структурних підрозділів РДА без статусу юридичної особи публічного права згідно з додатком. Згідно додатку до цього наказу з наказом керівника апарату РДА про попередження про наступне вивільнення працівників, ознайомлений зокрема, ОСОБА_1 - 28.11.2019 року (а.с.60 т.2).
Наказом керівника апарату Тлумацької РДА «Про повідомлення працівників» від 03.01.2020 за №3-к працівників апарату РДА та структурних підрозділів РДА без статусу юридичної особи публічного права (за списками згідно з додатками) доручено повідомити персонально про можливість переведення на вакантні посади (а.с.92 т.2).
Згідно Додатку до наказу керівника апарату Тлумацької РДА №3-К від 03.01.2020, про можливість переведення на наявні вакантні посади повідомлений зокрема, позивач - ОСОБА_1 - 03.01.2020, про що міститься його особистий підпис.
09.01.2020 ОСОБА_1 на ім'я керівника апарату Тлумацької РДА подана заява про переведення на посаду завідувача сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами (а.с.51 т.2).
10.01.2020 складено акт №3 від 10.01.2020 про те, що ОСОБА_1 керівником апарату зачитано зміст повідомлення про можливість переведення на посаду спеціаліста з мобілізації та режимно-секретної роботи апарату Тлумацької районної державної адміністрації у зв'язку із змінами в структурі райдержадміністрації відповідно до наказу керівника апарату від 03.01.2020 №3-к, однак від переведення на запропоновану посаду ОСОБА_1 відмовився. Написати заяву на переведення на запропоновану посаду чи заяву на відмову від запропонованої посади також відмовився. Інших посад, які можна було б запропонувати ОСОБА_1 в Тлумацькій райдержадміністрації немає (а.с.48 т.2).
13.01.2020 Тлумацькою районною державною адміністрацією на заяву позивача від 09.01.2020 надано відповідь про те, що посада завідувача сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами запропонована завідувачу сектору мобілізаційної та оборонної роботи апарату районної державної адміністрації ОСОБА_2 , щодо якого встановлено обмеження на звільнення (ст.252 КЗпП України, ч.4 ст.41 Закону України «Про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності»), а також він має переважене право на залишення на роботі у зв'язку з більш високою кваліфікацією (тривалий безперервний стаж в даній установі), здобуття другої вищої освіти - магістр державної служби). Зазначено, що позивачу запропоновано посаду спеціаліста з мобілізаційної та режимно-секретної роботи апарату районної держадміністрації (а.с. 52 т.2).
22.01.2020 розпорядженням Тлумацької РДА за №22 від 22.01.2020 внесено зміни до розпорядження РДА від 26.11.2019 за №326, виклавши його в новій редакції, а саме затверджено нові структуру та граничну чисельність і штатну чисельність Тлумацької РДА, відповідно яким гранична чисельність становить 83,5 одиниці, кількість штатних посад -14 (а.с.218 т.1).
Наказом від 29.01.2020 року № 20-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивач 31.01.2020 звільнений з посади завідувача сектору з питань цивільного захисту районної державної адміністрації у зв'язку з скороченням чисельності працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України (п. 1ч.1 ст.87 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу») (а.с.237 т.1).
Перед звільненням позивачу на підставі його заяви від 15.01.2020 наказом відповідача від 17.01.2020 за №9-в була надана частина щорічної основної відпустки за робочий рік з 02.01.2020 по 01.01.2021.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» (надалі також - Закон №889-VIII).
Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу» дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Статтею 87 зазначеного Закону врегульовані відносини припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення, у тому числі внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Як на час попередження позивача про звільнення та винесення спірного наказу про звільнення, так і на час його звільнення, стаття 87 Закону України «Про державну службу» діє в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.09.2019 року №117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», які набули чинності з 25.09.2019 року.
Пунктом 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Частина 3 статті цієї статі визначає, що суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше, ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Суд звертає увагу, що наведене правове регулювання процедури припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців суттєво відрізняється від того, яке існувало до 25.09.2019, тобто до внесення змін Законом України від 19.09.2019 року №117-IX.
Зокрема, пункт 1 частини першої статті 87 цього ж Закону в редакції до 25.09.2019 року передбачав, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
Частиною третьою цієї ж статті в редакції до 25.09.2019 року було визначено наступне:
- процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю;
- звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації, або, якщо він відмовляється від такого переведення.
Отже, наведені вище положення статті 87 Закону України «Про державну службу» в редакції до 25.09.2019 року цілком узгоджувались з тими положеннями Кодексу законів про працю України, якими врегульовані питання звільнення внаслідок скорочення чисельності або штату працівників, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, зокрема ч.1 ст.40, ч.ч.1, 3 ст.49-2, на які посилається позивач у позовній заяві.
Так, за правилами частин 1, 2 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
Звільнення з вказаних підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників, у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі, якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Аналіз наведених вище положень ст.87 Закону України «Про державну службу» в редакції до та після 25.09.2019, а також положень статей 40 та 49-2 КЗпП України свідчить про те, що внаслідок набрання чинності змін, внесених Законом України від 19.09.2019 №117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», відбулась суттєва зміна правового регулювання процедури припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців.
Суть таких змін полягає в тому, що починаючи з 25.09.2019 для припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідації або реорганізації державного органу роботодавець (суб'єкт призначення або керівник державної служби) вже не зобов'язаний пропонувати держслужбовцю іншу рівноцінну посаду державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншу роботу (посади державної служби) у цьому державному органі.
Суб'єкт призначення або керівник державної служби згідно діючої ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу» має право, а не зобов'язаний пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).
Як встановлено судом, штатна чисельність працівників Тлумацької районної державної адміністрації у зв'язку із реорганізацією скоротилась на 39,5 одиниць. Призначення працівників на посади і звільнення з роботи проводилось відповідачем розсудливо, із врахуванням їх кваліфікації та наявності визначених законодавством про працю обмежень на звільнення.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 наказом №20-к від 29.01.2020 звільнений з посади саме як державний службовець внаслідок скорочення чисельності державних службовців.
Разом з цим, відповідачем було попереджено позивача про наступне звільнення із займаної посади через два місяці від дня попередження, ознайомлено із списком вакантних посад, запропоновано посаду, яка на думку роботодавця відповіла його кваліфікації.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки відносини припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців врегульовані статтею 87 Закону України «Про державну службу», яка на відміну від законодавства про працю по-іншому регулює спірні правовідносини, то відповідачем не порушено визначеної Законом України «Про державну службу» процедури звільнення позивача внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців.
При цьому, доводи відповідача про те, що сектор в якому він працював не реорганізовано, а тільки перейменовано, є хибними, оскільки, як слідує зі змісту Положення про сектор з питань цивільного захисту районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Тлумацької РДА від 07.08.2018 №430 та Положення про сектор з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Тлумацької РДА від 03.02.2020 №44, на сектор з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами районної державної адміністрації покладено більший обсяг завдань, ніж було визначено сектору з питань цивільного захисту районної державної адміністрації. Зокрема, додано повноваження ліквідованого сектору мобілізаційної і оборонної роботи апарату районної державної адміністрації, окрім повноважень щодо організації заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації і контролю за їх здійсненням (а.с.196-211 т.2).
Також, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні доводи позивача про те, що він має переважне право на зайняття посади завідувача сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами по відношенню до призначеного на цю посаду ОСОБА_2 , який був завідувачем ліквідованого сектору мобілізаційної і оборонної роботи апарату Тлумацької районної державної адміністрації. Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 має вищу ніж в позивача кваліфікацію, зокрема, має дві повні вищі освіти - кваліфікацію інженера-еколога, магістра державної служби, з 2005 року працює в Тлумацькій районній державній адміністрації, з 2008 року - на посадах завідувача секторів щодо взаємодії з правоохоронними органами, оборонної і мобілізаційної роботи та з питань надзвичайних ситуацій, систематично, як і позивач, проходив підвищення кваліфікації за професійною програмою та на тематичних семінарах, за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця за 2018 та виконання завдань державним службовцем за 2019, як і позивач, має позитивну оцінку, заходи дисциплінарного впливу не застосовувались. ОСОБА_1 має кваліфікацію спеціаліста і бакалавра з економіки підприємств, бухгалтера, машиніста кранів автомобільних доріг, в Тлумацькій районній державній адміністрації працює з 2013 року, з них з 2013 по 2016 завідувачем секторів з питань надзвичайних ситуацій, з 2016 року по 2018 рік головним спеціалістом секторів взаємодії з правоохоронними органами, оборонної і мобілізаційної роботи та з питань цивільного захисту, з 2018 по час звільнення - завідувачем сектору з питань цивільного захисту, в 2014 році до нього застосовано захід дисциплінарного впливу.
Стосовно доводів позивача про відсутність на час прийняття оскаржуваного наказу погодження його звільнення Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на переконання суду, враховуючи надіслання відповідачем 23.01.2020 відповідного запиту (а.с.53 т.2), та все ж таки погодження Івано-Франківською обласною державною адміністрацією звільнення ОСОБА_1 , про що зазначено у листі Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 07.02.2020 за №1245/1/1-20/01-124 «Про погодження звільнення ОСОБА_1 » (а.с.54 т.2), така обставина не може бути самостійно підставою для визнання протиправним і скасування наказу №20-к від 29.01.2020.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу №20-к від 29.01.2020, поновлення позивача на посаді завідувача сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Тлумацької районної державної адміністрації, стягнення з Тлумацької районної державної адміністрації середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Як наслідок, також не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з Тлумацької районної державної адміністрації 40000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з Тлумацької районної державної адміністрації 9590,00 грн. невиплаченої грошової допомоги при виході у відпустку з 20.01.2020, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, на підставі заяви від 15.01.2020 наказом відповідача №9-в від 17.01.2020 «Про відпустку ОСОБА_1 » позивачу надано частину щорічної основної відпустки за робочий рік з 02.01.2020 по 01.01.2021 тривалістю 2 календарних дні з 20 січня 2020 року та відмовлено у виплаті грошової допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати з огляду на відсутність такої в межах фонду заробітної плати у кошторисі на 2020 рік (а.с.30 т.1).
Під час ознайомлення із вказаним наказом 20.01.2020 позивач письмово зазначив про свою незгоду із відмовою Тлумацької РДА у виплаті грошової допомоги.
Відповідно до статті 57 Закону №889-VIII державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Статтею 59 цього ж Закону визначено, що щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.
Згідно із частиною 1 статті 12 Закону України «Про відпустки» (надалі також - Закон №504/96-ВР) щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Відповідно до роз'яснень, викладених у листі Міністерства соціальної політики України «Про виплату грошової допомоги державним службовцям при наданні щорічної основної відпустки» від 07.12.2017 за №23966/0/2-17/28, грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати виплачується за заявою працівника один раз на рік при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки, незалежно від кількості днів такої відпустки.
У іншому листі від 19.09.2017 за №2416/0/101-17 Міністерством соціальної політики України зазначено, що під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати, яка є гарантованою виплатою один раз на рік при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за відповідний робочий рік.
З наведеного вбачається, що для реалізації особою права на отримання грошової допомоги необхідним є фактичне отримання працівником щорічної основної відпустки за відповідний рік (в межах даних правовідносин за 2020 рік) та невиплата працівнику зазначеної грошової допомоги в такому році. Тобто, грошова допомога, передбачена статтею 57 Закону №889-VIII є гарантованою виплатою, що виплачується виключно один раз на рік при наданні щорічної основної відпустки за відповідний робочий рік.
З огляду на положення статті 57 Закону №889-VIII, суд зазначає, що державним службовцям гарантовано виплату грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати одночасно з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки. Таке право декларовано державою, та держава через створювані нею органи несе обов'язок щодо своєчасної та повної виплати саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Суд звертає увагу, що зазначений обов'язок відповідача не передбачає будь-яких додаткових умов отримання грошової допомоги та не передбачає будь-якої свободи розсуду уповноваженої особи у питанні виплати грошової допомоги у випадку задоволення заяви державного службовця про надання щорічної основної оплачуваної відпустки за відповідний календарний рік.
З матеріалів справи, а саме із заяви ОСОБА_1 від 15.01.2020 та наказу відповідача від 17.01.2020 9-в, встановлено, що перед звільненням позивач скористався правом надання йому частини невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 02.01.2020 по 01.01.2021 терміном 2 календарних дні. При цьому, відповідач не виплатив позивачу передбачену частиною 1 статті 57 Закону України «Про державну службу» грошову допомогу.
Оскільки відповідач не виплатив позивачу визначену частиною 1 статті 57 Закону України «Про державну службу» грошову допомогу при наданні перед звільненням частини щорічної основної оплачуваної відпустки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача такої грошової допомоги в сумі 9590,00 грн., яка дорівнює середньомісячній заробітній платі, і розмір якої не заперечується відповідачем.
Підсумовуючи все вищенаведене, суддів приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.
У відповідності до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
В підтвердження понесення судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 17.07.2020 про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. (а.с. 59 т.1). Взказаний судовий збір сплачений за подання позовної заяви до суду з вимогами майнового характеру на суму 49590,00 грн.
З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 162,53 грн. судових витрат по сплаті судового збору (з розрахунку - 19,33% задоволених вимог на суму 9590,00 грн.).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Тлумацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 грошову допомогу при наданні щорічної відпустки в розмірі 9590,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тлумацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 162 (сто шістдесят дві гривні) 53 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
відповідач - Тлумацька районна державна адміністрація (код ЄДРПОУ 23803078, вул.Макуха, 12, м.Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78000)
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
Рішення складене в повному обсязі 07.12.2020