08 грудня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 359/11335/19
Апеляційне провадження 22-ц/824/14200/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача: Махлай Л.Д.,
суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Град»
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського районного суду Київської області від 08 липня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Борця Є.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град», третя особа ОСОБА_2 про припинення трудових відносин,
у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Київ Град», в якому просив припинити його трудові відносини з відповідачем шляхом звільнення з посади директора із записом до його трудової книжки про звільнення на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
В обґрунтування позову зазначав, що 06.03.2011 на загальних зборах учасників ТОВ «Київ Град» він обраний на посаду директора ТОВ «Київ Град». 16.10.2019 він подав заяву про звільнення з посади директора з 29.11.2019 за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України. В той же день надіслав учасникам ТОВ «Київ Град» повідомлення про скликання позачергових зборів на 29.11.2019. Проте загальні збори учасників ТОВ «Київ Град» не відбулись.
Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 08.07.2020 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом не враховано, що ТОВ «Київ Град» тривалий час не веде господарської діяльності, не має працівників, у зв'язку з чим він втратив заінтересованість у перебуванні у трудових відносинах з товариством. 16.10.2019 він направив заяву про звільнення за власним бажанням, що підтверджується поштовою накладною, та цього ж дня товариство скерувало учасникам повідомлення про скликання на 29.11.2019 загальних зборів. Учасниками товариства є він та ОСОБА_2 , який не з'явився на загальні збори товариства. Оскільки відповідно до п. 18.11 Статуту ТОВ «Київ Град» загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більше як 60 відсотками голосів, а він володіє лише 40 % голосів, то без іншого учасника товариства провести загальні збори неможливо, а відтак і його спроба припинити трудові відносини у позасудовому порядку виявилася безрезультатною. Вважає, що припинення трудових відносин з відповідачем є ефективним захистом порушеного права та він надав суду всі необхідні докази, які підтверджують правомірність його позовних вимог. При цьому апелянт зазначив, що інший учасник товариства ОСОБА_2 за повідомленням Бориспільського ВП ГУ НП проживає по АДРЕСА_1 та своє місце проживання не змінював, а відповідно до статуту товариства вирішення питання про звільнення керівника відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомленням учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.03.2011 на підставі рішення загальних зборів ТОВ «Київ Град», яке оформлене протоколом загальних зборів учасників, ОСОБА_1 обраний на посаду директора господарського товариства з 16.03.2011.
Згідно Статуту ТОВ «Київ Град» та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками ТОВ «Київ Град» є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
16.10.2019 ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його з посади директора з 29.11.2019 за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України.
Цього ж дня ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_2 повідомлення про скликання позачергових зборів учасників ТОВ «Київ Град» на 29.11.2019. Проте загальні збори учасників товариства не відбулися та питання про звільнення позивача з посади директора товариства залишилось не вирішеним.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанцій виходив с того, що позивач не надав доказів про те, що інший учасник товариства ОСОБА_2 отримав повідомлення про скликання загальних зборів, а після того як збори не відбулися позивач замість того, щоб вирішити питання про повторне скликання зборів продовжив виконання обов'язків директора товариства.
Разом з тим ухвалюючи рішення суд не врахував наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить припинити його трудові відносини з товариством шляхом звільнення з посади директора товариства.
Відповідно до частини третьої ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 12.01.2010 № 1-2/2010 у справі про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України роз'яснив, що реалізація учасниками акціонерного товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього товариства стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства відкликати члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив.
Згідно зі ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
Припинення повноважень особи на управління товариством за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору, відсторонення від роботи тощо) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження такої особи міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.
Саме такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 667/1/16, від 19.02.2020 у справі № 361/17/15-ц, від 19.02.2020 у справі № 145/166/18.
Відповідно до п. 18.9.10 Статуту ТОВ «Київ Град» обрання та звільнення з посади директора товариства належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
Суд першої інстанції не звернув уваги на положення Статуту ТОВ «Київ Град» , не врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, та що спір між сторонами виник з корпоративних відносин, який підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 377, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бориспільського районного суду Київської області від 08 липня 2020 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град», третя особа ОСОБА_2 про припинення трудових відносин закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд питання про припинення трудових відносин директора товариства, віднесено до юрисдикції господарського судочинства.
Роз'яснити позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним даної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з складення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Постанова складена 08.12.2020.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В. А. Кравець
О. Ф. Мазурик