03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 757/23818/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/10437/2020Головуючий у суді першої інстанції - Ільєва Т.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
08 грудня 2020 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Березовенко Р.В., Суханова Є.М.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та особи, яка не брала участі у справі - Акціонерне товариство «РВС Банк» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про виселення із квартири та усунення перешкод у користуванні майном,
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила виселити відповідача та членів її сім'ї з самоправно зайнятого житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 майном, а саме квартири АДРЕСА_2 , шляхом заборони ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим третім особам, які є або можуть бути власниками або орендарями вищезазначеної квартири, у користуванні вказаним майном під виглядом користування квартирою АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 3-6).
18.02.2020 у підготовчому судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_4 було заявлено клопотання про зупинення провадження. Подане клопотання мотивовано тим, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42015000000002536 від 18.11.2015 справа № 761/31481/18 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України та ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 358 КК України. Черговий судовий розгляд по вказаному кримінальному провадженню призначений на 31.03.2020.
У кримінальному провадженню № 42015000000002536 від 18.11.2015 відповідач ОСОБА_2 є потерпілою від злочинних дій позивача ОСОБА_6 , тому зазначені цивільне і кримінальне провадження пов'язані між собою.
Тому суд першої інстанції об'єктивно позбавлений можливості в порядку цивільного судочинства розглянути позов ОСОБА_1 до набрання законної сили судового рішення по кримінальному провадженню № 42015000000002536 від 18.11.2015 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України та ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 358 КК України.
Крім того, згідно повідомлення про підозру ОСОБА_1 , її звернення з позовом до ОСОБА_2 про виселення, є частиною злочинного плану, розробленого заздалегідь з метою повернення майна від добросовісного набувача, тому суд позбавлений можливості самостійно встановити вказану та інші обставини, які мають значення для розгляду поданого цивільного позову.
У разі визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення відносно ОСОБА_2 з'являються окремі юридичні підстави, для прийняття судом процесуальних рішень у цивільній справі № 757/23818/16-ц.
Крім того, суд також позбавлений можливості встановити дійсність певних документів, оскільки вони є речовими доказами у кримінальному провадженні № 42015000000002536 від 18.11.2015 р. і зберігаються при ньому (т. 3 а.с. 70-72).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2020 клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про виселення із квартири та усунення перешкод в користуванні майном, до набрання законної сили судового рішення у справі № 761/31481/18 по кримінальному провадженню № 42015000000002536 від 18.11.2015, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України та ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 358 КК України, що розглядається в порядку кримінального судочинства (т. 3 а.с. 121-123).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що суд обґрунтовує своє рішення імовірною появою в кримінальному провадженні окремих юридичних підстав для прийняття судом процесуальних рішень. Фактично, суд відсторонився від вирішення справи, переклавши свої обов'язки на інший суд.
Крім того, звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було вжито заходів до встановлення будь-яких обставин справи, оскільки питання про зупинення провадження було вирішено на стадії підготовчих засідань і не перейшло до розгляду справи по суті (т. 3 а.с. 134-136).
Також, особою, яка не брала участі у справі - Акціонерне товариство «РВС Банк» було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що в даному випадку позовні вимоги стосуються права користування та володіння квартирою, право власності на яку набув АТ «РВС Банк» вже після подання позову ОСОБА_1 та після зупинення провадження у справі. Тому вирішуючи питання про зупинення провадження по цій справі судом першої інстанції вирішено питання відносно прав та інтересів АТ «РВС Банк».
Зазначає, що ухвалюючи судове рішення про зупинення провадження суд першої інстанції досить формально підійшов до оцінки зазначеної обставини щодо наявності в проваджені Шевченківського районного суду м. Києва обвинувального акту по кримінальному провадженню № 42015000000002536 від 18.11.2015 по обвинуваченню ОСОБА_1 . Оскаржувана ухвала приймалась в підготовчому засіданні, тобто по суті цивільна справ не розглядалась, докази, які були надані сторонами по справі не досліджувались та не оцінювалися, тому суд на цій стадії не мав можливості зробити об'єктивний висновок щодо розгляду справи за наявними доказами та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (т. 3 а.с. 161-162зв.).
31.07.2020 представником відповідача ОСОБА_4 було подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вказує, що більшість свідків, яких позивач ОСОБА_1 намагається допитати в цивільній справі є свідками обвинувачення по кримінальному провадженню № 42015000000002536 від 18.11.2015. Це може привести до маніпулювання показами свідків, яких на їх думку першочергово слід допитувати у кримінальному провадженні.
Судом апеляційної інстанції справу розглянуто в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду про зупинення провадження у справі розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи клопотання про зупинення провадження, суд першої інстанції виходив з того, що при вирішенні кримінального провадження № 761/31481/18 будуть встановлені обставини, що будуть мати преюдиційне значення для даної цивільної справи.
Але погодитись із такими висновками в повній мірі не можливо з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Між двома справами повинен існувати близький взаємозв'язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).
З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 просить виселити із квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та усунути перешкоди в користуванні майном.
Позивач вважає, що правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06.11.2015, сфальсифіковані, сама квартира є неіснуючим житловим об'єктом нерухомості, оскільки вікопіровкою поверхового плану зазначено, щоу 14му під'їзді на 9 му поверсі розташовані квартири з нумерацією № 398, 399, 400, жодної квартири з нумеруванням 400а на поверсі не існує. Відповідач самоправно вселилась до квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2006
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42015000000002536 від 18.11.2015 (справа № 761/31481/18) по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України та ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 358 КК України.В рамках кримінального провадження № 42015000000002536 від 18.11.2015 відповідач ОСОБА_2 є потерпілою від злочинних дій позивача ОСОБА_1 .
Предметом спору у цивільній справі є виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_3 , в той же час, в кримінальному провадженні ОСОБА_1 звинувачується у вчинені кримінального правопорушення за шахрайство та підробку документів. З вищенаведеного вбачається, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження, послався на об'єктивну неможливість розгляду справи, однак обґрунтованих підстав для такого зупинення в оскаржуваній ухвалі не зазначено.
Крім того, оскільки судом не зазначено конкретну обставину, яка буде встановлена у іншій справі за кримінальним провадженням № 42015000000002536 від 18.11.2015 та яка матиме значення для вирішення даної справи, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, тому таке зупинення провадження у справі постановлене усупереч принципу ефективності судового процесу, яке направлено на недопущення затягування розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно зупинив провадження по справі без наявності на те відповідних підстав, оскільки не було вжито заходів до встановлення будь-яких обставин по даній цивільній справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - Акціонерне товариство «РВС Банк» задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про виселення із квартири та усунення перешкод у користуванні майномскасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
Є.М. Суханова