07 грудня 2020 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 755/10009/20
Номер провадження 22-ц/824/13575/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В. В., Шахової О. В.,
розглянувши в порядку письмового провадженняв місті Києві апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Галагана В. І., у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У липні 2020 року Житлово-будівельний кооператив «Академічний-12» звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Балансоутримувачем вищевказаного будинку є ЖБК «Академічний-12».
Позивач зазначає, що у зв'язку з несплатою позивачем коштів за житлово-комунальні послуги, у останнього утворилась заборгованість за період з 01 червня 2018 року по 31 травня 2020 року у сумі 4 280 грн. 62 коп. яку він просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач вважає, що у зв'язку з несплатою відповідачем коштів за житлово-комунальні послуги, у позивача наявні підстави для стягнення з відповідача втрат від інфляції у сумі 68 грн. 91 коп. та 3% річних у сумі 67 грн. 63 коп.
Позивач зазначає, що у зв'язку зі зверненням до суду з даною позовною заявою, останнім було понесено судові витрати які складаються зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу, які останній просить покласти на відповідача.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року (а.с. 156-162) позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12», задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 червня 2018 року по 31 травня 2020 року у розмірі 4 280 грн. 62 коп., втрати від інфляції за час прострочення - 68 грн. 91 коп., 3% річних у розмірі - 67 грн. 63 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 грн., а всього на загальну суму 6 519 грн. 16 коп. В іншій частині позову, відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, 23 вересня 2020 року ЖБК «Академічний-12»направив апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, просив рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення наступний текст: «Разом з тим, надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., оскільки позивачем до матеріалів справи не долучено Акту приймання-передачі наданих послуг з зазначенням детального розрахунку погодинної вартості послуг та загальної кількості годин обслуговування, що є умовою п. 3.2 Договору про надання правничої допомоги № 19/06/2020-2, та доказів оплати позивачем вартості наданих послуг адвоката у заявленому позивачем розмірі, що позбавляє суд надати оцінку наявності підстав задоволення вимог позивача в цій частині вимог.» та виключивши з резолютивної частини рішення наступний текст: «В іншій частині позову відмовити»; в решті рішення суду, залишити без змін.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в позовній заяві позивачем було повідомлено суд про те, що сума судових витрат понесених ним у зв'язку з розглядом даної справи складається із судового збору у розмірі 2 102 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., яка може бути збільшена.
В позовній заяві позивач також зазначив, що докази понесених витрат на правничу допомогу останнім будуть надані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Разом з тим, на думку скаржника, суд передчасно вирішив питання про розподіл судових витрат, позбавивши останнього у встановлений законом строк надати відповідні докази на підтвердження таких витрат.
Скаржник зазначає, що питання розподілу судових витрат не може бути предметом спору по суті, а відтак, задовольнивши в повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції безпідставно зазначив в оскаржуваному рішенні «В іншій частині позову відмовити».
16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 направила апеляційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року у якій, посилаючись на неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно надану оцінку поданим відповідачем доказам, просила рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову, відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення побудовано на нормах Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не врахувавши при цьому норми Закону України «Про кооперацію» та положення Статуту, а відтак, не правильно визначено підставу виникнення взаємних прав та обов'язків між кооперативом та його членами.
Скаржник зазначає, що надання житлово-комунальних послуг Статутом ЖБК «Академічний-12» та КВЕД, не передбачено.
На думку скаржника, аргументи і докази відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, не були досліджені судом під час ухвалення оскаржуваного рішення.
Скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні та у позовній заяві відсутній чіткий перелік комунальних послуг, які надає позивач, а у кошторисі наданому позивачем, відсутні чітко визначені суми витрат, розподілені у відповідності до п. 9.2 Статуту. Крім того, на думку скаржника, судом проігноровано зміст Протоколу № 2 від 11 лютого 2019 року, який є основним доказом позивача у справі.
Скаржник зазначає, що ним було подано клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, разом з тим, вказане клопотання судом не розглядалось, що призвело до порушення судом норм процесуального права.
Скаржник зазначає, що у зв'язку зі зверненням до апеляційного суду, останній поніс витрати на правову допомогу, остаточний розрахунок яких буде надано в судовому засіданні, та просить покласти їх на позивача.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЖБК «Академічний-12», надано строк для подачі відзиву.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу за апеляційною скаргою ЖБК «Академічний-12» до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення осіб, які брали участь у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , надано строк для подачі відзиву.
30 жовтня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив від відповідача на апеляційну скаргу позивача, з відповідними підтвердженнями про направлення його останньому.
З вказаного відзиву вбачається, що відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги ЖБК «Академічний-12» та зазначає, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2020 року розгляд даної справи було призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, про що було відомо й позивачу.
Таким чином, позивач, будучи обізнаним про відсутність по даній справі стадії судових дебатів, безпідставно посилався на те, що він мав намір подати докази понесених ним витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів.
Відповідач зазначає, що в процесі розгляду справи до суду із заявами чи клопотаннями про надання строку для подання доказів, позивач не звертався.
Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що рішення суду в частині відсутності правових підстав для стягнення витрат на правничу допомогу ухвалено з дотриманням процесуальних вимог.
09 листопада 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив від позивача на апеляційну скаргу подану відповідачем, з відповідними підтвердженнями про направлення його останньому.
З вказаного відзиву вбачається, що позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
На думку позивача, посилання скаржника на те, що останній не має права здійснення діяльності з надання житлово-комунальних послуг, не заслуговують на увагу, оскільки згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до п. 3.2.1., 3.2.3., 3.3. Статуту ЖБК «Академічний-12» в редакції 2018 року, завданням та предметом діяльності кооперативу є належне утримання будинку та прибудинкової території; нагляд за своєчасним наданням членам кооперативу житлово-комунальних та інших послуг належної якості та обґрунтованими цінами; експлуатація і ремонт належному йому будинку та утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самоокупності.
Позивач зазначає, що у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив про наявність відзиву на позовну заяву, а відтак, посилання скаржника на те, що судом не було прийнято до уваги його відзив, не заслуговує на увагу.
На думку позивача, в апеляційній скарзі скаржник перекручує зміст пунктів 9.1 та 9.2 Статуту ЖБК «Академічний-12» виключивши з них повноваження зборів уповноважених кооперативу приймати рішення про затвердження кошторису і розміру внесків членів кооперативу на наступний фінансовий рік, чим вводить суд в оману.
Позивач зазначає, що доводи скаржника про те, що у тексті оскаржуваного рішення та у позовній заяві відсутній чіткий перелік комунальних послуг, які надає позивач та те, що позивач не уповноважений самостійно встановлювати розміри плати за надані ним житлові послуги, не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
На думку позивача, посилання скаржника на те, що судом не було розглянуто клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, не заслуговує на увагу, оскільки розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відтак, оголошення перерви в судовому засіданні, є неможливим.
Крім того, позивач заперечує розмір судових витрат скаржника на правничу допомогу зазначений у сумі 1 200 грн. у суді апеляційної інстанції та 2 400 грн. у суді першої інстанції, оскільки апеляційна скарга не містить підстав їх нарахування.
У даному відзиві позивачем порушено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення осіб, які брали участь у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для частково задоволення апеляційної скарги ЖБК «Академічний-12» та відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були порушені зобов'язання по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01 червня 2018 року по 31 травня 2020 року.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача втрати від інфляції за час прострочення та 3 % річних суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було своєчасно сплачено грошові кошти за житлово-комунальні послуги.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Судом встановлено, що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 є ЖБК «Академічний».
01 листопада 2018 року між ФОП ОСОБА_3 та ЖБК «Академічний-12» укладено договір № 1-18Б про технічне та аварійне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх будинкових електромереж, електрощитових, та систем внутрішнього освітлення (а.с. 49-51).
У додатку № 1 до договору № 1-18Б від 01 листопада 2018 року міститься перелік послуг з Технічного обслуговування внутрішніх будинкових систем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, електромереж, електрощитових і систем освітлення включених у вартість щомісячного обслуговування (а.с. 52).
У 2020 році між КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» та ЖБК «Академічний-12» укладено додаткову угоду до договору № 1615-9 від 01 березня 2019 року про надання послуг, якою внесено зміни до розрахунку вартості послуг, що є додатком № 1 до договору (а.с. 55).
02 лютого 2018 року між ТОВ «Селтік ТБО» та ЖБК «Академічний-12» укладено договір № 02-02-18/1 (а.с. 54), а 01 лютого 2020 року між ТОВ «Селтік ТБО» та ЖБК «Академічний-12» укладено договір № 01-02-2011 (а.с. 53) про надання послуг з вивезення роздільно зібраних твердих побутових відходів (ТПВ).
09 листопада 2016 року між ПАТ «АК «Київводоканал» та ЖБК «Академічний-12» укладено договір № 16400/9-04 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі (а.с. 56-58).
01 січня 2019 року між ТОВ «Данлій» та ЖБК «Академічний-12» укладено договір № 6/01-19 на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів (а.с. 59-60).
З вказаних документів вбачається, що ЖБК «Академічний-12» було укладено ряд договорів з товариствами та підприємствами для надання послуги з утримання будинку.
Протоколом № 3 зборів уповноважених членів ЖБК «Академічний-12» від 03 квітня 2018 року прийнято рішення про оформлення консьєржів на роботу по договорам ЦПХ з оплатою з метра квадратного площі кожної квартири з відповідним внесенням коригування в квитанції «Утримання будинку», як «Додаткові витрати» (а.с. 35-36).
Протоколом № 2 зборів уповноважених членів Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» від 11 лютого 2019 року затверджено розмір внеску на управління багатоквартирним будинком на 2019 рік в розмірі 8 грн. 20 коп. (а.с. 41-43).
В матеріалах справи наявні копії рахунків повідомлень та квитанції на оплату житлово-комунальних послуг з яких вбачається, що у період з червеня 2018 року по 01 листопад 2019 року тариф за послугу утримання будинку становив 5 грн./м.кв., а з листопада 2019 року по січень 2020 року тариф на вказану послугу становив 8 грн. 54 коп. Крім того, рахунки повідомлення на оплату послуги утримання будинку за період з серпня 2018 року по 01 лютого 2019 року містять графу додаткові витрати у сумі 118 грн. 38 коп./90 грн. З вказаних документів також вбачається, що відповідач починаючи з червня 2018 року по травень 2020 року сплачував кошти за надання послуги - управління (утримання) будинку у сумі 394 грн. 60 коп. (а.с. 103-115).
30 серпня 2019 року ЖБК «Академічний-12» звернувся до ОСОБА_2 з претензією-попередженням, щодо наявності в останнього заборгованості за житлово-комунальні послуги (а. с. 65) яку відповідно до листа відповідача від 16 вересня 2019 року (а.с. 66) він не визнає.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська
діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків
і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено перелік житлово-комунальних послуг, до якого зокрема належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Згідно з ч. 1 ст. 12 вищевказаного закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Положення ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» покладають на кожного співвласника зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Статтею 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Стаття 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає обов'язки співвласника, зокрема, співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Частина 2 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає повноваження зборів співвласників, до яких належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч.3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи рахунків-повідомлень у період з 01 червня 2018 року по 01 лютого 2019 року вартість послуги за утримання будинку становила 5 грн./м.кв. на місяць, що з урахуванням площі квартири відповідача дорівнювало 394 грн. 60 коп.
Протоколом № 3 зборів уповноважених членів ЖБК «Академічний-12» від 03 квітня 2018 року прийнято рішення про внесення до квитанції «Утримання будинку» витрати на оплату консьєржа, які зазначені в графі «Додаткові витрати».
Так, у період з серпня 2018 року по жовтень 2018 року витрати на оплату консьєржа становили 118 грн. 38 коп., а в період з листопада 2018 року по лютий 2019 року - 90 грн.
Починаючи з лютого 2019 року по січень 2020 року вартість послуги за утримання будинку становила 8 грн. 54 коп. грн../м.кв. на місяць, що з урахуванням площі квартири відповідача дорівнює 673 грн. 98 коп.
Разом з тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій, за послугу по утриманню будинку у спірний період, відповідач сплачував грошові кошти у сумі 394 грн. 60 коп. не зважаючи на те, що з лютого 2019 року вартість вказаної послуги була збільшена. Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідачем були сплачені кошти за на оплату консьєржа, які зазначені в графі «Додаткові витрати» в рахунку-повідомленні та відносяться до послуги з утримання будинку.
Враховуючи вищенаведене, а також перевіривши наявні в матеріалах справи довідки про нарахування та сплату по рахунку № 68 за період з 01 вересня 2019 року (а. с. 62, 63) колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за житлово-комунальні послуги в зазначеному позивачем розмірі.
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, оскільки відповідачем були порушені зобов'язання по сплаті коштів за житлово-комунальні послуги та виходячи з положень частини 2 статті 625 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційні витрати у зазначеному позивачем розмірі.
Посилання скаржника ОСОБА_2 на те, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не враховано положення Статуту, є безпідставними оскільки як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, його мотивувальна частина містить посилання, зокрема, й на положення статуту.
Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції під час оскаржуваного рішення не було взято до уваги положення Закону України «Про кооперацію», не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки не застосування вказаних норм, не призвело в даному випадку, до невірного вирішення спору по суті.
Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника ОСОБА_2 на те, що в оскаржуваному рішенні та у позовній заяві відсутній чіткий перелік комунальних послуг, які надає позивач, оскільки, як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути заборгованість за послуги по утриманню будинку. Так, у вказаній позовній заяві позивач зазначає вартість послуги по утриманню будинку та надає належним чином завірену копію складових нормативних витрат з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в якому міститься найменування витрат та вартість у грн.. за м.кв.
Посилання скаржника ОСОБА_2 на те, що надання житлово-комунальних послуг Статутом ЖБК «Академічний-12» та КВЕД, не передбачено, є безпідставним, оскільки згідно пунктів 3.2.1., 3.2.3., 3.3 Статуту ЖБК «Академічний-12» в редакції від 2018 року, завданням та предметом діяльності кооперативу є належне утримання будинку та прибудинкової території; нагляд за своєчасним наданням членам кооперативу житлово-комунальних та інших послуг належної якості та обґрунтованими цінами; експлуатація і ремонт належному йому будинку та утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самоокупності, а згідно п. 1 Статутом ЖБК «Академічний-12» в редакції від 2005 року, ЖБК створено, зокрема для управління будинком. Крім того, згідно КВЕД 81.10, цей клас включає надання комплексу допоміжних послуг у приміщеннях клієнта. Ці послуги включають загальне прибирання приміщень, догляд за ними, усунення сміття, забезпечення охорони та безпеки, доставку пошти, послуги портьє, прання та суміжні послуги допоміжного характеру.
Посилання скаржника ОСОБА_2 на те, що його аргументи і докази викладені у відзиві на позовну заяву, не були досліджені судом під час ухвалення оскаржуваного рішення, є безпідставними, оскільки, в оскаржуваному рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач скористався своїм процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 15 липня 2020 року строк, відповідно до якого, проти позову заперечує в повному обсязі, просить у позові відмовити з підстав, що містить даний відзив.
Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника ОСОБА_2 на те, що не розглянувши подане ним клопотання про оголошення перерви, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки даний розгляд справи проводився у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що виключає можливість оголосити перерву в судовому засіданні.
Таким чином, доводи скаржника ОСОБА_2 не спростовують висновки суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушено питання щодо стягнення з позивача витрат понесених ним на правничу допомогу у вигляді підготовки апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду від 08 вересня 2020 року.
Разом з тим, враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та виходячи з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підстави для стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу, відсутні.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв'язку з розглядом даної справи, виходячи з наступного.
19 червня 2020 року між ЖБК «Академічний-12» та АО «Тарас Кулачко та партени» укладено договір про надання правничої допомоги № 19/06/2020-2 (т. І а.с. 67).
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 23 червня 2020 року (т. І а.с. 165) та платіжних доручень № 315 від 24 червня 2020 року (т. І а.с. 167), № 326 від 15 липня 2020 року (т. І а.с. 168), № 343 від 03 серпня 2020 року (т. І а.с. 169), позивачем було сплачено на рахунок адвокатського об'єднання грошові кошти у сумі 3 000 грн. за складання та підготовку до подачі позовної заяви.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 19 серпня 2020 року (т. І а.с. 166) вартість складання та підготовка до подачі відповіді на відзив на позовну заяву становить 500 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем було порушено питання про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу. У відповіді на відзив на позовну заяву позивач просив суд встановити йому строк для подачі доказів понесених ним витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 8 вказаної статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи ЖБК «Академічний-12»частково спростовують висновки суду першої інстанції, у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження розміру понесених ЖБК «Академічний-12» витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи. Крім того, колегія суддів вважає, що вказані витрати є співмірними із складністю справи та виконаною адвокатським об'єднанням роботою, а відтак, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн.
У відзиві поданому ЖБК «Академічний-12» на апеляційну скаргу ОСОБА_2 ЖБК «Академічний-12» порушено питання про стягнення з відповідача на його користь судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги та надано акт приймання-передачі наданих послуг від 06 листопада 2020 року (т. ІІ а.с. 22) з якого вбачається, що вартість складання та підготовка до подачі до суду апеляційної інстанції вищевказаного відзиву становить 1 000 грн. Крім того, ЖБК «Академічни-12» було зазначено, що інші докази на підтвердження понесених ним витрати, будуть подані до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Так, оскільки відзив на апеляційну скаргу подану ЖБК «Академічний-12» було підготовлено та складено АО «Тарас Кулачко та партнери», яке діє в інтересах ОСОБА_2 та виходячи з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 1 000 грн.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виходячи з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, ЖБК «Академічний-12» не позбавлене можливості подати докази щодо інших витрат понесених ним на правничу допомогу протягом п'яти днів після прийняття постанови, оскільки останній зробив про це відповідне повідомлення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року в частині відмови у задоволенні стягнення витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» (код ЄДРПОУ 22873390) судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 3 500 грн.
У іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» (код ЄДРПОУ 22873390) судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги понесені у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: В. В. Саліхов
О. В. Шахова