вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 373/1924/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/13408/2020Головуючий у суді першої інстанції - Залеська А.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
03 грудня 2020 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Березовенко Р.В., Суханова Є.М.,
секретар Шебуєв Д.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Воробей Оксани Михайлівни, третя особа: Переяслав-Хмельницька міська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Воробей О.М. від 18.10.2017.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що позивач є онукою заповідачки та має право на спадщину за законом за правом представлення, так як її батько ОСОБА_4 - син спадкодавця ОСОБА_3 помер раніше матері. ОСОБА_1 звернулася до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Там довідалась, що існує заповіт ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .. Позивач вважає, що цей заповіт ОСОБА_3 склала під впливом фізичного та психологічного насильства з боку відповідача, а отже він не відповідає вільному волевиявленню заповідача. При цьому позивач вказує, що її баба неодноразово складала заповіт на ОСОБА_2 , а через деякий час з допомогою племінниці ОСОБА_5 скасовувала його по тій причині, що відповідач погано ставився до баби. Останнім часом паспорт ОСОБА_3 та документи на майно перебували в ОСОБА_5 , а тому без паспорту вона не могла вчергове скласти заповіт на ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 3-10).
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21.08.2020 у задоволені позову відмовлено (т. 2 а.с. 4-12).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове по суті позовних вимог.
Вказує, що висновки суду щодо причин скасування попередніх заповітів були втручання племінниці суперечать показанням свідків та самої племінниці. Також передчасними є висновки щодо наявності у ОСОБА_3 її паспорту на момент нотаріального посвідчення заповіту, тому відсутні порушення, які б вказували на його недійсність в силу закону, оскільки свідки повідомили, що під час посвідчення заповіту паспорт ОСОБА_3 знаходився у її племінниці ОСОБА_5 . Крім того, суд взяв до уваги показання соціального працівника, яка в свою чергу знайшла через засоби масової інформації відповідача та познайомила з померлою, допомагала зареєструвати шлюб, тому такі дії свідчать про її безпосередню зацікавленість.
Також зазначає, що суд вийшов за межі розгляду справи, надаючи психологічну характеристику померлої ОСОБА_3 , оскільки останній не володіє спеціальними знаннями в сферах психології та психіатрії.
Посилається на те, що суд відмовив у призначені експертизи, щодо вирішення питання чи робилася копія паспорта, яка наявна в матеріалах нотаріуса, з оригіналу, оскільки вирішення даного питання могло достеменно пояснити наявність оригіналу паспорта у ОСОБА_3 під час нотаріального посвідчення заповіту (т. 2 а.с. 21-24).
Відзиву від учасників справи не надходило.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Переяслав-Хмельницькому Київської області у віці 80 років (а.с.59).
До дня смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради №748 від 16.04.2018 (а.с.60).
З 07.07.2015 та до дня смерті ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , про що відділом ДРАЦС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Київській області зроблено актовий запис за № 158 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.58)
Відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 після смерті дружини подав до Переяслав-Хмельницької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, яка зареєстрована державним нотаріусом 16.04.2018 та заведено спадкову справу у нотаріуса № 73, номер у Спадковому реєстрі: 62288031 (а.с. 61, 65).
15.06.2018 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 також подала ОСОБА_1 , яку посвідчила державний нотаріус Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області ( а.с.74)
Крім цього позивач після смерті ОСОБА_3 з метою отримання права на спадщину звернулась до суду за місцем свого проживання про встановлення факту батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неї - ОСОБА_1 .. Така заява розглядалась в окремому провадженні (справа № 549/369/18) та рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 25.07.2018 була задоволена (а.с. 21).
ОСОБА_4 , батьківство якого встановлено відносно позивачки, доводився ОСОБА_3 сином, що підтверджується свідоцтвом про його народження, де матір'ю записано ОСОБА_7 , яка в подальшому у зв'язку з реєстрацією повторного шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 76, 80)
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, про що виконавчим комітетом Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області зроблено відповідний актовий запис за № 594 та видано свідоцтво про смерті серії НОМЕР_3 (а.с.79).
18.10.2017 ОСОБА_3 склала заповіт на користь ОСОБА_2 , який посвідчив приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Воробей О.М. (а.с.61 -62)
За змістом оспорюваного заповіту він прочитаний вголос у зв'язку з частковою втратою зору заповідача, на її прохання посвідчений нотаріусом в присутності двох свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ними підписаний та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1290, у державному Спадковому реєстрі за № 61397842.
Заповіт має власноручний запис від імені ОСОБА_3 про його відповідність її волі та підпис заповідача.
ОСОБА_2 проживав разом з ОСОБА_3 , понад п'ять років до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , та здійснював догляд за нею.
10.02.2003 ОСОБА_3 визнана інвалідом ІІ групи довічно по причині загального захворювання у виді тяжкої форми цукрового діабету та його ускладнень, що підтверджується витягом з Акту огляду МСЕК та довідкою до нього Серії КНО-І № 194642 та довідкою КНП «Переяслав-Хмельницька ЦРЛ» №1755 від 13.12.2018 (а.с.28, 155)
До складання оспорюваного заповіту від 18.10.2017 на користь ОСОБА_2 , протягом спільного проживання з ним, 12.06.2012 та 24.05.2016 ОСОБА_3 також складала заповіти на його користь, які через деякий час (12.05.2015 та 28.04.2017, відповідно) в силу сімейних конфліктів скасовувала, що підтверджується Інформаційною довідкою із Спадкового реєстру заповітів /спадкових договорів (а.с.66-72).
На момент розгляду справи в Спадковому реєстрі чинним значиться останній, оспорюваний у даній справі заповіт ОСОБА_3 за номером: 61397842, посвідчений 18.10.2017 приватним нотаріусом Переслав-Хмельницького районного нотаріального округу Воробей О.М. (а.с.72)
Відповідно до інформації Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області, в період жовтня 2017 року ніяких звернень та повідомлень від ОСОБА_3 до поліції не надходило (а.с.92).
Відповідач ОСОБА_2 доглянув ОСОБА_3 до смерті та ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснив поховання дружини з організацією поминального обіду (а.с.93-97, 115-116).
Як на підставу визнання заповіту недійсним ОСОБА_1 у позовній заяві посилалась на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України заповіт складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а також те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Згідно із положеннями ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (ст. 1253 цього Кодексу).
Частинами 1, 2 статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частин 1-3 статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
У частині 4 статті 207 ЦК України зазначено, що якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
Статтею 1253 ЦК України передбачена можливість посвідчення заповіту при свідках, яке відбувається за бажанням заповідача. У випадках, встановлених абзацом 3 ч. 2 ст. 1248 і ст. 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю і не можуть бути: нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт; спадкоємці за заповітом; члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
З вищевикладеного вбачається, що оскаржуваний заповіт складено за місцем проживання заповідача ОСОБА_3 у приватного нотаріуса Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Воробей О.М., яка записала заповіт за допомогою технічних засобів зі слів заповідача на її прохання, прочитала заповіт вголос, в зв'язку з частковою втратою зору, та посвідчила його у присутності двох свідків.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку відносно того, що нотаріальне посвідчення оскаржуваного заповіту відбулося з дотриманням вимог закону та відображало дійсне волевиявлення заповідача на розпорядження своїм майном. Текст спірного заповіту був прочитаний вголос нотаріусом. Вказані обставини підтвердили допитані у судовому засідання свідки, а позивач не надала доказів на спростування цих обставин. Тому, оскаржуваний заповіт за формою та порядком посвідчення відповідає вимогам статей 1247, 1248 ЦК України та розділу ІІ глави 3 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Доводи апелянта про те, що обіцянка ОСОБА_3 заповісти своє майно ОСОБА_2 , який буде поряд та турбуватися про неї, має посвідчуватися договором довічного утримання є безпідставними, оскільки з 07.07.2015 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, крім того, нормами діючого законодавства не передбачена заборона на складання заповіту на чоловіка.
Посилання ОСОБА_1 на те, що заповіт було складено та завірено нотаріусом з порушенням норм, оскільки у ОСОБА_3 на час посвідчення оскаржуваного заповіту був відсутній паспорт, спростовуються показаннями свідків та самим нотаріусом, яких було допитано в судовому засіданні від 29.01.2019. Крім того, волевиявлення спадкодавця було спрямоване на передачу майна саме ОСОБА_2 та зафіксоване в оскаржуваному заповіті від 18.10.2017, а доказів у спростування вказаного позивачем надано не було.
Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем обставин, які б могли свідчити про недійсність заповіту на підставі ч. 1, 2, ст. 1257 ЦК України .
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
З вищенаведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими та не впливають на законність та справедливість ухваленого судом рішення.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено, тому колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Воробей Оксани Михайлівни, третя особа: Переяслав-Хмельницька міська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст виготовлено 09 грудня 2020 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В.Березовенко
Є.М. Суханова