Головуючий у І інстанції Шевчук А.В.
Провадження №22-ц/824/12909/2020 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.
Іменем України
03 грудня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,
суддів: Мельника Я.С., Поливач Л.Д.,
при секретарі: Ковтун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційними скаргами комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування майнової шкоди,
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП «Київблагоустрій»), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який змінив назву на Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що йому належить на праві власності нежитлове приміщення - торгівельний павільйон загальною площею 41,20 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
20 березня 2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 07, за умовами якого позивач передав ТОВ «АЛЛО» у строкове платне користування на строк з 01 квітня 2014 року до 28 лютого 2017 року належне йому на праві власності вищевказане нежитлове приміщення.
16 вересня 2015 року КП «Київблагоустрій» за дорученням Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 286/08-15 від 19 серпня 2015 року були вчинені дії з демонтажу приміщення, а саме: пошкоджено облицювання будівлі, знято двері та вікна.
У зв'язку з демонтажем орендованого нежитлового приміщення 16 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЛО» було укладено додаткову угоду до договору оренди № 07 від 20 березня 2014 року, за умовами якої сторони дійшли згоди про припинення договору оренди з 16 вересня 2015 року.
На виконання зазначеної додаткової угоди позивач повернув ТОВ «АЛЛО» кошти в розмірі 20 579,43 грн. та 6 870,58 грн. як сплачену орендну плату за останній місяць користування приміщенням та за період з 17 по 30 вересня 2015 року.
Зважаючи на дострокове припинення договору оренди, ОСОБА_1 не отримав дохід у вигляді орендної плати за період з 17 вересня 2015 року по 28 лютого 2017 року в розмірі 885 382,95 грн.
З метою охорони частково демонтованого павільйону 17 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «СПРУТ-СБ» було укладено договір на фізичну охорону об'єкта, на виконання якого позивач сплатив 79 693 грн. за послуги охорони з 17 вересня 2015 року по лютий 2017 року. Крім того, 15 жовтня 2015 року між позивачем та ПП «СПРУТ-СБ» було укладено договір № 1094/М про проведення робіт з монтажу засобів охоронної сигналізації, на виконання якого ОСОБА_1 сплатив 6 113,40 грн.
Враховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь майнову шкоду в розмірі 1 091 228 грн. 05 коп., яка складається з: вартості робіт по відновленню попереднього стану будівлі у розмірі 92 588 грн. 69 коп.; витрат, пов'язаних з охороною об'єкта, у розмірі 85 806 грн. 40 коп.; збитків, понесених внаслідок припинення дії договору оренди, у розмірі 27 450 грн. 01 коп., упущеної вигоди у розмірі 885 382 грн. 95 коп.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 липня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з КП «Київблагоустрій» та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 92 588,69 грн. в рахунок компенсації заподіяних збитків для відновлення пошкодженого об'єкта нерухомого майна, 79 693 грн. збитків, понесених у зв'язку з необхідністю охорони об'єкта, 27 450 грн. збитків, заподіяних припиненням дії договору оренди, та 885 382 грн. 95 коп. неотриманого доходу (упущеної вигоди) внаслідок вимушеного розірвання договору оренди.
Стягнуто з КП «Київблагоустрій» та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по 3 445 грн. з кожного на користь ОСОБА_1 в рахунок сплаченого судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачі КП «Київблагоустрій» та Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подали на нього апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просили рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги КП "Київблагоустрій" зазначило, що дії по демонтажу проводяться Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), при цьому комунальне підприємство лише забезпечує його матеріально-технічною базою, отже є неналежним відповідачем у даній справі; суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження майнової шкоди, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями підприємства та понесеними витратами позивача; договір оренди нежитлового приміщення був розірваний на підставі згоди сторін, а тому упущена вигода відшкодуванню не підлягає.
В апеляційній скарзі Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилався на те, що припис про демонтаж будівлі було прийнято на законних підставах, а тому майнова шкода відшкодуванню не підлягає, департамент не є належним відповідачем у даній справі. Крім цього, позивачем не підтверджено належними доказами розмір понесених збитків та упущеної вигоди.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Земляной Д.В., зазначив, що розмір завданої позивачу майнової шкоди внаслідок неправомірних дій відповідачів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які відповідачем неспростовані, а тому рішення суду є законним і обґрунтованим.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року апеляційні скарги КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 46 294,34 грн.
Стягнуто з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 46 294,34 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 292,13 грн.
Стягнуто з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 292,13 грн.
Постановою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Земляного Д.В. задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування збитків, понесених внаслідок припинення дії договору оренди, та упущеної вигоди скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В решті постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року залишено без змін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення з відповідачів на користь позивача збитків, понесених внаслідок припинення дії договору оренди, у розмірі 27 450 грн. 01 коп. та упущеної вигоди у розмірі 885 382 грн. 95 коп.
В судовому засіданні представники відповідачів - Ходорич О.М. та Стецина І.В. свої апеляційні скарги підтримали та просили про їх задоволення з викладених у них підстав.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Земляной Д.В., в апеляційному суді проти задоволення апеляційних скарг відповідачів заперечив та просив рішення суду залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг у нескасованій апеляційним судом частині, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг відповідачів, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зважаючи на те, що постановою Верховного Суду справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині вимог ОСОБА_1 про відшкодування збитків, понесених внаслідок припинення дії договору оренди, та упущеної вигоди, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в цій частині.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 01 вересня 2005 року ОСОБА_1 на праві власності належить нежитловий будинок - торгівельний павільйон загальною площею 41,20 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с.61-63).
20 березня 2014 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «АЛЛО» (орендар) було укладено договір оренди № 07, за умовами якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування на строк з 01 квітня 2014 року по 28 лютого 2017 року нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с.75-76).
Відповідно до пункту 3.1 вищевказаного договору оренди орендна плата за повний місяць оренди з 01 квітня по 30 червня 2014 року становить за всю площу 14 000 грн., в тому числі податок з доходів фізичних осіб 17%. Орендна плата за повний місяць оренди з 01 липня 2014 року обчислюється за формулою: орендна плата за поточний місяць Отек=2 500 х Ктек, де Отек - орендна плата за поточний місяць, а Ктек - офіційний курс Національного банку України долара США до гривні. Перший платіж за цим договором сплачується в момент підписання договору та складає 38 794,50 грн., в тому числі податок з доходів фізичних осіб 17%. Ця сума є орендною платою за перший (14 000 грн.) та останній місяць оренди (24 794,50 грн.).
За пунктами 3.3, 3.4 вищевказаного договору оренди орендна плата не включає в себе податок на додану вартість. Оплату за електроенергію, холодне і гаряче водопостачання, комунальні послуги та інші витрати орендодавця відшкодовуються орендарем за розцінками служб - постачальників. Оплату послуг телефонного зв'язку (в тому числі міського, міжміського та міжнародного), послуг з охорони приміщення та інші орендар здійснює самостійно.
28 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Алло» укладено додаткову угоду № 06 до договору оренди від 20 березня 2014 року № 07, за умовами якої сторони домовилися, що орендна плата за повний місяць оренди з 01 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року складає 18 755 грн., в тому числі податок з доходів фізичних осіб 20%. На період з 01 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року пункт 3.1 договору не діє.
14 вересня 2015 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Алло» орендну плату за вирахуванням податків на суму 14 722,67 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14 вересня 2015 року № 91076 та довідкою АТ «Укрексімбанк» від 22 лютого 2016 року №153-04/272.
Також встановлено, що 16 вересня 2015 року КП «Київблагоустрій» за дорученням Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 серпня 2015 року № 286/08-15 були вчинені дії з демонтажу нежитлового будинку, який належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: пошкоджено облицювання будівлі, знято двері та вікна.
В цей же день, 16 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЛО» було укладено додаткову угоду до договору оренди № 07 від 20 березня 2014 року, за умовами якої сторони дійшли згоди про припинення дії договору оренди з 16 вересня 2015 року у зв'язку з демонтажем орендованого нежитлового приміщення на підставі листа Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 19 серпня 2015 року № 064-8274 (доручення № 286/08-15), що призвело до неможливості використання приміщення за призначенням відповідно до умов договору (том 1, а.с.77).
При цьому згідно з пунктами 2, 3 вищевказаної додаткової угоди орендодавець зобов'язався у строк до 15 жовтня 2015 року повернути орендарю сплачені останнім грошові кошти на підставі пункту 3.1 договору в розмірі 20 579,43 грн. як орендну плату за останній місяць користування приміщенням, які не були використані в процесі оренди. Також орендодавець зобов'язався у строк до 15 жовтня 2015 року повернути орендарю грошові кошти в розмірі 6 870,58 грн., які були сплачені орендарем як орендна плата за період з 17 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року.
На виконання п.п.2, 3 Додаткової угоди від 16.09.2015 року №07 до Договору оренди від 20.03.2014 року ОСОБА_1 21.12.2015 року повернув грошові кошти у сумі 27 450 грн. 01 коп. зі свого поточного рахунку в АТ «Укрексімбанк» на поточний рахунок в TOB «АЛЛО» з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно дод. угоди дог. оренди приміщення №07 від 20.03.2014 року без ПДВ» (том 1, а.с.155).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року у справі № 826/22540/15 за позовом ОСОБА_1 до КП «Київблагоустрій», Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними і скасування рішень визнано протиправним та скасовано припис № 1503537 від 05 травня 2015 року, визнано протиправним та скасовано доручення № 286/08-15 від 19 серпня 2015 року в частині нежитлового будинку, який належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), а також визнано протиправними дії КП «Київблагоустрій» з демонтажу та знесення вказаного нежитлового будинку (том 1, а.с.172-174).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року апеляційну скаргу КП «Київблагоустрій» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року залишено без змін (том 1, а.с.175-179).
Ухвалюючи рішення в частині стягнення з відповідачів на користь позивача збитків, понесених внаслідок припинення дії договору оренди, у розмірі 27 450 грн. 01 коп., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вищевказані кошти були повернуті позивачем, як орендодавцем, ТОВ «Алло», як орендарю, в зв'язку із достроковим припиненням між ними договору оренди з підстав незаконного демонтажу орендованого нежитлового приміщення КП «Київблагоустрій» на підставі листа Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 19 серпня 2015 року № 064-8274 (доручення № 286/08-15), що призвело до неможливості використання приміщення за призначенням відповідно до умов договору.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та підтверджуються наявними у ній доказами, зокрема, змістом додаткової угоди від 16 вересня 2015 року про припинення договору оренди від 20 березня 2014 року №07 в зв'язку із демонтажем орендованого нежитлового приміщення КП «Київблагоустрій» на підставі листа Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 19 серпня 2015 року № 064-8274 (доручення № 286/08-15), судовим рішенням про визнання незаконними та скасування припису № 1503537 від 05 травня 2015 року та доручення № 286/08-15 від 19 серпня 2015 року в частині нежитлового будинку, який належить на праві власності ОСОБА_1 , а також доказами повернення ОСОБА_1 суми коштів у розмірі 27 450,01 грн. ТОВ «Алло» на підставі додаткової угоди до договору оренди №07 від 20.03.2014 року, що підтверджується платіжним дорученням №1692 від 21.12.2015 року.
Погоджується колегія суддів і з висновком суду в частині наявності підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача упущеної вигоди у розмірі 885 382 грн. 95 коп., виходячи з наступного.
Частинами першою-третьою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів.
Крім того, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Отже, при обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення реальності тих доходів, які особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, які особа отримала б у випадку непосягання на її право, покладається на позивача.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на особу обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними.
Позивач повинен довести також те, що він міг i повинен був отримати визначені доходи, i тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною i достатньою причиною, яка позбавила його можливості їх отримати.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 міг і повинен був отримати реальні доходи у вигляді орендної плати згідно умов укладеного між ним та ТОВ «Алло» договору оренди від 20 березня 2014 року, строк дії якого був обумовлений сторонами до 28 лютого 2017 року. Єдиною і достатньою причиною, яка позбавила позивача можливості отримати вищевказану орендну плату, стали неправомірні дії відповідачів по демонтажу вищевказаного належного йому павільйону, який перебував в оренді ТОВ «Алло», що стало причиною для дострокового припинення дії договору оренди та, відповідно, унеможливило отримання позивачем доходів у вигляді орендної плати. Неправомірність дій відповідачів встановлена рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року, яким визнано протиправним та скасовано припис Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1503537 від 5 травня 2015 року; визнано протиправним та скасовано доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 286/08-15 від 19 серпня 2015 року в частині нежитлового будинку, який належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано протиправними дії комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по демонтажу та знесенню вказаного нежитлового будинку.
Зважаючи на доведеність факту неправомірності дій відповідачів по демонтажу та знесенню належного позивачу нежитлового будинку, який був предметом оренди згідно умов договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Алло», беручи до уваги ту обставину, що саме в зв'язку із демонтажем даного будинку був достроково припинений вищевказаний договір, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримувати орендну плату до закінчення строку дії договору, обґрунтованим є висновок суду про наявність підстав вважати вищевказану неотриману позивачем орендну плату упущеною вигодою, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача на підставі положень ст. 22 ЦК України.
Розмір упущеної вигоди, визначений судом, є правильним, оскільки ґрунтується на підставі висновку №3/1 експертного економічного дослідження від 22.03.2016 року, згідно якого неотриманий дохід (упущена вигода) ОСОБА_1 в результаті демонтажу орендованого нежитлового приміщення, що призвело до неможливості його використання за призначенням відповідно до умов договору оренди за період з 17.09.2015 року по 21.03.2016 року склав 187 707 грн. 95 коп., а також ґрунтується на розрахунках позивача, складених ним відповідно до умов договору оренди за період, неохоплений висновком експерта: з 01.04.2016 року по 28.02.2017 року, до моменту закінчення дії договору оренди.
Розмір упущеної вигоди, визначений позивачем та прийнятий до уваги судом, відповідачами спростований не був жодними належними, допустимими та достатніми доказами, в зв'язку із чим правильним є висновок суду про стягнення з відповідачів на користь позивача упущеної вигоди саме у розмірі 885 382 грн. 95 коп.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідачів в солідарному порядку збитків, понесених внаслідок припинення дії договору оренди, у розмірі 27 450 грн. 01 коп. та упущеної вигоди у розмірі 885 382 грн. 95 коп., судом першої інстанції не враховано, що для настання солідарної відповідальності при заподіянні шкоди декількома особами, обов'язковими умовами є наявність спільного наміру та заподіяння шкоди внаслідок спільності дій.
В даному випадку відповідачі своїми діями завдали позивачу майнову шкоду, однак, враховуючи, що протиправність дій Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) полягає у видачі доручення на демонтаж нежитлової будівлі, а протиправність дій КП "Київблагоустрій" - у безпосередніх діях по її демонтажу, не можна вважати, що шкода неподільна і завдана спільними діями, а тому збитки, понесені внаслідок припинення дії договору оренди, у розмірі 27 450 грн. 01 коп. та упущена вигода у розмірі 885 382 грн. 95 коп. підлягають відшкодуванню в рівних частинах.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідачів на користь позивача збитків, понесених внаслідок припинення дії договору оренди, у розмірі 27 450 грн. 01 коп. та упущеної вигоди у розмірі 885 382 грн. 95 коп., при ухваленні рішення допустив помилку в частині стягнення з відповідачів вищевказаних сум в солідарному порядку, колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення в цій частині із зазначенням у ньому про стягнення з кожного з відповідачів на користь позивача по 13 725 грн. 00 коп. збитків, завданих припиненням дії договору оренди, та 442 691 грн. 48 коп. упущеної вигоди.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційні скарги комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування збитків, понесених внаслідок припинення дії договору оренди, та упущеної вигоди - змінити, виклавши цю частину рішення в наступній редакції.
Стягнути з комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 13 725 грн. 00 коп. збитків, завданих припиненням дії договору оренди, та 442 691 грн. 48 коп. упущеної вигоди.
Стягнути з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 13 725 грн. 00 коп. збитків, завданих припиненням дії договору оренди, та 442 691 грн. 48 коп. упущеної вигоди.
Стягнути з комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 по 2 752 грн. 87 коп. судових витрат з кожного.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: