02 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника АБ «Василика В.В.» ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_7 , подану в інтересах АБ «Василика В.В.» на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року , -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12020110130002485 від 25.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.365-2 КК України, та накладено арешт на самоскид марки ГАЗ 3309, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 власником якого є ТОВ «Княжицьке».
Постановивши ухвалу, слідчий суддя погодився з доводами клопотання про необхідність накладення арешту на майно з метою його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні, пославшись на вимоги ст..ст. 98, 170,173 КПК України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно, посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення. Апелянт зазначає, що АБ «Василика В.В.» є стягувачем боргу з ТОВ «Княжицьке», а тому накладення арешту на автомобіль позбавить можливості виконати судове рішення в частині стягнення боргу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника АБ «Василика В.В.» - ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та належне обґрунтування необхідності арешту.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Броварським ВП ГУНП в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110130002485 від 25.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.365-2 КК України.
В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування з метою забезпечення збереження речових доказів цілком слушно звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: самоскид марки ГАЗ 3309, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 власником якого є юридична особа ТОВ «Княжицьке», оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.
Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, зокрема, самоскид марки ГАЗ 3309, реєстраційний номер НОМЕР_1 власником якого є юридична особа, а саме ТОВ «Княжицьке» з метою його збереження.
Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні органу досудового розслідування, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта, слід визнати непереконливими
Приймаючи рішення колегія суддів зважує і на ту обставину, що АБ «Василика В.В.» не є власником майна на яке накладено арешт та не є учасником кримінального провадження, вищезазначене майно - автомобіль і не перебувало у володінні АБ «Василика В.В., тому підстав стверджувати, що накладення арешту порушує права АБ «Василика В.В.» колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.98, 117, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12020110130002485 від 25.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.365-2 КК України та накладено арешт на самоскид марки ГАЗ 3309, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 власником якого є ТОВ «Княжицьке» - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_10 , подану в інтересах АБ «Василика В.В.» - без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/5709/2020
Єдиний унікальний номер 361/6658/20 Категорія ст. 172 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_11