Справа № 358/782/20 Провадження № 11-кп/824/3537/2020 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
26 листопада 2020 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019110090000457 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Медвин Богуславського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 11 серпня 2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019110090000457 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246 КК Україниповернуто прокурору - скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання у тому ж складі суду.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 11 серпня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019110090000457, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 грудня 2019 року відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, повернуто прокурору.
В доводах апеляційної скарги прокурор зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Так, прокурор зазначає, що в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула (правова кваліфікація) та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного правопорушення.
Вказує, що у міжнародних джерелах права, зокрема в Конвенції, прямо йдеться про те, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Крім того, прокурор зазначає, що практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження щодо наявності припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення.
Так, прокурор звертає увагу на те, що в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_6 відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КІІК України, викладені фактичні обставини злочину, які прокурор вважає встановленими, зазначена його правова кваліфікація, в якому той обвинувачується, та сформульовано з урахуванням положень ст. 91 КПК України обвинувачення щодо інкримінованого йому злочину.
Прокурор зазначає, що суд першої інстанції у підготовчому провадженні не може давати оцінку правильності правової кваліфікації дій обвинуваченого, обґрунтованості обвинувачення, тощо, оскільки це завдання суду під час судового розгляду кримінального провадження. Завданнями підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
Так, апелянт вказує на те, що дії обвинуваченого кваліфіковано як вчинення незаконної порубки дерев у лісі, перевезенні та зберіганні незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у зв'язку з чим юридичній особі ДП «СЛП «Київоблагроліс» завдано шкоду на загальну суму 186 454 грн.
При цьому прокурор зазначає, що обвинувальний акт не містить недоліків, які б порушували право обвинуваченого ОСОБА_6 на захист та перешкоджали призначенню судового розгляду.
На думку прокурора, формулювання обвинувачення за ч. 4 ст. 246 КК України, яке викладене в обвинувальному акті, з посиланням на фактичні обставини незаконної порубки дерев у лісі, є цілком логічним, закономірним та таким, що відповідає диспозиції ч. 4 ст. 246 КК України.
Також, як зазначає апеллянт, на думку суду, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, однак згідно обвинувального акта провадження здійснювалось щодо фізичної особи, а саме ОСОБА_6 , а не юридичної особи - Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», яке є потерпілим у справі.
Прокурор підсумовує, що висновки суду щодо невідповідності формулювання обвинувачення вимогам ст. 91 КПК України є безпідставними, передчасними та такими, що порушують передбачений статтею 26 КПК України принцип диспозитивності, згідно до якого суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які внесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом, а тому повертаючи обвинувальний акт прокурору з підстав неконкретності викладеного в ньому обвинувачення, а також відсутності довідки про юридичну особу суд вийшов за межі предмету розгляду підготовчого судового засідання, оскільки відповідно до положень ст. 314 КПК України, суд не вправі давати оцінку обставинам наведеним в обвинувальному акті та здійснювати аналіз процесуальних дій, проведених органом досудового розслідування.
Ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акта вмотивована тим, що викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення за своїм змістом є неконкретним, а також до обвинувального акта не долучено довідку щодо Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», відтак обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приписами ст. 314 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Так, у своєму рішенні суд першої інстанції вказав, що формулювання обвинувачення за своїм змістом є неконкретним, та що до обвинувального акта прокурором не долучено довідки щодо Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», відтак обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не ґрунтується на вимогах чинного кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.
Зокрема, обвинувальний акт, згідно п. 5 ч. 2 вказаної норми закону повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Щодо недоліків у формулюванні обвинувачення та викладі фактичних обставин кримінальних правопорушень, про які зазначає суд першої інстанції, то колегія суддів звертає увагу, що в обвинувальному акті відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, зазначаються лише ті обставини, які прокурор, слідчий вважають встановленими.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. ст. 36, 40 КПК України, слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Із обвинувального акта вбачається, що він містить усі відомості, передбачені ст. 291 КПК України, зокрема у ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Приписами ч. 4 ст. 294 КПК України передбачено, що до обвинувального акта додається, зокрема, довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
В той же час, в даному випадку кримінальне провадження здійснюється щодо фізичної особи - ОСОБА_6 .
При цьому зазначене судом першої інстанції Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», щодо якого на думку суду повинна бути долучена довідка, є потерпілим в даному провадженні, відомості про яке викладені в обвинувальному акті в повному обсязі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для повернення обвинувального акта прокурору немає, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 11 серпня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019110090000457, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 грудня 2019 року відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, повернуто прокурору, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4