Київський апеляційний суд
13 жовтня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_1 - особи, щодо якої винесено постанову, захисника Федорова Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Федорова Д.С. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 7 вересня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, без зареєстрованого місця проживання, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 07.09.2020 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 27 липня 2020 року о 03 годині 20 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем "Ravon R2" д/н НОМЕР_2 на вул. Маршала Малиновського в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 "а" Правил дорожнього руху України. Результат огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу газоаналізатор (алкотест) "Drager" 1,10 ‰.
В апеляційній скарзі захисник Федоров Д.С. просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає про недотримання поліцейськими процедури огляду ОСОБА_1 , визначеної ст.266 КУпАП, п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок), п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
Захисник стверджує, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду із застосуванням спеціального технічного засобу, що підтверджується його поясненнями у протоколі про адміністративне правопорушення та записі портативного відеореєстратора. Однак всупереч вказаним раніше вимогам закону, підзаконних і відомчих актів поліцейські відмовилися направити його підзахисного до лікаря нарколога, що згідно з ч.5 ст.266 КУпАП тягне за собою недійсність огляду.
Вислухавши пояснення захисника Федорова Д.С. та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що її належить задовольнити, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.
При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.
Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та при винесенні постанови не дотримано.
Зазначаючи про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , записі портативного відеореєстратора поліцейського, суддя не звернув увагу на недотримання патрульними поліцейськими вимог закону, якими регламентовано процедуру огляду водія на стан сп'яніння, чим допустив неповноту та однобічність з'ясування обставин справи.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 27 липня 2020 року о 03 годині 20 хвилин ОСОБА_1 на вул. Малиновського в м. Києві керував автомобілем "Ravon R2" д/н НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 "а" Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки в присутності двох свідків із застосуванням приладу "Drager". Результат огляду 1,10 ‰.
У відповідності з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом тесту приладу "Alcotest 6820" "Drager" вміст алкоголю у видихуваному повітрі станом на 03:20 годину 27.07.2020 становив 1,10 ‰.
Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у письмових поясненнях підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 погодився пройти у встановленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу "Drager", і, відповідно результат тесту.
Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Така ж процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду на стан сп'яніння до найближчого закладу охорони здоров'я у разі незгоди з його результатам передбачена п.6 Порядку, п.7 розділу І Інструкції.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 дав пояснення про обставини проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, з результатом якого він не погодився. Такі ж пояснення він дав і в суді першої інстанції.
Пояснення ОСОБА_1 узгоджуються з даними в протоколі про адміністративне правопорушення, у графі якого "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення" він власноручно зазначив про свою незгоду з результатом огляду і намір здати аналіз крові на вміст алкоголю.
Не приймаючи до уваги таку позицію захисту, суддя місцевого суду зазначив у постанові, що системний аналіз вимог закону свідчить про те, що незгода водія з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу має бути висловлена безпосередньо після його проведення, що має бути зафіксовано в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому врахував, що ОСОБА_1 , дійсно, зазначив в акті про те, що з результатами огляду згоден, і на запитання поліцейського, чи погоджується з результатами такого тестування, відповів стверджувально, що зафіксовано відеозаписом.
На переконання суду апеляційної інстанції, такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки після огляду на запитання поліцейського відповідь ОСОБА_1 неможливо розібрати. Надалі в процесі оформлення матеріалів справи ще до складання протоколу ОСОБА_1 вказує, що вжив невелику кількість алкоголю п'ять годин тому і запитує про можливість проведення експертизи. На це поліцейський відповідає, що експертиза не передбачена, що вони доставляють до лікаря у разі незгоди водія з результатом огляду, після чого особу ставлять на облік, і що справа, взагалі, не в проміле. Також повідомляє, що якщо водій не згоден, він може протягом двох годи здати аналіз на платній основі. Зміст цієї розмови достеменно свідчить про те, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду, що усвідомлював працівник поліції, ухиляючись від доставки водія до закладу охорони здоров'я.
Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, апеляційним судом встановлено, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння працівниками патрульної поліції не було дотримано передбаченої законом та підзаконними актами процедури, адже за наявності передбачених для того підстав він до закладу охорони здоров'я направлений не був.
У зв'язку з цим огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів є недійсним, а дані в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результаті тесту, поясненнях свідків та протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, є недопустимими доказами і не можуть бути покладені в обґрунтування висновків суду.
Оскільки інші докази, які б поза розумних сумнівом підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відсутні, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника Федорова Дмитра Сергійовича задовольнити.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 7 вересня 2020 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 /шестисот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн