ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
____________________________________________________________01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Іменем України
“25» червня 2007 р. Справа № А-6/164
к/с № К-22427/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.І.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2006 року
та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2005 року
у справі № А-6/164
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі
Івано-Франківської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1(далі - СПД ОСОБА_1) звернувся до суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області
(далі - ДПІ у Богородчанському районі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.03.2005 року, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та штрафні санкції.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2005 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2006 року, позовні вимоги задоволено.
Судові рішення обґрунтовані тим, що нотаріально посвідчене доручення на представництво інтересів, видане матері підприємця, та її пояснення про отримання заробітної плати не є належним доказом існування трудових відносин та виплати заробітної плати.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та винести нове рішення, яким вимоги касаційної задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги ДПІ у Богородчанському районі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема порушення прав відповідача, яке полягало у розгляді справи в апеляційному порядку без участі його представника та за наявності клопотання про відкладення розгляду справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Богородчанському районі проведено планову документальну перевірку дотримання позивачем податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2002 року по 31.12.2004 року. За результатами перевірки 17.03.2005 року складено акт № НОМЕР_2, що став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.03.2006 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 336,44 грн. та штрафних санкцій у розмірі 672,88 грн. Порушення податкового законодавства відповідачем вбачається у виплаті заробітної плати матері СПД ОСОБА_1 - ОСОБА_2 без існування між ними трудових відносин.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 допомагала підприємцю і діяла на підставі нотаріально посвідченого доручення від 26.11.2002 року. Доказів на підтвердження трудових відносин між СПД ОСОБА_1 та його матір'ю, а також про виплату їй заробітної плати судами не встановлено. Разом з тим, актом перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати сум страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за найманих працівників НОМЕР_3 Управлінням Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області встановлено факт відсутності у підприємця найманих працівників та нарахування заробітної плати.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України поділяє позицію судів попередніх інстанцій стосовно того, що пояснення ОСОБА_2 про отримання заробітної плати не може бути прийнято судом, оскільки не є належним доказом цього факту.
Таким чином, за відсутності доказів виплати позивачем заробітної плати у відповідача не було правових підстав для визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та штрафні санкції.
Відповідно до ч. 2 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на те, що правова оцінка обставин у справі судами дана вірно, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2006 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2005 року у справі № А-6/164 про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2006 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.І.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К. гідно