Справа № 761/35810/19
Провадження № 2/761/2192/2020
11 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Гриб Д.В.,
за участі
представника позивача Погорєлова А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних за договором про відкриття кредитної лінії, -
10 лютого 2019 року до суду надійшла вказана позовна заява.
В позовній заяві позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №143vUAH-12-09 від 31.12.2009 року станом на 31.07.2009 року в сумі 2 833 300,03 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.12.2009 року між Акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №143vUAH-12-09, за яким ОСОБА_1 було надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 800 000,00 грн. терміном до 25.12.2010 року зі сплатою 18,00 % річних.
Відповідач належним чином не виконував умов договору щодо повернення коштів та Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2017 року стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 8 242 982,34 грн. Як зазначає позивач, дане рішення суду було виконане відповідачем, однак так як рішенням суду не було розірвано договір чи припинено його дію, станом на 31.07.2019 року у відповідача існує заборгованість за кредитним договором по несплаті трьох відсотків річних за користування коштами в сумі 500 731,75 грн. та інфляційних втрат в сумі 2 332 568,29 грн., що становить загальну суму 2 833 300,04 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його уповноважений представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Крім того, до суду надійшло клопотання представника відповідача, в якому він просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з хворобою. Проте, суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання, адже суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження причин неявки представника відповідача в дане судове засідання та враховуючи, що справа в провадженні суду перебуває з 10.02.2019 року.
При цьому, як вбачається, 09.01.2020 року до суду надійшов відзив на дану позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з відповідача - не ґрунтуються на вимогах закону. Крім того представник, зазначив, що в даному випадку відповідачем в повному обсязі було виконано рішення суду за яким з відповідача було стягнуто кошти за кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши представника позивача, врахувавши відзив відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 31.12.2009 року між Акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) був укладений Договір про відкриття кредитної лінії №143vUAH-12-09.
За даним договором Банк відкрив Позичальнику на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності відновлювальну кредитну лінію з розміром кредитного ліміту в сумі 800 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними ресурсами в розмірі 18,00% річних, а Позичальник зобов'язується повністю повернути отримані в рахунок відновлювальної кредитної лінії кредитні ресурси в строк до 25.12.2010 року і сплатити відсотки за користування кредитними ресурсами в розмірі та строки, встановлені даним договором (п.2.1 Договору).
Разом з тим, як вбачається з кредитного договору №143vUAН від 31.12.2009 року, зокрема, п.3.2 Договору, Позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані по даному договору, і сплатити проценти за користування кредитними ресурсами до 25.12.2010 року. При відсутності залишку коштів на картковому рахунку позичальника в достатньому для сплати заборгованості розмірі до 25.12.2010 року позичальник зобов'язується внести суму заборгованості по кредитним ресурсам та відсоткам за їх користування готівковими грошовими коштами в касу банку в зазначений строк.
Договір підписаний обома сторонами, що свідчить про те, що вони погодились з умовами викладеними в ньому.
Як вбачається, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2017 року (справа №761/5795/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №143vUAН від 31.12.2009 року в розмірі 8 242 982 гривни 34 копійки та 123 649 гривень 64 копійок судового збору. Дане рішення суду набрало законної сили та було пред'явлено до примусового виконання.
Після відкриття виконавчого провадження борг за вказаним рішенням суду у сумі 9 203 845,17 грн. було сплачено 30.05.2018 року Позичальником, про що свідчить відповідна копія квитанції від 30.05.2018 року.
З тексту рішення суду вбачається, що заборгованість стягнуто станом на 31.07.2016 року.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем внаслідок тривалого невиконання відповідачем кредитних зобов'язань, встановлених рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2017 року, у відповідача утворилась заборгованість у вигляді інфляційних втрат в розмірі 2 332 568,29 грн. та 3 % річних в сумі - 500 731,75 грн., що всього складає 2 833 300,03 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
З розрахунку вбачається, що відповідачу нараховано заборгованість по інфляційним втратам за період з липня 2016 року по червень 2019 року у сумі 2 332 568,29 грн., однак враховуючи, що відповідачем було погашено суму заборгованості за рішенням суду 30.05.2018 року, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення заборгованості по інфляційних втратах у вказаний ним період та вважає за необхідне стягнути з відповідача борг в частині інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 01 серпня 2016 року по 29 травня 2018 року, що становить відповідно 500731,75 грн. - 3% річних та 2 282,307,33 грн. - інфляційні втрати, а всього 2 783 039,08 грн.
Отже, оскільки відповідач тривалий час не виконував зобов'язання за кредитним договором №143vUAН від 31.12.2009 року, при цьому, враховуючи те, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2017 року, відповідачем було виконано 30.05.2018 року, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача три проценти річних та інфляційні втрати в загальній сумі 2 783 039,08 грн.
Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.525,526, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 77- 81, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (ЄДРПОУ 09807856, вул. Січових Стрільців, 60, м. Київ; адреса для листування: вул. Дегтярівська, 48, м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення трьох процентів річних та інфляційних за договором про відкриття кредитної лінії- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором №143vUAН від 31.12.2009 року взагальній сумі 2 783 039 (два мільйони сімсот вісімдесят три тисячі тридцять дев'ять) гривень 08 копійок та 41 745 (сорок одна тисяча сімсот сорок п'ять) гривень 59 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 23 листопада 2020 року
Суддя: Н.Г.Притула