Справа № 761/37552/20
Провадження № 3/761/9345/2020
07 грудня 2020 року
суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бугіль Володимир Вячеславович, розглянувши матеріали, які надійшли від управління поліції в Шевченківському районі ГУ НП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкуУкраїни, мешканку АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 14.11.2020 року, приблизно о 09 год. 00 хв., за адресою: м. Київ, вул.Грінченка, 7, громадянкаОСОБА_1 - адміністратор нічного клубу «Heaven», підтримувала функціонування закладу,чим порушила вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 зі змінами від 11.11.2020 року № 1100, а саме п. 15, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Хімка М.І., надав суду письмові заперечення по справі, де зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є необґрунтованим та помилковим, оскільки матеріали справи складені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_1, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен провадитися їх судовий розгляд.
Статтею 44-3 ч. 1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиціяст. 44-3 КУпАПє бланкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до конкретних правил і норм, які регулюють відносини боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно допідпункту 4 пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину зметою запобіганняпоширенню натериторії Українигостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-Cov-2зі змінамивід 11.11.2020року додатководо обмежень,передбачених пунктом10цієї постанови,в періодз 00годин 00хвилин суботидо 00годин 00хвилин понеділкана територіїУкраїни з14листопада 2020р.до 30листопада 2020р.забороняється прийманнявідвідувачів суб'єктамигосподарювання,які провадятьдіяльність усфері торговельногоі побутовогообслуговування населення,крім торгівліпродуктами харчуванняна торговельних площах ,не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобамита виробамимедичного призначення,ветеринарними препаратами,кормами; провадженнядіяльності знадання фінансовихпослуг,діяльності фінансовихустанов ідіяльності зінкасації таперевезення валютних цінностей,діяльності операторівпоштового зв'язку,а такожмедичної практики,ветеринарної практики,діяльності автозаправнихкомплексів (беззон харчування),діяльності зтехнічного обслуговуваннята ремонтутранспортних засобів; торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначається суть адміністративного правопорушення.
В порушення вказаної норми в протоколі про адміністративне правопорушення не відображені конкретні дії ОСОБА_1 , які призвели до порушення вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 займає саме ту посаду, що вказана в протоколі, які саме повноваження вона має, та чи достатньо їх для прийняття відповідальних розпорядчих рішень, у тому числі щодо режиму роботи закладу.
Розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення суд не вправі самостійно збирати докази чи виходити за межі зазначеного в протоколі.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з приписамист. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно дост. 251 КУпАПобов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
В рішенніЄСПЛ «Карелінпроти РосійськоїФедерації» (KARELINv.RUSSIA),заява №926/08,остаточне від06.03.2017,суд дійшоввисновку,що суддяне можесамостійно відшукуватидокази винуватостіособи,адже цестановитиме порушенняч.1ст.6Конвенції вчастині дотриманняпринципу рівностісторін івимог змагального процесу (за цих умов особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно зіст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що суду не надано жодного належного та допустимого доказу на доведеність вини ОСОБА_1 , суд не вбачає в його діях об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Враховуючи вищезазначене, аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, з огляду на те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, провадження по справі відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючисьст. 44-3, п. 1 ст.247, ст.ст.251, 252, 256, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.44-3 КУпАП закрити за відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київськогоапеляційного суду протягом 10 днів з дня їївинесення шляхом подачіапеляційноїскарги через Шевченківськийрайонний суд м. Києва
Суддя В.В. Бугіль