Справа № 761/34151/20
Провадження № 1-кс/761/20920/2020
23 листопада 2020 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: слідчого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві
клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року (справа №932/2559/20), у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.272 КК України,
26 жовтня 2020 року адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року (справа №932/2559/20), у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.272 КК України, в обґрунтування якого зазначила наступне.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_4 зазначає, що ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року задоволено клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, накладено арешт, в тому числі і на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:078:0075, яка належать ОСОБА_5 . Метою накладення арешту слідчим суддею зазначено збереження речових доказів, оскільки вказана земельна ділянка визнана речовим доказом в кримінальному провадженні, та з метою запобігання їх передачі та відчуження.
Вважає, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба, оскільки ОСОБА_5 не має у кримінальному провадженні статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або особи, щодо якої здійснюється провадження, вказана земельна ділянка також жодного відношення не має до кримінального провадження №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, а тому накладення судом арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:078:0075, є необґрунтованим і очевидно неспіврозмірним обмеженням права власності ОСОБА_5 , яке позбавляє останнього у повній мірі володіти, розпоряджатися та користуватись своїм майном.
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Старший слідчий Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що на даний час досудове розслідування в кримінальному провадженні триває. Крім того, вказав, що арешт на вказане майно було накладено з метою збереження речових доказів, оскільки вказана земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:078:0075 визнана речовим доказом в кримінальному провадженні. Просив відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 .
Враховуючи передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 .
Слідчий суддя заслухавши пояснення слідчого ОСОБА_3 , вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.272 КК України.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року задоволено клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, накладено арешт, в тому числі і на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:078:0075, яка належать ОСОБА_5 .
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року вбачається, що арешт на земельну ділянку було накладено з метою збереження речових доказів. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року наразі триває, земельна ділянка, на яку накладено арешт, визнана речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальністьта які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається адвокат ОСОБА_4 в обґрунтування клопотання, підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування.
На підставі викладеного, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року (справа №932/2559/20), у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.272 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1