1Справа № 335/8729/20 2/335/2652/2020
07 грудня 2020 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя
в складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В.,
з участю секретаря Фоміної Л.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому зазначила, що 12.04.2014 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 , 2015 року народження та ОСОБА_4 , 2016 року народження. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.01.2018 року шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано та з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу ( заробітку) щомісячно. З 01.09.2020 року донька ОСОБА_3 поступила до Запорізької дитячої художньої школи. В зв'язку з необхідністю розвитку здібностей ОСОБА_3 фактично понесені додаткові витрати на навчання її у художній школі становлять 3872,61 гривень. На підставі вищевикладеного просила суд стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти в розмірі 1936 гривень.
Ухвалою від 11.11.2020 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.
До суду від відповідача надійшов відзив на позов у якому вказано, що підтверджень того, що витрати, які позивач просить стягнути викликані особливими та вони дійсно необхідні дитині не надано. Крім того позивачем до позову додані товарні чеки, а не фіскальні, що ставить під сумнів факт придбання товарів. В задоволені позову просив відмовити.
Позивач у судовому засідання позовні вимоги просила задовольнити, зазначила що дитина сторін потребує допомоги з боку батька на розвиток здібностей. Позивач понесла додаткові витрати на навчання дитини у художній школі у розмірі 3872,61 гривень, а тому просить стягнути з батька дитини половину понесених витрат.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві просив у позові відмовити, рішення суду надіслати поштою.
Дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення позивача, встановивши такі факти та відповідні правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 12.04.2014 року в Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 187.
Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.01.2018 року, шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишено проживати з матір'ю, З ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 18 Конвенції про права дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Таким чином на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися батьки, а додаткові витрати це такі, які викликані особливими обставинами: розвитком здібностей дітей, хворобою, каліцтвом тощо.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, являються документи, які свідчать, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Згідно довідки Запорізької дитячої художної школи за №203 від 25.08.2020 року, ОСОБА_3 дійсно поступила до Запорізької дитячої художньої школи з 01.09.2020 року.
Згідно з довідкою Запорізької дитячої художної школи за №277 від 07.10.2020 року, вартість навчання ОСОБА_3 за один місяць складає 225,00 гривень та у додатку №1 зазначено список потрібних художніх матеріалів для навчання.
Відповідно до квитанції Запорізької дитячої художньої школи за навчання ОСОБА_3 сплачено 900 гривень.
Таким чином судом встановлено, що на розвиток здібностей дитини пов'язаних з образотворчим мистецтвом позивачкою було витрачено грошових коштів у загальній сумі 3872,61 грн.
Батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, витрати пов'язанні з утримання дитини, у тому числі і додаткові, батьки повинні нести порівну.
Отже, даючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, враховуючи, що позивачем підтверджено понесення нею додаткових витрат на дитину, пов'язаних з розвитком її здібностей до образотворчого мистецтва в сумі 3872,61 грн., враховуючи обов'язок обох батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача половина понесених нею витрат в розмірі 1936,00 грн., а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивачем підтверджено належними доказами факт придбання товарів для розвитку здібностей дитини, а доводи відповідача в цій частині не заслуговують на увагу.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини (висновок в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 755/14148/18).
Відповідачем недоведено неспроможності нести указані додаткові витрати, що викликані особливими обставинам, а наявність у відповідача кредитних зобов'язань не звільняє його від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 82, 89, 141, 229, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , іпн- НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) додаткові витрати у розмірі 1936,00 (одна тисяча дев'ятсот тридцять шість)грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , іпн- НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840(вісімсот сорок грн.) 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складений 09.12.2020 року.
Суддя Ю.В. Апаллонова