Дата документу 09.12.2020
Справа № 334/5146/20
Провадження № 2-а/334/185/20
09 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Фетісова М.В., за участі секретаря судового засідання Косаренко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліціїсержанта поліції Смолія Андрія Олександровича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
за участю позивача ОСОБА_1 , -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом дополіцейського роти 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Смолія А.О., Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3073433 від 02.04.2020, винесену поліцейським роти 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Смолієм А.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуваною постановою на нього накладене стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 425,00 гривень. Вважає оскаржувану постанову протиправною та необґрунтованою, оскільки при її винесені не було надано жодних доказів правопорушення (відео, фото-, пояснення свідків, тощо), не взято до уваги його клопотання про залучення захисника та відкладення розгляду справи з метою підготовки до її розгляду, поліцейським взагалі порушено процес складання та винесення постанови, оскільки без наявності порушення водієм ПДР України поліцейський не мав права зупиняти транспортний засіб. У зв'язку з тим, що поліцейським не було складено жодного протоколу та не надано доказів вчинення правопорушення ПДР у відношенні нього, то і складення постанови за ч.1 ст.126 КУпАП є незаконним.
Відзиви на позов відповідачами не надані.
Ухвалою від 06.11.2020 відкрите провадження у справі, в якості співвідповідача залучене Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, у відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції витребувана справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП. Витребувані докази суду не надані.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засідання позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача УПП в Запорізькій області ДПП у судове засідання 19.11.2020 та 09.12.2020 не з'явилися, були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомили.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 02 вересня 2020 року серії ЕАМ № 3073433, складеної поліцейським роти 1 батальйону 4 УПП в Запорізькій області сержантом поліції Смолієм А.О., був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за те, що він 02.09.2020 об 11.15 годині транспортним засобом ВАЗ 2103, реєстраційний № НОМЕР_1 по вул. Медвєдєва, бюд.7 в м. Запоріжжі без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, чим порушив п.2.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 гривень.
Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Відповідно до пп. ґ) п. 2.1 ПДР України, в редакції на момент винесення оскаржуваної постанови, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і четверта статті 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ст.126 КУпАП, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно з п. 2 розділу III зазначеної інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
В той же час, ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Стаття 283 КУпАП зобов'язує співробітника поліції спочатку розглянути адміністративну справу (вивчити докази, свідчення свідків, розглянути пояснення обвинуваченого, документи, позицію адвоката) і тільки після цього винести постанову.
Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Тобто постанови про адміністративні правопорушення не повинні бути не повні та не об'єктивні.
Перелік підстав для зупинки транспортного засобу передбачений ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені органами доходів і зборів відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію»).
Зі змісту норм статей 251, 252, 280 КУпАП суд приходить висновку, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за ч.1 ст.126 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: вона обов'язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно положень пункту 21.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
З матеріалів справи вбачається, що належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо достовірно встановити порушення позивачем п.п. ґ) п 2.1 ПДР відповідачем суду не надано. Так само, не надано доказів правомірності зупинення автомобіля позивача, а також правомірності підстав вимагати поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сама ж по собі наявність такої постанови не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Справа про адміністративне правопорушення має вирішальне значення для встановлення обставин правопорушення та аналізу правомірності накладення стягнення на правопорушника.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, зокрема, оскаржуваної постанови, документ не містить жодних посилань на будь-які інші фактичні дані, на підставі яких інспектор дійшов висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивачем було порушено вимоги ПДР України, що в подальшому стало підставою для перевірки документів позивача та притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що розгляд справи відповідачем носив формальний характер, відбувся на місці вчинення правопорушення, що підтверджується матеріалами справи, в той час коли справа мала розглядатися за місцем вчинення правопорушення - місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення суперечить вимогам щодо об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.
Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови були порушенні вимоги ст. 245, 254, 276, 280, 283 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом Не доведено правомірність зупинення позивача, а отже, переконання про його винність у скоєнні правопорушення була висловлена відповідачем наперед, тому суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з закриттям провадження у справі.
Згідно з п.2 ч.5 ст.246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Запорізькій області ДПП судових витрат у сумі 840,80 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.6-9, 139, 244-246, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до поліцейського роти 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Смолія Андрія Олександровича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліціїпро визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02 вересня 2020 року серії ЕАМ № 3073433, якою на ОСОБА_1 накладене стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень за адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя або безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
Відповідачі:
- поліцейський роти 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Смолій Андрій Олександрович, місцезнаходження: вул. Перемоги, буд.96, м. Запоріжжя,
- Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: юридична адреса: м. Київ вул. Федора Ернста, буд. 3; фактична адреса: м. Запоріжжя вул. Перемоги, буд. 96).
Суддя: