Справа №:755/18113/20
1кс/755/5455/20
"01" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040005909 від 29.11.2020 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кракова, громадянина Республіки Польща, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.3 ст.190, ч.1 ст.200 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
01 грудня 2020 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , діючи умисно та переслідуючи мету власного збагачення за рахунок неправомірних дій у сфері банківської діяльності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в результаті чого дізнався про способи та методи незаконного отримання кодів захисту інформації (далі - ПІН-коди) та електронних даних, що містяться на платіжних картках, їх підробки для доступу до банківських рахунків, а саме: використання, у тому числі спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також технічних засобів для зчитування і зберігання електронної інформації та відео фіксації ПІН-кодів, пристроїв з комп'ютерними програмами для запису інформації на магнітні стрічки пластикових карток.
28.11.2020 приблизно о 06 год. 00 хв., перебуваючи за адресою : м. Київ, вул. Андрія Малишка, 2-а, ОСОБА_4 , підійшов до банкомату АТ КБ «ПриватБанк», заздалегідь заготовивши знаряддя злочину, маючи прямий умисел на встановлення скрімінгового електронно-обчислювального пристрою для зчитування відомостей, що містяться на банківських картках клієнтів АТ КБ «ПриватБанк», а також металеву пластину зеленого кольору з встановленою міні-камерою та двома акумуляторами для відео фіксації числових комбінацій (паролів) клієнтів АТ КБ «ПриватБанк».
Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , встановив електронно-обчислювальний пристрій (скімер) до штатного пристрою для зчитування банківських карт клієнтів АТ КБ «ПриватБанк», окрім цього, замінив штатну панель освітлення на заздалегідь заготовлену панель з встановленою міні-камерою.
З метою запобігання виявленню електронно-обчислювального пристрою (скімер), ОСОБА_4 , здійснював зчитування відомостей, що містяться на банківських картках клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» за допомогою скімеру на протягом 24 годин.
Метою зазначеного було виготовлення дублікату банківських карток клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» та подальшої реалізації їх, чим було завдано збитків АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму понад 614 тисяч гривень.
29.11.2020 приблизно о 11 год 50 хв. ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на закінчення усіх дій, який вважав необхідним для доведення злочину до кінця, направленого на заволодіння чужим майном за допомогою електронного-обчислювального пристрою (скімер) та з корисливих мотивів, підійшов до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за адресою : м. Київ, вул. Андрія Малишка, 2-а, для зняття скрімеру та флеш-накопичувача з зафіксованими за допомогою відео-зйомки відомостей щодо числових комбінацій (паролів) клієнтів АТ КБ «ПриватБанк». Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, почав здійснювати зняття електронного-обчислювального пристрою (скімеру) з банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за допомогою раніше заготовленої кустарно виробленої пластини та пінцетів, але був затриманий оперативними працівниками УПК у м. Києві ДКП НП України, тобто не вчинив усіх дій, з причин що не залежали від його волі, які вважав за потрібними для закінчення кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном, шляхом незаконних операцій з використання електронно-обчислювальної техніки та підробки платіжних карток з метою доступу до банківських рахунків клієнтів АТ КБ «ПриватБанк», а також зберігання з метою збуту підроблених платіжних карток, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.190, ч. 1 ст. 200 КК України.
30.11.2020 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.190, ч. 1 ст. 200 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 29.11.2020 року.
-Протокол огляду місця події від 29.11.2020 року за адресою : м. Київ, вул. Андрія Малишка, 2А та ілюстративною таблицею до протоколу огляду.
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 .
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 .
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 .
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 .
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 .
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 .
-Протоколом обшуку від 29.11.2020 року за адресою орендованого житла ОСОБА_4 та вилученими під час обшуку речами.
-Постановою про визнання речовим доказом від 30.11.2020 року.
-Клопотанням про долучення доказів від представника АТ КБ «ПриватБанк» із зазначенням суми грошових коштів у сумі 614 тисяч гривень.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, приходить до наступного.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Крім того при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.1 ст.200 КК України, також слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання виним, його молодий вік, стан здоров'я, відсутність соціальних зв'язків, та постійного місця проживання в Україні, відсутність місця роботи або навчання, відсутність даних про його репутацію, даних про майновий стан, відсутність судимостей на території України, розмір завданої шкоди, а також враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, можливість ухилитися від слідства і суду, а тому вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної поведінки підозрюваного, крім того, будь-які докази, про те, що за станом здоров'я підозрюваний не може перебувати під вартою, слідчому судді надано не було.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
Крім того, відповідно до ст. 183 КПК України до підозрюваного ОСОБА_4 слід також визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та у разі внесення застави, покласти на нього обов'язки, визначені ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040005909 від 29.11.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.3 ст.190, ч.1 ст.200 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮУ строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 січня 2021 року, включно.
Визначити розмір застави ОСОБА_4 , достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у виді 250/двохсот пятидесяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 525 500/п'ятсот двадцять п'ять тисяч п'ятсот/ гривень 00 копійок.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
-не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суду про зміну свого місця проживання.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_14 ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту внесення обвинуваченим, заставодавцем застави у розмірі, визначеному судом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: