Справа № 758/207/20
Провадження № 2/265/1824/20
(заочне)
09 грудня 2020 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
за участю секретаря - Дрьомової О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 758/207/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
13 січня 2020 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначала, що з 12 серпня 2011 року з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час якого у сторін народились діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мешкають разом із позивачкою. Зазначала при цьому, що фактично шлюбні стосунки між подружжям припинено. Причина розпаду сім'ї полягає у відсутності взаєморозуміння, взаємоповаги, втраті почуттів. На підставі переліченого просила суд розірвати шлюб.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву з проханням вирішити спір за її відсутності, наполягаючи при цьому на задоволені позову та не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився за невідомих суду причин повторно, будучи повідомленим про час та місце слухання справи належним чином, не надавши суду заяву з проханням вирішити спір у його відсутність.
За ч. 4 ст. 223 ЦПК суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 серпня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 2070 від 11 серпня 2012 року (а. с. 7).
Згідно із свідоцтвом про народження, виданим 2 липня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1475, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого зазначені сторони по справі (а. с. 8).
За свідоцтвом про народження, виданим 6 травня 2016 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1393, вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого зазначено сторони по справі (а. с. 9).
На підставі довідки КСН «Азовстальський» від 21 жовтня 2020 року № 385 про склад родини вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає разом із своїми неповнолітніми синами, ОСОБА_5 , 2016 р. н., та ОСОБА_6 , 2013 р. н., по АДРЕСА_1 (а. с. 61).
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями ч. 2-4 ст. 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК.
Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно із ст. 110 СК України один із членів подружжя має право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.
За ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні було встановлено, що позивачка не згодна на примирення, оскільки із відповідачем разом не проживає, шлюбних відносин із чоловіком не підтримує, не веде із ним спільне господарство, а діти знаходяться на її утриманні.
Отже, судом було встановлено, що шлюб між сторонами носить формальний характер, тому суперечить правам та інтересам позивачки.
Суд зазначає, що позивачка скористалась правом на звернення до суду з даним позовом і наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка, натомість, не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу сторін є неможливим, тому він підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений позивачкою за подання даного позову, покладається на відповідача.
Керуючись ст. 206, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 12 серпня 2011 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 2070 від 12 серпня 2011 року, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище без змін - ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, якому повне рішення не були вручені у день його оголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках передбачених ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте відповідачем шляхом подачі письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 9 грудня 2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає в АДРЕСА_2 .
Суддя