239/605/18
2-з/239/3/2020
08 грудня 2020 року суддя Новогродівського міського суду Донецької області Любчик О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову,
встановив:
11.12.2018 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , у якій просить стягнути з останнього на свою користь 113341 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1485,82 грн.
Одночасно із поданням позовної заяви, представник ОСОБА_1 також звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на автомобіль Ford Focus, сірого кольору, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В обґрунтування заяви вказує, що відповідачу ОСОБА_3 належить на праві власності вказаний автомобіль, на який на думку представника позивача може бути звернено стягнення в межах виконавчого провадження по виконанню рішення суду щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за договором позики. Також представник позивача посилається на наявність у нього припущень, що відповідач може протягом судового розгляду справи відчужити вказаний автомобіль з метою уникнення відповідальності за невиконання своїх боргових зобов'язань, що може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття судом заходу забезпечення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Вирішуючи вказану заяву по суті вважаю за необхідне звернути увагу заявника на роз'яснення зазначені в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість продажу належного відповідачу майна без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача не зазначено про конкретні обставини та не надано належних доказів, які б давали обґрунтовані підстави стверджувати, що невжиття заходів із забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Крім того, представником позивача не надано жодних належних та допустимих доказів про вартість вказаного автомобілю, у зв'язку з чим суддя позбавлений можливості встановити співмірність заявлених позивачем позовних вимог із заходами забезпечення позову, які представник позивача просить застосувати.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а отже у задоволені заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України,
ухвалив:
в задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення через Новогродівський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.В. Любчик