Справа 237/1896/20
Номер провадження 2/237/848/20
Іменем України
07.12.20 року м. Курахове
Мар'їнського району Донецької області
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Сметаняка О.Я.,
за участю:
секретаря судового засідання Племешевої Ю.О.,
представника позивача Стефківського В.І. ,
представника відповідача Медвідь О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Курахове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , діючої в особі представника - адвоката Стефківського Володимира Івановича до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про відшкодування шкоди,-
У травні 2020 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Стефківський В.І. звернувся до суду із позовом до ПрАТ «СК «АРКС» про відшкодування недоплаченої матеріальної та моральної шкоди вчиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому із урахуванням уточнень просить:
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 , діючої в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачене відшкодування, пов'язане з втратою годувальника в розмірі 115385,01 гривень;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 , діючої в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недоплачене відшкодування, пов'язане із завданою моральною шкодою в розмірі 8897,97 гривень;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 недоплачене відшкодування, пов'язане з завданою моральною шкодою в розмірі 8897,97 гривень;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 недоплачене відшкодування, пов'язане з понесеними витратами на поховання в розмірі 3732,50 гривні та витрати на правничу допомогу (Т. 1 а.с. 7, 147).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.10.2018 року о 19:26 годині на автодорозі Н-30 «Василівка-Бердянськ», на відстані близько 1 км від міста Бердянська Запорізької області, відбулося ДТП за участю автомобілю «ВАЗ 21093», р/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , в результаті якої пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер в лікарні.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 була застрахована у відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» згідно полісу № АМ2873430, що діяв на дату завдання цієї шкоди.
Постановою слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 27.06.2019 року кримінальне провадження № 12018080130003605 від 01.11.2018 року, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні водія ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення.
Враховуючи наслідки ДТП, ОСОБА_2 , дружині загиблого та малолітньому сину ОСОБА_3 , була спричинена матеріальна та моральна шкода, у зв'язку із чим відповідачу 29.07.2019 року було подано повідомлення про ДТП та заяву про виплату страхового відшкодування.
Відповідач ПрАТ «СК «АРКС» визнало подію страховим випадком, проте із посиланням на положення ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (із відповідними змінами та доповненнями, надалі - Закон № 1961- IV) здійснило виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 34363,55 грн., з яких: 18642,99 грн. в рахунок відшкодування пов'язаного із втратою годувальника, моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, врозмірі 5994,03 грн. кожному з позивачів, відрахувавши з нарахованої суми 7446,03 грн. 18 % податку на доходи фізичних осіб, та 1,5 % - військового збору, а також витрати на поховання в розмірі 3217,50 гривень.
Вважають, що відповідач невірно провів розрахунок розміру відшкодування по втраті годувальника та безпідставно зменшив розмір всіх страхових виплат шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних за заподіяння шкоди осіб.
На підставі викладеного, просять суд стягнути недоплачене відшкодування в розмірі 115385,01 грн., пов'язане із втратою годувальника, недоплачене відшкодування, пов'язане із завданою моральною шкодою в розмірі 8897,97 грн. кожному з позивачів, недоплачене відшкодування, пов'язане з понесеними витратами на поховання в розмірі 3217,50 грн. та витрати на правову допомогу (Т 1. а.с. 1-8, 141-148).
Ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області від 21.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області від 22.10.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
При розгляді справи представник позивача Стефківський В.І. вимоги викладені у позові підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Зокрема пояснив, що 31.10.2018 року на автодорозі «Василівка-Бердянськ» відбулося ДТП за участю автомобілю ВАЗ 21093 під керуванням водія ОСОБА_4 , який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , в результаті якої пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер в лікарні. Постановою слідчого від 27.06.2019 року кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діянні водія ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення.
Враховуючи наслідки ДТП, позивачці та її сину була спричинена матеріальна і моральна шкода. Матеріальна шкода проявилася у втраті малолітнім сином годувальника та витратах на поховання. Моральна шкода проявилася у душевних стражданнях та переживаннях, які позивач та її син понесли через загибель годувальника ОСОБА_5 .
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 була застрахована у відповідача, до якого звернулась позивач.
В свою чергу, відповідач ПрАТ «СК «АРКС» визнало подію страховим випадком, але застосувавши положення п. 36.3 ст. 36 Закону України № 1961-IV, здійснило виплату страхового відшкодування, з яких: 18642,99 грн. в рахунок відшкодування пов'язаного із втратою годувальника, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи врозмірі 5994,03 грн. кожному з позивачів, вирахувавши податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, в рахунок відшкодування витрат на поховання в розмірі 3217,50 гривень.
Вважає, що відповідач невірно провів розрахунок розміру відшкодування та безпідставно зменшив розмір всіх страхових виплат шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних за заподіяння шкоди осіб, у зв'язку із чим просить суд стягнути вищезазначене недоплачене відшкодування та витрати на правову допомогу в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
При розгляді справи представник відповідача ПрАТ «СК «АРКС» Медвідь О.І. позовні вимоги позивача не визнав, у відзиві на позов, запереченнях (а.с. 64-66, 152-154, 164-165, 221-225 Т. 2 а.с. 3-20) та у судовому засіданні, у задоволенні позову просив відмовити. Зокрема пояснив, що правовідносини між позивачем та відповідачем не є деліктними. Відповідач вказану ДТП визнав страховим випадком та виплатив страхове відшкодування по заявленому випадку у відповідності до положень п. 36.3 ст. 36 Закону України № 1961-IV шляхом поділу розміру шкоди відповідно до кількості осіб, відповідальних за заподіяння шкоди, у зв'язку із наявністю у діях пішохода ОСОБА_5 його вини, що було встановлено постановою слідчого, якою кримінальне провадження у відношенні водія ОСОБА_4 було закрито за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Вважає, проведений розрахунок страхового відшкодування таким, що відповідає вимогам законодавства, що також встановлено Нацкомфінпослуг та МТСБУ.
Щодо вирахування із суми страхового відшкодування податку на доходи фізичних осіб та військового збору пояснив, що спірне відшкодування було виплачено відповідачем фізичній особі - резиденту, яка не є страхувальником за договором страхування, у зв'язку з чим такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Щодо витрат на правову допомогу просив відмовити у їх стягненні посилаючись на їх необґрунтованість.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
З повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на адресу АТ «СК «АРКС» від 29.07.2019 року, заяв на виплату страхового відшкодування від 29.07.2019 року, виписки з медичної карти ОСОБА_5 встановлено, що представник за довіреністю ОСОБА_2 , ОСОБА_6 повідомив відповідача про ДТП, яка сталася 31.10.2018 року на автодорозі «Василівка-Бердянськ» неподалік від міста Бердянськ Запорізької області, внаслідок якої пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у лікарні 22.03.2019 року, а також звернувся до відповідача з проханням виплатити страхове відшкодування, пов'язане із втратою годувальника в сумі 134028,00 грн., виплатити страхове відшкодування, пов'язане із заподіяною моральною шкодою в сумі 29784,00 гривень (що становить 2/3 частки, 1/3 частка належить матері загиблого ОСОБА_7 ), виплатити страхове відшкодування понесених витрат на поховання в сумі 7465,00 гривень. Вказані заяви відповідач отримав 07.08.2019 року ( Т 1 а.с. 3, 10-12, 27-33, 68, 73-76, 77, 81, 82).
Згідно витягу з ЄРДР за № 12018080130003605 від 01.11.2018 року встановлено, що 31.10.2018 року приблизно о 19:20 годині, в темну пору доби, на автодорозі «Василівка-Бердянськ», за межами населеного пункту, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ВАЗ, на неосвітленій ділянці дороги вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який стояв на проїзній частині (а.с. 13).
Постановою слідчого від 27.06.2019 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018080130003605 від 01.11.2018 року, закрито у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення (Т 1 а.с. 14-15, 71).
Відповідно до свідоцтва про смерть від 22.03.2019 року серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Максимільянівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т 1 а.с. 16).
Відповідно до свідоцтва про народження від 03.09.1986 року серії НОМЕР_3 , виданого Максимільянівською сільською радою Мар'їнського району Донецької області, вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначено ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Батько ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (Т 1. а.с. 17, 18).
На момент ДТП ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував у шлюбі із позивачем ОСОБА_2 та мав сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на його утриманні, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 виданих виконкомом Максимільянівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області (Т. 1 а.с. 19, 20).
Із довідки від 23.04.2019 року виданої виконкомом Максимільянівської сільської ради Мар'їнського району, копії паспорта громадянина України слідує, що станом на 31.10.2018 року ОСОБА_5 , 1986 року народження, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , до складу його сім'ї входили: дружина ОСОБА_2 , 1993 року народження та син ОСОБА_3 , 2011 року народження ( Т 1 а.с. 21, 34-35).
ОСОБА_5 з 02.01.2018 року по 07.08.2018 року працював у ТОВ «Електросталь» міста Курахове Мар'їнського району Донецької області, його заробіток за 8 місяців склав 55343,62 грн. (Т. 1 а.с. 83). Отже, на момент ДТП потерпілий офіційно працевлаштований не був.
Із накладної від 13.03.2019 року, товарного чеку № 1 від 19.03.2019 року, свідоцтва про державну реєстрацію підприємця, витягу з реєстру платників податку, виданого ФОП ОСОБА_9 , сума ритуальних послуг на поховання ОСОБА_5 склала 7465 гривень (Т. 1 а.с. 22).
Фотокопією довіреності від 25.04.2019 року, договором про надання правової допомоги № 0190-ц та додатку до нього № 0190-ц, ордеру ВС № 1023514 встановлено, що ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , зокрема, АО «Автопоміч» ЄДРПОУ 43154234, представляти її інтереси, а також інтереси її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключно по ДТП, яка мала місце 31.10.2018 року (Т 1 а.с. 36, 37, 38).
Із детального опису робіт, виконаних для надання правничої допомоги за договором № 0190- ц від 13.05.2020 року, вартість наданих послуг позивачу ОСОБА_2 становить 15400 грн. ( Т. 1 а.с. 39, 148).
Автомобіль ВАЗ 21093, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким на момент ДТП керував ОСОБА_4 є забезпеченим транспортним засобом відповідно до положень Закону України № 1961-VI, що підтверджується полісом СК «АХА Стархування» № АК/5381064 від 24.01.2017 року.
За вказаним полісом ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 200000 грн. Строк дії полісу до 28.03.2019 року включно (Т. 1 а.с. 67).
Із листа АТ СК «АРКС» від 11.01.2020 року та розрахунку від 09.01.2020 року вбачається, що на момент ОСОБА_5 не працював, розрахунок страхового відшкодування, пов'язаного із втратою годувальника на дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) сину потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено із встановленої Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» мінімальної заробітної плати у розмірі 3723,00 грн., за три роки і наступним чином з урахуванням вимог ст. ст. 1200, 1202 ЦК України: на дату смерті дитині ОСОБА_3 було 6 років 11 місяців, до 18 років залишилось 133 місяці, тобто 3723,00 грн. х 36 міс. = 134028 грн./133 міс.=1007,73грн. х 37міс. = 37285,99 грн.
Вказане страхове відшкодування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачемвирішено виплатити відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону України № 1961-IV шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних за заподіяння шкоди осіб, а саме 37285,99 грн. /2, тобто у розмірі 18642,99 гривень (Т. 1 а.с. 26-27).
У відповідності до платіжного доручення № 631843 від 13.01.2020 року, відповідачем на ім'я представника позивача ОСОБА_6 здійснено виплату страхового відшкодування - 18642,99 грн. (Т. 1 а.с 96, 97).
Із листів АТ СК «АРКС» від 10.01.2020 року та 11.01.2020 року вбачається, що позивачам було вирішено виплатити відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону № 1961-IVрозмір страхового відшкодування, пов'язаного із моральною шкодою шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних за заподіяння шкоди осіб, а саме по 7446,00 грн. кожному (Т. 1 а.с. 28, 30).
Згідно розрахунку суми страхової виплати, наданої АТ «СК «АРКС», загальна сума страхового відшкодування становить 3723,00х12/3=14892,00 грн., яка належить у рівних частинах сину і дружині ОСОБА_5 та матері ОСОБА_5 , - ОСОБА_7 у сумі по 14892,00 грн. кожному (Т. 1 а. с. 29).
У відповідності до платіжних доручень № 631499, 631502, 631501, 631914, 631915, 631916, 631691, 631692, 631693 від 11.01.2020 року, 13.01.2020 року, відповідачем на ім'я представника позивача ОСОБА_6 , здійснено виплату страхового відшкодування, пов'язаного із моральною шкодою - 5594,03 грн. кожному з позивачів та матері потерпілого ОСОБА_7 , а також у дохід державного бюджету сплачено військовий збір - 111,69 грн., ПДФО - 1340,28 грн. (Т. 1 а. с. 85-91, 228-230, Т. 2 а.с. 14-18).
Із листа АТ СК «АРКС» від 10.01.2020 року та розрахунку до нього від 09.01.2020 року вбачається, що позивачу ОСОБА_2 було вирішено виплатити відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону № 1961-IVрозмір страхового відшкодування, пов'язаного із витратами на поховання шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних за заподіяння шкоди осіб, а саме 5835,00 грн./2 = 2917,50 грн., вирахувавши, зокрема, витрати на вінки та кошики у сумі 1630 грн. (Т. 1 а.с. 32, 33).
У відповідності до платіжних доручень № 631724 від 13.02.2020 року, № 633991 від 20.02.2020 року, відповідачем на ім'я представника позивача ОСОБА_6 , здійснено виплату страхового відшкодування, пов'язаного із витратами на поховання - 3732,50 грн., з урахуванням суми у розмірі 815 грн. (Т. 1 а. с. 92-95).
Вимогою Нацкомфінпослуг від 08.01.2020 року, листом МТСБУ від 22.01.2020 року встановлено, що на їх адресу надійшли письмові звернення ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 щодо неналежного виконання ПрАТ «СК «АРКС» зобов'язань за договорами страхування, у зв'язку із чим просять відповідача надати відповідні письмові пояснення (Т. 1 а.с. 98, 103). Листами від 15.01.2020 року, 21.01.2020 року, відповідачем повідомлено Нацкомфінпослуг про те, що ПрАТ «СК «АРКС» належним чином та відповідно до закону здійснило врегулювання заявленого випадку загибелі пішохода ОСОБА_5 , зокрема здійснило виплату страхового відшкодування моральної шкоди, витрати на поховання, пеню за прострочення виплат, виплату пов'язану із втратою годувальника (Т. 1 а.с. 99-102, 104-107).
Із довіреності від 07.06.2020 року, листа АТ «СК «АРКС» від 10.01.2020 року та платіжних доручень від 11.01.2020 року № 631607, 632649 від 15.01.2020 року, вбачається, що матері потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_7 було вирішено виплатити страхове відшкодування, пов'язане із витратами на лікування в розмірі 20926,00 грн. У зв'язку із чим відповідачем, на ім'я представника ОСОБА_6 , здійснено виплату страхового відшкодування, пов'язаного із витратами на лікування у розмірі 20926,00 грн. та компенсацію витрат у розмірі 1170,71 грн. (Т. 1 а.с. 221-227, Т. 2 а. с. 6-13).
Позовною заявою та фотокопією повістки про виклик до суду встановлено, що на розгляді у Мар'їнському районному суді Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_7 , матері загиблого ОСОБА_5 до ПрАТ «СК «АРКС», в якій вона просить суд стягнути на її користь недоплачене відшкодування у зв'язку із витратами на лікування в розмірі 20926,00 грн. та недоплачене відшкодування моральної шкоди у розмірі 8897,97 грн. (Т 1 а.с. 108-112).
Між тим, поясненнями представника ОСОБА_2 встановлено, що ПрАТ «СК «АРКС» не відшкодувало матері ОСОБА_7 загиблого ОСОБА_5 витрати на лікування у розмірі 20926 грн. та моральну шкоду у розмірі 8897,97 грн. враховуючи ліміт відповідальності 200000 грн., і її позовні вимоги можуть підлягати уточненню (Т. 2 а.с. 24-25).
Положеннями ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 264 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч. 1, 7 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Встановлено, що сторонами не оспорюється право позивача на відшкодування, проте відповідач посилається на те, що він правомірно зменшив розмір відшкодування застосувавши поділ розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних осіб, з огляду на наявність вини самого постраждалого, тим самим в межах ліміту відповідальності 200000 грн. виплатив страхове відшкодування, з них: ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_3 у загальному розмірі 34363,55 грн., при цьому сплатив ПДФО у розмірі 2680,56 грн. та військовий збір у розмірі 223,38 грн.
В той же час матері потерпілого ОСОБА_7 відповідач виплатив страхове відшкодування, у загальній сумі 26920,03 грн., зокрема, 1/3 частку відшкодування у рахунок моральної шкоди у розмірі 5994,03 грн., при цьому сплатив ПДФО 1340,28 грн., військовий збір 111,69 грн., а також витрати на лікування у розмірі 20926,00 грн.
Вимоги про стягнення ПДФО та військового збору утриманих ПрАТ «СК «АРКС» при виплатах страхового відшкодування в межах ліміту страхових сум позивачем не заявлено, в той же час, представником позивача звернуто увагу суду на вказані дії відповідача.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об'єктом, утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями ч. 2, 3 ст. 1193 ЦК України визначено, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Шкода, пов'язана зі смертю потерпілого, відшкодовується незалежно від його вини.
В той же час, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до положень ст. ст. 3, 6, 22, 23 Закону № 1961 - VI, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Отже, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Зокрема, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Вказані нормами узгоджуються із положеннями ч. 1 ст. 999 ЦК України, відповідно до яких, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ПрАТ «СК «АРКС» недоплаченого відшкодування, пов'язаного із втратою годувальника на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.
За змістом п. 27.2, 27.5 Закону № 1961-VI страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плату місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1200, ч. 1 ст. 1202 ЦК України встановлено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
Встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_5 не працював, а тому розрахунок страхового відшкодування, пов'язаного із втратою годувальника на дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) сину потерпілого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено із встановленої Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» мінімальної заробітної плати у розмірі 3723,00 грн., за три роки.
Зменшуючи розмір вказаного страхового відшкодування, пов'язаного із втратою годувальника, відповідач послався на положення п. 36.3 ст. 36 Закону № 1961 - IV, визначивши розмір страхового відшкодування у сумі 3723,00 грн. х 36 міс. = 134028 грн./133 міс.=1007,73грн. х 37міс.=37285,99 грн./2 =18642,99 грн.
У відповідності до платіжного доручення № 631843 від 13.01.2020 року, відповідачем на ім'я представника позивача ОСОБА_6 , здійснено виплату страхового відшкодування - 18642,99 грн. (Т. 1 а.с 96, 97).
Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону 1961-IV, у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Вказані положення щодо поділу розміру заподіяної шкоди на кількох осіб застосовуються у тому випадку, коли шкоду заподіяно внаслідок взаємопов'язаних, сукупних дій декількох осіб.
В свою чергу, не можна вважати, що потерпілий від ДТП пішохід відноситься до кола осіб на яких покладається відповідальність за завдання шкоди поряд з водієм. Смерть потерпілого ОСОБА_5 настала в результаті наїзду на нього одного автомобіля, який у даній дорожній обстановці не зміг уникнути наїзду на пішохода, а відтак немає взаємопов'язаних сукупних дій водія та пішохода.
Таким чином, відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду. І при відшкодуванні такої шкоди, з огляду на положення ч. 3 ст. 1193 ЦК України, вина потерпілого не враховується.
Відповідно, заперечення ПрАТ «СК «АРКС» у цій частині є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи. Позовні ж вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача недоплаченого страхового відшкодування, пов'язаного із втратою годувальника на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 115385,01 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ПрАТ «СК «АРКС» недоплаченого відшкодування, пов'язаного із завданою моральною шкодою у загальному розмірі 29784,00 грн. (14892,00 грн. позивачу та 14892,00 грн. малолітньому сину) суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 27.3. Закону № 1961- VI, страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами, тобто (12х3723 = 44676,00 грн., розмір мінімальної з/п станом на день ДТП складає 3723 грн.).
Зменшуючи розмір страхового відшкодування, пов'язаного із завданою моральною шкодою, відповідач послався на положення п. 36.3 ст. 36 Закону № 1961 - IV, визначивши розмір страхового відшкодування у сумі 7446,00 грн., шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних за заподіяння шкоди осіб (Т. 1 а. с. 29).
У відповідності до платіжних доручень № 631499, 631502, 631501, 631914, 631915, 631916, 631691, 631692, 631693 від 11.01.2020 року, 13.01.2020 року, відповідачем на ім'я представника позивача ОСОБА_6 , було здійснено виплату страхового відшкодування, пов'язаного із моральною шкодою - 5594,03 грн. кожному з позивачів та матері потерпілого ОСОБА_7 , а також у дохід державного бюджету сплачено військовий збір - 111,69 грн., ПДФО - 1340,28 грн. (Т. 1 а. с. 85-91, 228-230, Т. 2 а.с. 14-18).
Аналізуючи зазначені вимоги п. 36.3 ст. 36 Закону 1961 - IV, слід зазначити, що вказане положення щодо поділу розміру заподіяної шкоди на кількох осіб застосовуються у тому випадку, коли шкоду заподіяно внаслідок взаємопов'язаних, сукупних дій декількох осіб. Як вже зазначалось вище, смерть потерпілого ОСОБА_5 настала в результаті наїзду на нього одного автомобіля, який у даній дорожній обстановці не зміг уникнути наїзду на пішохода, а відтак немає взаємопов'язаних сукупних дій водія та пішохода.
До того ж, шкода, пов'язана зі смертю потерпілого, як це визначено ч. 3 ст. 1193 ЦК України, відшкодовується незалежно від його вини, а ліміт страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, дружині, батькам та дітям, з огляду на положення ст. 27.3 Закону № 1961 - IV, застосовується без визначення випадків зменшення цього розміру.
У даному випадку відповідальність за заподіяння шкоди незалежно від своєї вини несе володілець джерела підвищеної небезпеки, а зменшення відшкодування ч. 3 ст.1193 ЦК України не передбачене.
За таких обставин, заперечення ПрАТ «СК «АРКС» у цій частині є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи. Позовні ж вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача на її користь та на користь сина ОСОБА_3 суми недоплаченого страхового відшкодування, пов'язаного із завданою моральною шкодою, по 8897,97 грн. кожному є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В той же час, суд зазначає, що відповідач проводячи позивачу виплату в рахунок відшкодування моральної шкоди,вирахував ПДФО - 2680 грн. та військовий збір - 223,38 грн.
Такі дії відповідача не ґрунтуються на вимогах підпункту 164.2.14 пункту 164.2 ст. 164 ПК України, підпункту «в» підпункту 165.1.27 пункту 165.1 статті 165 ПК України та підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, оскільки згідно із підпунктом 162.2.14 пункту 164.2 ст. 164 ПК України дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування, у зв'язку із чим виплата вказаного страхового відшкодування проведена не у повному обсязі.
Проте, вимоги про стягнення ПДФО та військового збору, утриманих ПрАТ «СК «АРКС» при виплатах страхового відшкодування в межах ліміту страхових сум, позивачем не заявлено, отже за межі позовних вимог при ухваленні рішення суд не може виходити.
Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_2 про стягнення з ПрАТ «СК «АРКС» витрат на поховання у розмірі 373,50 грн., суд зазначає наступне.
Згідно п. 27.4 ст. 27 Закону № 1961 - IV страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Зменшуючи розмір страхового відшкодування, пов'язаного із відшкодування витрат на поховання, відповідач послався на положення п. 36.3 ст. 36 Закону № 1961 - IV, визначивши розмір страхового відшкодування шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість відповідальних за заподіяння шкоди осіб (Т. 1 а.с. 32, 33).
У відповідності до платіжних доручень № 631724 від 13.02.2020 року, № 633991 від 20.02.2020 року відповідачем на ім'я представника позивача ОСОБА_6 , здійснено виплату страхового відшкодування, пов'язаного із витратами на поховання - 3732,50 грн. (Т. 1 а. с. 92-95).
В той же час, як зазначалось вище, вказані положення п. 36.3 ст. 36 Закону № 1961 - IVщодо поділу розміру заподіяної шкоди на кількох осіб застосовуються у тому випадку, коли шкоду заподіяно внаслідок взаємопов'язаних, сукупних дій декількох осіб, тобто нею регулюються відносини завдання неподільної шкоди іншій (третій) особі спільними діями декількох винних осіб до кола яких не можна віднести потерпілого від ДТП пішоходу.
До того ж, витрати на поховання, пов'язані зі смертю потерпілого, як це визначено ч. 3 ст. 1193 ЦК України, відшкодовується незалежно від його вини.
За таких обставин, заперечення ПрАТ «СК «АРКС» у цій частині є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах Закону та матеріалах справи. Позовні ж вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача на її користь недоплачених витрат на поховання у розмірі 7465/2 = 3732,50 грн. не перевищують встановлений даним законом мінімальний розмір, з урахуванням їх підтвердження відповідними документами, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 щодо недоплаченого страхового відшкодування не перевищують ліміт відповідальності страховика, зокрема, враховуючи суму виплат у розмірі 34363,55 грн. і безпідставно утримані страховиком суми ПДФО та військового збору, а тому є обґрунтованими і можуть бути задоволені у повному обсязі.
Доводи ж відповідача про наявність у матері потерпілого ОСОБА_7 права на відшкодування шкоди, заподіяної смертю, та наявність у провадженні суду її цивільного позову є безпідставними і на законність висновків суду у даній справі не впливають.
Доводи ж відповідача про звернення позивача до Нацкомфінпослуг та МТСБУ та відсутності інформації про порушення відповідачем страхового законодавства, сплати пені у розмірі 2089,15 грн. не ґрунтуються на вимогах ЦПК України та законність висновків суду у даній справі не впливають.
Витрати, пов'язані із правничою допомогою, будуть вирішені згідно заяви представника позивача в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Щодо витрат, пов'язаних з оплатою судового збору, суд зазначає наступне.
Позивач ОСОБА_2 та її малолітній син ОСОБА_3 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору, тому судовий збір слід стягнути на користь держави з відповідача у розмірі 2102,00 грн. із зарахуванням до спеціального бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263, 265 - 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 , діючої в особі представника - адвоката Стефківського Володимира Івановича до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про відшкодування шкоди - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ЄДРПОУ 20474912, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачене відшкодування, пов'язане з втратою годувальника в розмірі 115385,01 гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ЄДРПОУ 20474912, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачене відшкодування, пов'язане з завданою моральною шкодою в розмірі 8897,97 гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ЄДРПОУ 20474912, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , недоплачене відшкодування, пов'язане з завданою моральною шкодою в розмірі 8897,97 гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ЄДРПОУ 20474912, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , недоплачене відшкодування, пов'язане з понесеними витратами на поховання в розмірі 3732,50 гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ЄДРПОУ 20474912, на користь держави із зарахуванням до спеціального бюджету судовий збір в розмірі 2102,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Мар'їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», ЄДРПОУ 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8.
Повне судове рішення складено 09.12.2020 року.
Суддя О.Я. Сметаняк