Справа № 2-8/2007 р.
16 січня 2007 року Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої-судді Кузюри В.О.
при секретарі Голуб Л.Л.
з участю : адвоката ОСОБА_2, представника позивача
ОСОБА_3, представника відповідача Івановського І.Є.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Київспецтранс" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить поновити його на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 філії №6 ВАТ "Київспецтранс" та стягнути за весь час вимушеного прогулу заробітну плату , так як вважає, звільнення його не законним. Свої вимоги обґрунтовує наступним.
30.06.2006 року позивач подав на ім'я голови правління ВАТ "Київспецтранс" заяву про звільнення його за ст. 36 ч.1 КЗпП України за згодою сторін з 10.07.2006 року. 03.07.2006 року позивач захворів і знаходився на стаціонарному лікуванні до 05.08.2006 року.
В цей період звернувся до ВАТ "Київспецтранс" з заявою про відкликання заяви про звільнення.
07.08.2006 року позивач знову захворів і перебував на стаціонарному лікуванні до 23.08.2006 року.
25.08.2006р., 26.08.2006 p., 28.08.2006р. до обіду позивач перебував на своєму робочому місці у філії №6 ВАТ "Київспецтранс", а після обіду 28.08.2006 року охоронник не допустив його на територію філії, пояснивши, що наказом по ВАТ "Київспецтранс" він звільнений з роботи. З наказом позивача ніхто не ознайомлював, копію наказу йому не вручав, трудову книжку не надавав.
Оскільки звільнення мало під час хвороби позивача та після відкликання ним заяви про звільнення, вважає звільнення не законним і просить поновити його на роботі, стягнувши заробітну плату за весь час вимушеного прогулу .
В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги та просять їх задовольнити, поновити позивача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 філії №6 ВАТ "Київспецтранс" та стягнути заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.
Позивач пояснив, що після того, як він написав заяву на звільнення, захворів і з 03.07. 2006 р. по 05.08.2006р. перебував на стаціонарному лікуванні, про що повідомив керівництво ВАТ "Київспецтранс" та повідомив, що він має намір відкликати свою заяву на звільнення. 28.07.2006 року він написав заяву на ім'я відповідача, в якій повідомляв про відкликання заяви на звільнення. Дану заяву він передав ОСОБА_4, яка наступного дня повинна була їхати в м. Київ в службових справах у ВАТ "Київспецтранс".
Після повернення з м. Київ ОСОБА_4 повідомила ,що заяву вона залишила в приймальні, при ній її не реєстрували.
В подальшому позивач вирішив надсилати свої заяви рекомендованим листом, або телеграмою, що і було зроблено.
На жодне із звернень відповіді не отримав.
07.08.2006 року позивач знову захворів і перебував на стаціонарному лікуванні до 23.08.2006 року. Про те, що він хворіє знали всі. Лікарняний за період з 07.08.2006 року він передавав ОСОБА_4 для передачі до ВАТ "Київспецтранс" , але у неї його не прийняли там і вона його повернула позивачу.
2
25.08.2006 року він вийшов на роботу .Перебував на роботі і 26.08.2006 року і до обіду 28.08.2006 року. На роботі в той час був ОСОБА_5 і охоронник.
Після обіду 28.08.2006 року охоронник не допустив позивача до роботи, пояснивши ,що є наказ про його звільнення. З наказом його ніхто не знайомив. Своє звільнення вважає незаконним, так як він відкликав свою заяву про звільнення, на момент звільнення знаходився на лікарняному .
Представник позивача доповнила, що коли позивач перебував в лікарні з 03.07.2006 року вона особисто дзвонила в приймальню ВАТ "Київспецтранс" і повідомляла, що позивач хворий, знаходиться на лікарняному , а стосовно звільнення він не має наміру звільнятися, але конкретно це питання буде вирішувати після закінчення лікування.
Всі листи позивача відповідачу, телеграму відправляла представник позивача, так як він перебував в лікарні в тяжкому стані.
Заяву від 28.07.2006 року позивач писав в присутності представника позивача та ще двох свідків які знаходилися на той час біля них в автомобілі і передавав ОСОБА_4 в присутності представника позивача.
Звільнення позивача вважає незаконним, а тому просить задовольнити його вимоги повністю.
Представник відповідача вимоги не визнав повністю та пояснив ,що сторони відповідно до поданої позивачем заяви досягли згоди щодо його звільнення і щодо часу звільнення і в день визначений сторонами він був звільнений , тобто з 10.07.2006 року, але як стало відомо відповідачу, позивач з 03.07.2006 року перебував на стаціонарному лікуванні, а тому відповідач відкликав свій наказ про звільнення до його одужання .
Так як на лікарняному позивач перебував до 05.08.2006 року, то він був звільнений з 07.08.2006 року. Стосовно того, що позивач перебуває на іншому лікарняному відповідачу відомо не було. Крім того представник відповідача вважає, що позивачем не надано жодного доказу того, що ним подавалася до 07.08.2006 року заява про відкликання заяви про звільнення, крім того подання такої заяви не зобов'язує на думку представника керівника змінити свою згоду на звільнення працівника за згодою сторін..
Звільнення вважає законним, а вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того представником відповідача надано документи , які підтверджують, що на даній посаді працює інша особа.(а.с.66,68-72)
В судове засідання викликалися свідкиОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що вона передавала в приймальню заяву ОСОБА_1 від 28.07.2006 року про відклик заяви на звільнення , але при ній заяву не реєстрували, яка її подальша доля не знає.
Крім того свідок підтвердила, що вона передавала і лікарняні листи позивача , але другий лікарняний лист за період перебування його в лікарні з 07.08.2006 року у неї не прийняли і сказали його не табелювати .Лікарняний вона відправила поштою позивачу.
Крім того свідок пояснила, що десь 25.08.2006 року позивач приїхав у філію отримати оплату за перший лікарняний , а також йому було нараховано кошти які підлягають виплаті при звільненні. Позивач лікарняні забрав, а від отримання розрахункових коштів відмовився, а тосу свідок поклала їх на депозит.
Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що позивач був на роботі 24.08.2006р., 25.08.2006 р. ,26.08.2006 р. В цей час на роботі був також ОСОБА_5 і свідок.
Стосовно звільнення свідок не повідомляв позивача, так як сам нічого не знав.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що позивач подав до ВАТ "Київспецтранс" наказ про звільнення і згідно його заяви був звільнений з 10.07.2006 року, проте так як він на день звільнення перебував на лікарняному, то той наказ був відкликаний і виданий інший наказ на звільнення його по закінченні лікування з 07.08.2006 року. Накази пересилали факсами з Києва. Другий наказ був надісланий 27.08.2006 року, а тому охоронник не допустив 28.08.2006 року позивача на територію
3
філії. Про те що ОСОБА_1 перебував 24-26.08.2006 року на роботі він знав, але бачив його в ці дні лише раз, коли конкретно не пам'ятає. Чи ознайомлювали позивача з наказами у філії не пам'ятає. Про те що позивач на лікарняному з 03.07.2006 року він знав, і відвідував позивача, а також з'ясовував до якого часу він лікуватиметься і повідомляв відповідача, а стосовно другого лікарняного не пам'ятає чи позивач попереджав його.
Заслухавши сторони, свідків, думку адвоката, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем з 18.04.2005 року (а.с.19)
При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.
Сторони досягли згоди строку звільнення 10.07.2006 року, проте 03.07.2006 року позивач захворів(а.с.64 ) і домовленість сторін щодо строку припинення дії трудового договору була порушена, тобто дія договору була продовжена на невизначений термін. .Іншої заяви про звільнення позивач не подавав, визначення іншого терміну припинення трудового договору сторони не узгоджували, термін припинення договору був в односторонньому порядку визначений відповідачем, а отже звільнення було проведено не за згодою сторін, а з ініціативи відповідача, без жодних на те підстав.
Крім того представник позивача в усній формі попередила відповідача про те, що відповідач з 03.07.2006 року перебуває на лікарняному і по закінченню лікування не має наміру звільнятися, тобто відкликає свою заяву, але конкретно буде вирішувати це питання з відповідачем сам.
Про відкликання заяви позивач повідомив відповідача і письмово заявою від 28.07.2006 року(а.с.10 ), яка була передана позивачем ОСОБА_4, для передачі відповідачу, але з невідомих причин не зареєстрована відповідачем, що підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_4
Позивач перебував на лікарняному з 03.07.2006 року по 05.08.2006 року, але 07.08.2006 року він знову захворів і до 23.08.2006 року перебував на стаціонарному лікуванні(а.с.9 ). Згідно з наказом НОМЕР_1(а.с.39,67 ) ОСОБА_1 був звільнений з 07.08.2006 року , тобто в період перебування його на лікуванні.
Отже з вищезазначених підстав відповідачем проведено незаконно звільнення позивача, а отже він підлягає поновленню на попередній посаді, і йому повинна бути виплачена заробітна плата за весь час вимушеного прогулу.
Строк звернення до суду позивачем не порушено , оскільки наказ позивачу не вручався відповідачем, а трудову книжку позивач отримав 07.11.2006 року(а.с.20 ).
В матеріалах справи знаходиться копія акту від 18.08.2006 року відповідно до якого ОСОБА_1 18 .08.2006 року отримав кошти за час перебування його на лікарняному. А від отримання розрахунку по наказу про звільнення відмовився, про що складено акт. В акті також зазначено, що йому надали копію наказу про звільнення яку він забрав.
До даного акту суд відноситься критично, оскільки свідокОСОБА_4 повідомила, що приблизно 18.08.2006 року або 19.08.2006 року позивач приходив, щоб передати до ВАТ "Київспецтранс" лікарняний про перебування його в лікарні з 07.08.2006 року, а за компенсацією за перший лікарняний він прийшов приблизно 25.08.2006 року, в той день він і відмовився від отримання розрахункових.
Крім того свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив ,що копія наказу прийшла по факсу 27.08.2006 року. Копія даного наказу була надана ним до суду (а.с.39)
До матеріалів справи долучено повідомлення відповідача про необхідність отримання трудової книжки та належних сум (а. с 74). В судовому засіданні достовірно встановлено , що позивач не отримував дане повідомлення з незалежних від нього причин, а тому не може бути прийняте судом до уваги.
4
З вини відповідача позивач перебував у вимушеному прогулі з 07.08.2006 року по 16.01.2007 року, отже за цей період повинна бути виплачена заробітна плата з урахуванням розміру середньомісячної заробітної плати позивача(а.с.65 )
За серпень 2006 року заробітна плата підлягає стягненню в сумі 732 грн. 54 коп., за вересень 2006 року в сумі 895,33 грн, за жовтень 2006 року в сумі 895.33 грн., за листопад 2006 року в сумі 895.33 грн., за грудень 2006 року в сумі 895,33 грн. і за січень 2007 року в сумі 426.48 грн. Усього в сумі 4 740, 34 грн.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 213,215 ЦПК України, ст.ст.36, 233, 235 КЗпП України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 філії №6 ВАТ "Київспецтранс''.
Стягнути з ВАТ "Київспецтранс" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 4 740 (чотири тисячі сімсот сорок) грн. 34 коп.
Стягнути з ВАТ "Київспецтранс" на користь держави держмито в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.
Стягнути з ВАТ "Київспецтранс" на користь територіального управління Державної
судової адміністрації в Чернігівській області витрати на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) гривень.
Рішення підлягає негайному виконанню.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з моменту проголошення через Бобровицький районний суд.