Справа № 1 - 43 2007 рік
Іменем України
07 березня 2007 року м.Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Туринського І.Є., з секретарем Лазорик Л.В. за участю прокурора Гоголя В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., уродженку і жительку АДРЕСА_1, українку, з середньою освітою, вдову, тимчасово непрацюючу, судиму 17.10.2001 р. Косівським райсудом за ст. 186 ч.2 КК України до 4-х років позбавлення волі, судимість не знята і не погашена,
за ст.190 ч.2 КК України,
встановив:
ОСОБА_1вчинила шахрайство повторно. Злочин було вчинено за наступних обставин.
На початку травня 2006 р. ОСОБА_1 шляхом обману ввійшла в довіру до жительки АДРЕСА_1 ОСОБА_2, якій сказала, що нібито хоче отримати за її паспортом грошовий переказ від сина, але разом з нею в Кутському відділенні "Приватбанку" оформила кредит на суму 2500 грн., з яких 335 грн. дала за послуги ОСОБА_2, а 2000 грн. привласнила. При цьому ОСОБА_2 про те, що на її ім"я оформляється кредит не знала і грошей в банк не повертала.
Крім того ОСОБА_1повторно на початку липня 2006 р. ввела в оману жителя АДРЕСА_1 ОСОБА_3., якому також сказала про необхідність за його паспортом отримати грошовий переказ, і в Косівському відділенні "Приватбанку" разом з ОСОБА_3, який не знав про наміри підсудньої, оформила на його ім"я кредит на суму 2200 грн., з яких 200 грн. віддала ОСОБА_3, а решту привласнила.
Допитана в судовому засіданні підсудня свою вину у вчиненому та цивільні позови визнала повністю і суду показала, що після звільнення з місць позбавлення волі вирішила зайнятися торгівлею, але для цього необхідні були гроші, яких вона не мала. Ввівши в оману свою сусідку ОСОБА_2 та свого родича ОСОБА_3. вона, сказавши, що хоче отримати грошовий переказ, приводила потерпілих в банк де ті, нічого не усвідомлюючи, оформляли і підписували кредитні угоди, а гроші вона брала собі, віддаючи потерпілим тільки незначні суми. Отримані шахрайським шляхом гроші вона витратила на придбання різного роду товарів народного помислу, які мала на меті продати та повернути отримані кредити. Ствердила, що на даний час вона може отримати гроші за реалізований товар і повернути всю суму отриманих потерпілими кредитів. Щиро розкаюється у вчиненому.
Окрім повного визнання своєї вини підсудньою її вина у вчиненому підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3. і зібраними по справі доказами, а саме : - згідно показань потерпілого ОСОБА_3., який являється інвалідом 2-ї групи і родичем підсудньої, ОСОБА_1дійсно у липні 2006 р. обманула його, сказавши про необхідність отримати за його паспортом з метою уникнення оподаткування, грошового переказу. Він разом з підсудньою ходив у банк де підписав усі необхідні документи. І тільки після отримання у банкоматі грошей, ОСОБА_1 повідомила йому, що обманула і взяла кредит. Після цього він звернувся у міліцію з приводу вчинення відносно нього шахрайства. На даний час він частково зі своєї пенсії погасив кредитну заборгованість. Просить не застосовувати до підсудньої покарання пов"язаного з позбавленням волі;
· протоколами заяв про злочини, де потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вказують про вчинення відносно них з боку підсудньої шахрайських дій (а.с.9,25);
· копіями кредитних договорів та наданих для їх оформлення документів, якими підтверджується факт отримання грошей в установах "Приватбанку" (а.с.58 - 64);
· довідкою "Приватбанку" про часткове погашення отриманих кредитів потерпілими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с.39).
Таким чином оцінивши всі зібрані і досліджені в ході судового слідства докази в сукупності суд вважає вину ОСОБА_1у вчиненні шахрайства повторно доведеною, а її дії слід кваліфікувати за ст. 190 ч.2 КК України.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом"якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин, якими являються відсутність засобів для існування та можливості влаштування на роботу.
Обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає.
Цивільний позов прокурора з уточненими позовними вимогами слід задоволити у повному обсязі, як доведений, що підтверджується довідкою Косівського відділення "Приватбанку" (а.с.39).
Оскільки в ході судового слідства встановлено, що кредитні договора було укладено внаслідок обману, то в силу вимог ст.230 ЦК України дані договора слід визнати недійсними.
Керуючись ст.ст.323, 324, 327 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 190 ч.2 КК України та призначити покарання - 1190 (одна тисяча сто дев"яносто) грн. штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1на користь Косівського відділення Івано-Франківської філії "Приватбанку" 3927 грн. незаконо отриманих коштів, а також на користь ОСОБА_2 805 грн. і на користь ОСОБА_3 708 грн. заподіяної злочином шкоди.
Визнати кредитні угоди: ІНФОРМАЦІЯ_2 р. укладену між Косівським відділенням "Приватбанку" і ОСОБА_2 та НОМЕР_1 укладену між Косівським відділенням "Приватбанку" і ОСОБА_3, недійсними.
Запобіжний захід засудженій, підписку про невиїзд, залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15-ти діб з моменту проголошення, шляхом подачі апеляції через Косівський райсуд.