Спр.№2-155/2007р.
Іменем України
28 лютого 2007 року Оболонський районний суд м. Києва в
складі: головуючого судді Шевченко Л.В.
при секретарі Бондаренко Н.В.
з участю адвокатів ОСОБА_7., ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3-і особи: приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ЗАТ "Міжнародний іпотечний банк", ЗАТ "Страхова компанія "Веско", Київське міське управління юстиції, про визнання недійсними п'яти договорів купівлі-продажу квартири, про встановлення родинних стосунків між ним, ОСОБА_14, та ОСОБА_15, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6. про визнання недійсними п'яти договорів купівлі-продажу квартири. Одночасно він просив встановити родинні стосунки між ним, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та визнати за ним право власності на квартиру в порядку спадкування.
Свої позовні вимоги він обґрунтовує тим, що ОСОБА_15. зареєстрував шлюб з його матір'ю ОСОБА_17. ІНФОРМАЦІЯ_1 і прийнявши прізвище дружини, став ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 8 т.1).
В свідоцтві про його, позивача, народження серії ІНФОРМАЦІЯ_3, батьками зазначені: батько -ОСОБА_16, мати - ОСОБА_17 (а.с. 9 т. 1).
В січні 1995 року батьки його розлучились (а.с. 10 т. 1) і стали проживати окремо. Він залишився проживати з матір'ю, а батько в липні 1996 році купив собі житло за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 43 т. 2).
Свій паспорт на прізвище "ІНФОРМАЦІЯ_2" батько втратив та взамін втраченого отримав новий паспорт в квітні 1996 року на дошлюбне прізвище "ІНФОРМАЦІЯ_10", що вбачається з листа-відповіді на запит суду від ІНФОРМАЦІЯ_11.
Згідно свідоцтва про смерть серії ІНФОРМАЦІЯ_5 батько ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_6, про що зроблено актовий запис за ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 14 т. 1).
В шестимісячний термін, а саме ІНФОРМАЦІЯ_12 після смерті батька він, як єдиний спадкоємець першої черги по закону, звернувся в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини (а.с. 144 т.2).
При оформленні документів для отримання свідоцтва про право на спадщину, він дізнався, що квартира батька продана ОСОБА_2. вже після його смерті як будьто самим батьком, а саме ІНФОРМАЦІЯ_8, а ОСОБА_2. продав АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_3. (а.с. 18, 20-21, т.1).
В січні 2006 року він звернувся в Оболонський РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою про шахрайські дії відносно квартири батька, просив накласти на неї арешт, йому повідомили, що арешт накладено, тому він не просив суд знову накладати арешт на квартиру при подачі позову.
Однак, як вияснилось органи міліції арешт на спірну квартиру на наклали і згодом батькова квартира ще продавалась три рази з ІНФОРМАЦІЯ_9, а саме: ОСОБА_3 продав вказану квартиру ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4., ОСОБА_4. продав дану квартиру ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_5, а ОСОБА_5. продав цю квартиру ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_6. (а.с. 109, 110, 77 т.1).
Оскільки в свідоцтві про його народження прізвище батька вказано "ІНФОРМАЦІЯ_2", а в свідоцтві про смерть батькове прізвище вказано "ІНФОРМАЦІЯ_10", він просить встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_16 є його, ОСОБА_1, рідним батьком, визнати за ним право власності на спадкове майно та визнати недійсними всі п'ять договорів купівлі-продажи спірної квартири після смерті батька, стягнути з відповідачів всі понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просить його задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4. в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно за останньою відомою адресою, вказаною в договорах купівлі-продажу квартир та шляхом дачі оголошення в газеті "ІНФОРМАЦІЯ_12" ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с. 76 т. 2).
Представник відповідача ОСОБА_5. та відповідачка ОСОБА_6. проти позову заперечували, пояснюючи, що вони при укладенні договору купівлі-продажу спірної квартири не допускали ніяких порушень діючого законодавства і є добросовісними набувачами.
Приватні нотаріуси, які посвідчували вищезазначені договори купівлі-продажу, підтвердили в судовому засіданні правильність та законність своїх дій при посвідченні договорів.
У зв'язку з необхідністю в процесі розгляду справи судом до справи були залучені в якості 3-іх осіб представники ЗAT "Міжнародний іпотечний банк", ЗАТ "Страхова компанія "Веско" та Київське міське управління юстиції.
Представники ЗАТ "Міжнародний іпотечний банк" та ЗАТ "Страхова компанія "Веско" проти позову заперечували.
Представник Київського міського управління юстиції справу просив слухати у його відсутності.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, 3-іх осіб, показання свідків, думку адвокатів сторін, дослідивши всі надані докази по справі, суд визнає позов законним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи спірна АДРЕСА_1 належала згідно договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_15 на праві приватної власності (а.с. 43 т. 2).
Згідно свідоцтва про смерть серії ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_6, про що зроблено актовий запис за ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 14 т. 1).
Вважаючи себе єдиним спадкоємцем після смерті батька, позивач ОСОБА_1. в шестимісячний термін, а саме ІНФОРМАЦІЯ_12 звернувся в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини (а.с. 144 т.2).
Суд вважає можливим встановити факт, що позивач ОСОБА_1. та померлий ОСОБА_16 є рідними сином та батьком, виходячи з слідуючого.
З показань свідка - матері позивача ОСОБА_17, вбачається, що вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_15. ІНФОРМАЦІЯ_1 і чоловік, прийнявши її прізвище, став ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії ІНФОРМАЦІЯ_14 ( а.с. 8 т.1).
В свідоцтві про народження сина ОСОБА_19 серії ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_17, батьками зазначені: батько - ОСОБА_16, мати - ОСОБА_17 (а.с. 9 т. 1).
З актового запису про розірвання шлюбу не вбачається, що після розірвання шлюбу ОСОБА_16 взяв прізвище дошлюбне "ІНФОРМАЦІЯ_10" (а.с. 64 т.1). Однак, як вбачається з листа-відповіді паспортного відділу Оболонського РУ ГУ МВС України на запит суду від ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_15 народження, був документований у відділі ПРФО Оболонського РУ ГУ м. Києва паспортом громадянина України серії ІНФОРМАЦІЯ_19 взамін втраченого паспорта серії ІНФОРМАЦІЯ_16. У зв'язку зі смертю ОСОБА_15., паспорт його зданий у відділ ПРФО не був (а.с.207). З наданих суду залишків знищеного паспорта ОСОБА_15. частково вбачається, що дійсно паспорт отриманий ІНФОРМАЦІЯ_20, зберігся запис про його реєстрацію по АДРЕСА_1, фотокарточка та інші записи відсутні (а.с. 77 т. 2).
Свідок ОСОБА_20. підтвердила в судовому засіданні, що померлий ОСОБА_15. є її рідним братом, що позивач ОСОБА_1 є його рідним сином і єдиним спадкоємцем після смерті батька. Брат дійсно після одруження зі ОСОБА_17. взяв прізвище дружини, однак паспорт у нього завжди був на прізвище ІНФОРМАЦІЯ_10. Брат дуже любив свого єдиного сина і завжди говорив, що все його майно після смерті залишиться синові.
В підтвердження того, що свідок ОСОБА_20. до шлюбу з ОСОБА_21. мала прізвище ІНФОРМАЦІЯ_10 підтверджується свідоцтвом про одруження серії ІНФОРМАЦІЯ_21 (а.с. 204).
З наданого суду свідоцтва про народження ОСОБА_15 серії ІНФОРМАЦІЯ_22, та ОСОБА_23 серії ІНФОРМАЦІЯ_23, вбачається, що їх батьками записані ОСОБА_25 та ОСОБА_24 (а.с. 205, 206).
Свідок ОСОБА_26. та свідок ОСОБА_27. також підтвердили, що позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_15, оскільки вони добре знали останнього
в період, коли ІНФОРМАЦІЯ_27 жили разом, до розлучення, знали їх сина ОСОБА_19. Після того, як ОСОБА_15 переїхав, вони з ним не бачились.
Свідок ОСОБА_28. показала, що позивача ОСОБА_1., сина померлого ОСОБА_15., не знає, так як ніколи його не бачила серед тої великої кількості осіб, які відвідували квартиру ОСОБА_15 по АДРЕСА_2, хоч і живе в спірному будинку.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1. єдиний звернувся до нотаріальної контори про визнання та оформлення на нього спадкового майна після смерті батька, є єдиним спадкоємцем, що підтвердили вищезазначені свідки, тому суд вважає можливим визнати за ним право власності на спадкове майно ОСОБА_15. - на двокімнатну АДРЕСА_1.
Суд вважає необхідним задовольнити позов і в частині визнання п'яти договорів купівлі-продажу АДРЕСА_1 недійсними, оскільки перший договір від імені вже померлого ОСОБА_15. продала невстановлена слідством особа ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2.
На неодноразові запити суду до БТІ про надання даних про те, за заявою якої особи надавалась довідка-характеристика на продажу квартири перший раз від імені вже покійного на той час ОСОБА_15., БТІ відповіді не надіслало.
Нотаріус ОСОБА_9., яка посвідчила ІНФОРМАЦІЯ_8 договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, впевнено заявляла, що їй було надано паспорт на ім'я ОСОБА_15. з вклеєною фотокарточкою і сам власник паспорта був присутнім при вчиненні правочину.
Однак, ОСОБА_15. помер ІНФОРМАЦІЯ_6 і присутнім у нотаріуса при оформленні договору купівлі-продажу своєї квартири в жовтні 2005 року, бути не міг.
Згідно ч. З ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Оскільки перший договір купівлі-продажу суд визнає недійсним, то і послідуючі договори повинні визнаватись недійсними в силу ч.1 ст. 216 ЦК України.
Згідно ст. 388 ЦК України власник має право на витребування майна від добросовісного набувача якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.
Оцінюючи всі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідачів солідарно і судові витрати, понесені позивачем, які документально підтверджені (а.с. 1, 2, 240). Керуючись ст.ст. 15, 60, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 218, 235 НІЖ України, ст. 203, 215, 216, 230, 388, 1166, 1216, 1220, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 48, Закону України "Про власність", суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_15 та ОСОБА_2, посвідчений ІНФОРМАЦІЯ_8 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 11 листопада 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений 13 січня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений 17 лютого 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений між
ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений ІНФОРМАЦІЯ_25 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_26 народження, є рідним сином ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_15 народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.
Визнати за ОСОБА_14 в порядку спадкування за законом право власності на АДРЕСА_1.
Стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судові витрати в сумі 1910 грн. 75 коп. солідарно на користь позивача ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.