ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 грудня 2020 року м. Київ № 640/20051/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова торгова компанія «ЕЛЄКТРУМ»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
прооскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади,
Через систему «Електронний суд» до суду надійшли позовні матеріали від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова торгова компанія «ЕЛЄКТРУМ» (адреса: 02121, м. Київ, вул. Вербицького, 30, оф. 4, ідентифікаційний номер - 37780084) (далі - позивач або ТОВ «ЛТК «ЕЛЄКТРУМ») до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, ідентифікаційний код - 39369133) (надалі - відповідач або Комісія) в яких позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 1487 від 29.07.2020 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЛТК «ЕЛЄКТРУМ» за порушення ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу, матеріали, подані ТОВ «ЛТК «ЕЛЄКТРУМ», розподілені для розгляду суддею Пащенком К.С. та присвоєно матеріалам номер 640/20051/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 (суддя Пащенко К.С.) відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова торгова компанія «ЕЛЄКТРУМ» - адвоката Шевченка І.В. б/н від 09.09.2020 про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 відкрито спрощене провадження у цій адміністративній справі у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
15.10.2020 через канцелярію до суду від представника відповідача надійшли: клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін № 1945/15-20, та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження № 1944/15-20.
Обґрунтовуючи подані клопотання відповідачем зауважено, що справа не відноситься до категорії справ, визначених ч. 1 ст. 263 КАС України, а отже підлягає розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду.
Одночасно відповідач зазначає, що складність даної справи полягає у тому, що станом на сьогодні дана справа є однією з перших, що стосується дій учасників ринку, пов'язаних із здійсненням продажу електричної енергії без фактичної її наявності на конкретну торгову годину.
До того ж, результати розгляду впливають на вжиття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заходів державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг», при цьому, впливають на не тільки Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як регулятора ринку, а й на відносини з усіма іншими учасниками ринку електричної енергії, які закуповують та продають електричну енергію.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
У ч. 2 зазначеної статті вказано, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 20 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
В силу приписів ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257).
Згідно ч. 1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Щодо критерію "малозначності", суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у вказаному рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалось судами нижчих інстанцій.
З наведеного вбачається, що для сторін застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження у підготовчому провадженні.
За ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи, що предмет спору у зазначеній справі не становить, на думку суду, значної складності, беручи до уваги, що у клопотаннях не зазначено достатніх обставин, що зумовлюють необхідність проведення судового засідання, з урахуванням того, що процесуальне питання обраного позивачем способу захисту порушеного права не пов'язується з неможливістю розгляду справи у такому спорі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч. 4 ст. 257 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань про проведення судового засідання.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 262 КАС України, суд, -
Клопотання № 1945/15-20 від 15.10.2020 «Про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін» представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Балабан Д.О. - залишити без задоволення.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Пащенко