ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 грудня 2020 року м. Київ № 640/4226/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 в 2018 році лише 50 %, у 2019 році лише 75 % суми підвищення пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити 100 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат та здійснити виплату невідкладно та однією сумою.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно обмежив суму виплати підвищення пенсії, зважаючи на визнання протиправними та скасування окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, що регулювала спірні правовідносини.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
03 липня 2020 року та 08 вересня 2020 року відповідачем до суду подано відзиви на позовну заяву, в яких зазначено про не згоду із позовними вимогами та викладенні заперечення щодо задоволення позовних вимог.
Розпорядженням від 13 жовтня 2020 року № 555 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
За результатом повторного автоматизованого розподілу судових справ для розгляду справи № 640/4226/20 було визначено суддю Аверкову В.В .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2020 року прийнято адміністративну справу № 640/4226/20 до провадження. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано сторонам протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали надати додаткові письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин щодо предмету спору.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_1 з 1996 року є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
На підставі пункту 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», позивачу з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії та передбачено виплату суму підвищення пенсії: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 50 відсотків від суми підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків від суми підвищення, з 01.01.2020 - 100 відсотків від суми підвищення.
На звернення позивача від 24.01.2020 щодо підстав зменшення розміру виплати пенсії за рахунок поетапного обмеження виплати суми підвищення, відповідач листом від 29.01.2020 № 2600-0213-8/5782 повідомив, що при проведенні перерахунку пенсії розмір пенсії обчислено відповідно до чинного законодавства.
Вважаючи протиправними дії органів пенсійного фонду, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на момент проведення позивачу перерахунку пенсії, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Так, частиною першою та четвертою цієї статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45.
Частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно, вказаний нормативно-правовий акти втратив чинність з 05.03.2019, і не може застосуватися відповідачем для нарахування пенсії позивачу з цієї дати.
Водночас, чинним законодавством не визначено наслідків визнання нормативно-правового акту протиправним щодо правовідносин, які мали місце під час його чинності, і для визначення цих наслідків суд керується статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права також з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні від 26.06.2014 по справі «Суханов та Ільченко проти України» судом зроблено висновок, що стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте, якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату в якості права на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам.
Щодо підстав втручання у право власності на визначені соціальні виплати з огляду на їх розмір суд виклав свою позицію у пунктах 52, 53 вказаного рішення, згідно яких, зокрема, суд зазначає, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Оскільки нормативно-правові акти, на підставі яких позивачу зроблено розрахунок розміру пенсії, визнані в судовому порядку протиправними, втручання у право власності позивача не може бути визнано законним.
Суд також зазначає, що хоча відповідач як суб'єкт владних повноважень, починаючи з 01.01.2018, керувався чинними нормативно-правовими актами для розрахунку розміру пенсії позивача, проте, з огляду на наступне визнання їх протиправними позивачу має бути проведено перерахунок пенсії без врахуванням передбачених вказаними нормативно-правовими актами обмежень.
Разом з тим, стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії невідкладно та однією сумою, суд вважає за необхідне зазначити, що зобов'язання на підставі судового рішення відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу само по собі передбачає таку виплату однією сумою після набрання судовим рішенням законної сили, а тому додаткового встановлення судовим рішенням не потребує.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 01 січня 2018 року 50 відсотків суми підвищення пенсії та з 01 січня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії без обмежень суми підвищення пенсії та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова