ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у роз'ясненні судового рішення
08 грудня 2020 року м. Київ № 826/11989/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянську Я.І. , розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення у справі
за позовом Громадянина Афганістану ОСОБА_1
доДержавна міграційна служба України
про визнання протиправним та скасування рішення від 02.12.2016
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Громадянка Афганістану ОСОБА_1 з позовом до Державної міграційної служби України в якому просила:
- визнати рішення ДМС України від 02.12.2016р. № 627-16 про втрату статусу біженця, викладене в повідомленні № 5 від 04.01.2017р., незаконним.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020, у справі № 826/11989/17 адміністративний позов громадянки Афганістану ОСОБА_1 задоволено. Визнано рішення ДМС України від 02.12.2016 № 627-16 про втрату статусу біженця, викладене в повідомленні № 5 від 04.01.2017 незаконним.
06.11.2020р. від відповідача надійшла заява про роз'яснення судового рішення, згідно якої посилається на те, що рішення ДМС України від 02.12.2016 № 627-16 про втрату статусу біженця прийняте на виконання владних управлінських функцій та стосується прав або інтересів визначеної в рішенні особи - позивача. Повідомлення про втрату статусу біженця та рішення про втрату статусу біженця є окремими самостійними документами.
Зазначає, що рішення ДМС про втрату статусу біженця є індивідуальним актом, а повідомлення про втрату статусу біженця взагалі не є актом, а лише способом повідомлення особи про прийняте рішення. Оскільки рішення ДМС про визнання рішення ДМС України від 02.12.2016 № 627-16 про втрату статусу біженця не є нормативно-правовим актом та є окремим документом, відмінним від повідомлення про прийняте рішення ДМС, судове рішення є незрозумілим та потребує роз'яснення.
У зв'язку з цим просить роз'яснити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2020 у справі № 826/11989/17.
Відповідно до статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом прийняття ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву відповідача з питання роз'яснення рішення суду від 19.03.2020, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд звертає увагу на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність.
Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, шляхом доповнення та розширення його предмету.
Суд зазначає, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Зміст заяви про роз'яснення судового рішення зводиться до того, що відповідач не розуміє порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2020р. та фактично висловлює незгоду з даним рішенням.
Разом з тим, суд звертає увагу, що зміст рішення і зокрема, його резолютивна частина, є чіткою і зрозумілою; у свою чергу питання про роз'яснення способу виконання судового рішення не може бути вирішено у порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241, 248, 254, 294 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1.У задоволенні заяви Державної міграційної служби України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2020р. у справі № 826/11989/17 -відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Я.І. Добрянська