09 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/5110/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Федорок К.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання дiй головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Пiвнiчно-Схiдного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо винесення постанови про накладення штрафу від 20.10.2020 у виконавчому провадженні № 62832754 - неправомірними; скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Пiвнiчно-Схiдного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про накладення штрафу вiд 20.10.2020 у виконавчому провадженні № 62832754.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки на виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова у справі № 2-а-202/07 стягувачу нараховано 89756,69 грн. за період з 01.01.2004 по 31.08.2007, які виплачені у червні 2009 року. Вказує, що пенсійні виплати у розмірах, визначених постановою суду, здійснені Головним управлінням саме по 31.08.2007, оскільки на майбутнє зазначена постанова ніяких зобов'язань не містила, а з 01.09.2007 нарахування та виплата пенсії стягувачу проводилися згідно іншої постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07.05.2010 у справі № 2-а-340/10, яка містила зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності стягувачу за період з 01.09.2007.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки боржником на виконання рішення суду нараховано стягувачу 89756,69 грн. за період з 01.01.2004 по 31.08.2007, які виплачені в червні 2009 року, однак станом на 01.09.2020 пенсія у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, не виплачується. Відповідач вважає, що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Третьою особою було подано пояснення щодо позову, в яких вказала, що пенсія у вказаному в рішенні суду розмірі повинна виплачуватись безстроково, щомісячно, починаючи з 01.01.2004.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що згідно вимог частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
17.08.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бабенком Віталієм Миколайовичем відкрито виконавче провадження № 62832754 з виконання виконавчого листа № 2-а-202/07, виданого 20.05.2009 Новозаводським районним судом міста Чернігова, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2004 та виплатити нараховані суми пенсії.
В ході здійснення вказаного виконавчого провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 31.08.2020 № 2500-0402-8/32248 повідомило відповідача про те, що на виконання постанови Новозаводського районного суду № 2-а-202/07 від 20.05.2009 (ВП № 13074321 від 28.05.2009) на користь позивача нараховано 89756,69 грн., за період з 01.01.2004 по 31.08.2007, які виплачені в червні 2009 року додатковими списками через банківську установу.
Також вказує, що на виконання постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова № 2-а-340/10 від 07.05.2010 (ВП №19626892 від 17.05.2010), якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплату пенсії за інвалідністю (основну та додаткову) ОСОБА_1 за період з 01.09.2007 відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку восьми прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність нa 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується з прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення, на користь позивача нараховано 90479,11 грн., за період з 01.09.2007 по 12.01.2010, які виплачені в червні 2010 року додатковими списками через банківську установу, а також нараховано 33541,48 грн. за період з 20.04.2010 по 12.11.2010, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження підрозділу примусового виконання ГУ юстиції в Чернігівській області від 10.12.2010 ВП 23205269, які виплачені в січні 2011 року основними списками через банк; на виконання постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова №2-а-340/10 від 07.05.2010 (ВП № 19626892 від 16.03.2011), якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити перерахунок та виплату пенсії за інвалідністю (основну та додаткову) ОСОБА_1 за період з 01.09.2007 відповідно до статей 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку восьми прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується з прожиткового мінімуму встановленого для відповідної категорії населення, на користь позивача нараховано 39084,68 грн., за період з 01.04.2009 по 31.03.2011, з урахуванням виплачених сум за вищезазначеними постановами, які виплачені в квітні 2011 року додатковими списками через банківську установу. З 01.04.2011 по 31.10.2011 виплата пенсії проводилась в повному розмірі щомісячно з урахуванням всіх доплат до основної та додаткової пенсії ЧАЕС згідно вищезазначеної постанови З 01.11.2011 виплата пенсії проводилась згідно норм чинного законодавства.
Зважаючи на невиконання рішення суду, а саме встановлення, що пенсія стягувачу відповідно до рішення суду не нараховується та не виплачується, в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бабенком В.М. 20.10.2020 було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 5100,00 грн.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Так, судом було встановлено, що на виконання виконавчого листа № 2-а-340/10, виданого 07.05.2010 Новозаводським районним судом міста Чернігова, старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Онікієць Людмилою Петрівною 17.05.2010 було відкрито виконавче провадження № 19626892 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплату пенсії за інвалідністю (основну та додаткову) ОСОБА_1 за період з 01.09.2007 відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку восьми прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність тa 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується з прожиткового мінімуму встановленого для відповідної категорії населення.
Органом Пенсійного фонду України на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.09.2007 по 12.01.2010, що підтверджується розпорядженням № 130579/01.
Згідно розпоряджень в подальшому ОСОБА_1 здійснювалось нарахування та виплата пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд зазначає, що з самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Отже, виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання доплати до пенсії, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Водночас суд звертає увагу, що розмір, підстави, порядок виплати пенсії можуть змінюватися, зокрема, у зв'язку з переведенням на інший вид пенсії, проведення перерахунку на підставі додатково поданих документів самим одержувачем пенсії, або прийняття в майбутньому іншого судового рішення щодо проведення перерахунку пенсії.
Так, у разі якщо права отримувача пенсії були порушені при проведенні подальших перерахунків, після винесення декількох рішень судів щодо перерахунку пенсії, починаючи з різних дат, то подальша правильність виплати пенсії підлягає перевірці відповідно до рішення суду, що стосується пізніших періодів виплати пенсії.
За таких обставин, зважаючи на те, що після судового рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі № 2-а-202/07, що стосувалось перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2004, Новозаводським районним судом міста Чернігова було винесено інше судове рішення № 2-а-340/10, що стосувалось перерахунку пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, починаючи з 01.09.2007, суд приходить до висновку про відсутність підстав для накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 62832754.
В силу пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Пiвнiчно-Схiдного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про накладення штрафу вiд 20.10.2020 у виконавчому провадженні № 62832754.
Щодо позовних вимог про визнання дiй головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Пiвнiчно-Схiдного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо винесення постанови про накладення штрафу від 20.10.2020 у виконавчому провадженні № 62832754 - неправомірними, то суд зазначає, що така позовна вимога охоплюються визнанням протиправною та скасування постанови, тобто порушені права позивача вже захищені судом, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню частково.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43316700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Пiвнiчно-Схiдного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про накладення штрафу від 20.10.2020 у виконавчому провадженні № 62832754.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 09.12.2020.
Суддя Н.М. Баргаміна