про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/2683/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення утриманих коштів,-
встановив:
08.12.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Чернівецької обласної прокуратури (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Чернівецької області від 21.12.2019 року за №847-к в частині зменшення розміру премії на 50 відсотків та наказ від 27.04.2012 року за №213-к щодо зменшення розміру премії на 100 відсотків, із-за недоліків та прорахунків в роботі на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури області;
стягнути з прокуратури Чернівецької області на користь ОСОБА_1 частину невиплаченого заробітку в розмірі 50 відсотків неотриманої премії за грудень 2019 року та неотриманої премії в розмірі 100 відсотків за квітень 2020 року.
допустити негайне виконання рішення суду в цій частині щодо стягнення зазначених сум заробітку на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно ч. 3 ст. 5 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд звертає увагу, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Чернівецької області від 21.12.2019 року за №847-к в частині зменшення розміру премії на 50 відсотків та наказ від 27.04.2012 року за №213-к щодо зменшення розміру премії на 100 відсотків.
Виходячи зі змісту позовних вимог та викладу обставини якими вони обґрунтовуються слідує, що спірні правовідносини виникли з приводу проходження публічної служби, отже до даних правовідносин встановлюється місячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач неодноразово звертався до Офісу Генерального Прокурора та Чернівецької обласної прокуратури (28.04.2020, 22.07.2020 року, 30.11.2020 року) щодо скасування оскаржуваних наказів.
Перевіряючи матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що стали підставою для звернення до суду з даним позовом, позивач міг та повинен був дізнатися з наказів прокурора Чернівецької області від 27.04.2012 року за №213-к та від 21.12.2019 року за №847-к та відповідно мав право звернутись до суду з адміністративним позовом щодо захисту порушених під час проходження публічної служби його прав протягом одного місяця. Однак, всупереч ч. 5 ст. 122 КАС України, позивач звернувся до суду з даним позовом - 08.12.2020 року.
При цьому, до спірних правовідносин не застосовується обов'язковий порядок досудового врегулювання спору.
Таким чином, позивач звернулася до суду із позовною заявою щодо оскарження зазначених вище наказів після спливу місячного строку.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з тим, звертаючись до суду поза межами місячного строку, позивачем не подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази в підтвердження таких обставин.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем не додано до позовної заяви оскаржувані накази прокурора Чернівецької області від 27.04.2012 року за №213-к та від 21.12.2019 року за №847-к, натомість позивач просив витребувати вказані накази у відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
В обґрунтування неможливості самостійно подати вищевказані письмові докази позивач зазначив, що 30.11.2020 року ним було направлено відповідачу лист з пропозицією надати копії наказів прокурора Чернівецької області від 27.04.2012 року за №213-к та від 21.12.2019 року за №847-к, однак такі накази йому надані не були.
Проте, у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів вручення відповідачу таких листів, суд вважає, що позивачем не підтверджено неможливість самостійно надати оскаржувані рішення.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 2102,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюються у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправними та скасування наказу прокурора Чернівецької області від 21.12.2019 року за №847-к та наказу прокурора Чернівецької області від 27.04.2012 року за №213-к, за які необхідно сплатити судовий збір у сумі 1681,60 (2 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 161 КАС України. З огляду на викладене, є достатні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення її недоліків, у встановлений судом строк.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви запропонувати позивачу подати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправними та скасування наказу прокурора Чернівецької області від 21.12.2019 року за №847-к в частині зменшення розміру премії на 50 відсотків та наказу від 27.04.2012 року за №213-к щодо зменшення розміру премії на 100 відсотків;
- копії наказів прокурора Чернівецької області від 27.04.2012 року за №213-к та від 21.12.2019 року за №847-к, або докази неможливості самостійно надати такі докази;
- документ про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому суд зазначає, що у відповідності до ч.1 ст. 160 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Враховуючи наведене, надані на усунення недоліків позовної заяви документи чи інше, мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 КАС України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Григораш