09 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/2638/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби Головного у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанов,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби Головного у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанов.
Позивач просить суд:
- скасувати постанову Другого відділу Державної виконавчої служби Головного у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення виконавчого збору в сумі 20000,00 грн;
- скасувати постанову Другого відділу Державної виконавчої служби Головного у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 207,50 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позову, позивач просить суд скасувати постанови Другого відділу Державної виконавчої служби Головного у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення виконавчого збору в сумі 20000,00 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 207,50 грн.
Беручи до уваги наведене, суд вважає, що зміст та характер заявлених вимог майновий, оскільки вирішення судом цього спору стосується зобов'язань позивача, що виражені в грошовому еквіваленті, має очевидний економічний характер, а результат розгляду справи може призвести до зменшення активів позивача.
Враховуючи викладене, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір у таких розмірах:
- стосовно вимоги про скасування постанови Другого відділу Державної виконавчої служби Головного у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення виконавчого збору в сумі 20000,00 грн суд зазначає, що оскільки 1,5 відсотка розміру майнової вимоги становить 300,00 грн (20000,00*1,5/100), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то розмір судового збору за таку позовну вимогу становитиме 2102,00 грн;
- щодо вимоги про скасування постанови Другого відділу Державної виконавчої служби Головного у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 207,50 грн суд зазначає, що оскільки 1,5 відсотка розміру майнової вимоги становить 3,11 грн (207,50*1,5/100), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то розмір судового збору за таку позовну вимогу також становитиме 2102,00 грн.
Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру у розмірі 4204,00 грн.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівецьке УК/м.Чернiвцi/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37978173; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; номер рахунку (IBAN) UA828999980313191206084024002; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім цього, згідно пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавцем встановлено строк протягом якого особа, чиї права, свободи чи інтереси порушуються рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця або приватного виконавця може звернутися до суду із позовом про їх оскарження.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, оскаржувані постанови винесено Другим відділом Державної виконавчої служби Головного у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 12 листопада 2020 року.
До суду із даною позовною заявою позивач звернувся лише 04 грудня 2020 року (згідно відбитку штампу канцелярії суду).
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак у позовній заяві не зазначено коли позивачу стало відомо про оскаржувані постанови.
Отже, вказане унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем встановленого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби Головного у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанов залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк