30 листопада 2020 року справа № 580/1976/20 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправними дій та стягнення компенсації середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку, в якій просить:
- визнати протиправними дії щодо не нарахування та невиплати компенсації середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 30.03.2020 по 30.04.2020 в розмірі 15 816 грн. 57 коп.;
- стягнути з відповідача компенсацію середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 30.03.2020 по 30.04.2020 в розмірі 15 816 грн. 57 коп.
Щодо строку звернення з адміністративним позовом суд зазначає наступне.
Предметом даного адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що не входить до структури заробітної плати.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012 Конституційний Суд України роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Суд зазначає, що спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17.
За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 Кодексу).
Остаточний розрахунок з позивачем Черкаським зональним відділом Військової служби правопорядку проведено: за грошовим забезпеченням - 09.04.202, за компенсацією за найом житла - 30.04.2020, проте до суду з даним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 09.06.2020, тобто з пропущенням місячного строку для звернення до суду.
Ухвалою від 13.11.2020 запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску з 30.04.2020 по 09.06.2020.
На виконання ухвали суду 23.11.220 позивачем подана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обгрунтування якої позивач зазначив, що строки звернення до адміністративного суду пропущені з поважних причин, оскільки в період часу з 30.03.2020 по 09.06.2020 він вів переписку з відповідачем про досудове врегулювання спору. Позивач вказує на ту обставину, що лист, яким йому було остаточно відмовлено у виплаті компенсації середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, отримав 15.05.2020. Таким чином, вважає, що позов подано у строки, визначені ч. 5 ст. 122 КАС України.
Суд враховує, що позивач звернувся до відповідача із листом про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та помилково вважав, що строк звернення до суду обліковується від дати отримання листа відповідача від 14.05.2020 №77/фес/814, тому вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважної причини.
Керуючись ст. 122, 123, 240, 256 Кодексу адміністративнго судочинства України, суд,-
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати компенсації середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 30.03.2020 по 30.04.2020 в розмірі 15 816 грн. 57 коп. та стягнення компенсації середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 30.03.2020 по 30.04.2020 в розмірі 15 816 грн. 57 коп., пропущений з поважних причин.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені у апеляційній скарзі на рішення суду.
Головуючий суддя А.В. Руденко