04 грудня 2020 року справа № 580/1312/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного виконавця Плесюка Олексія Степановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , Акціонерне товариство “Альфа-Банк” про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
17.04.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Приватного виконавця Плесюка Олексія Степановича (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця Плесюка Олексія Степановича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №60967642 від 13.01.2020 року з виконання виконавчого листа 2-6799/2010 від 29.11.2010 року виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії заборгованість за договором кредиту №895/06-034-231 від 15.04.2008 року в сумі 262094,51 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2079903,41 гривень і судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 гривень та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень, шляхом звернення стягнення на нежитлове приміщення п'ятого поверху № 7, загальною площею 401, 2 м.кв., літера «А-20», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №60967642 від 13.01.2020 року винесену приватним виконавцем Плесюком Олексієм Степановичем з виконання виконавчого листа 2-6799/2010 від 29.11.2010 року виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії заборгованість за договором кредиту №895/06-034-231 від 15.04.2008 року в сумі 262094,51 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2079903,41 гривень і судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 гривень та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень, шляхом звернення стягнення на нежитлове приміщення п'ятого поверху № 7, загальною площею 401, 2 м.кв., літера «А-20», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
12.05.2020р. Черкаським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про повернення позовної заяви у справі №580/1312/20.
12.08.2020р. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.05.2020р. та направлено дану справу для продовження розгляду до суду першої інстранції.
28.08.2020р. адміністративна справа №580/1312/20 надійшла з Шостого апеляційного адміністративного суду до Черкаського окружного адміністративного суду та передана для розгляду судді Білоноженко М.А.
В обґрунтування позовних вимог, представником позивача зазначено, що 13.01.2020р. року приватним виконавцем Плесюк О.С. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження №60967642, якою відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа 2-6799/2010 від 29.11.2010 року виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії заборгованість за договором кредиту №895/06-034-231 від 15.04.2008 року в сумі 262094,51 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2079903,41 гривень і судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 гривень та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень, шляхом звернення стягнення на нежитлове приміщення п'ятого поверху № 7, загальною площею 401, 2 м.кв., літера «А-20», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Представник позивача зазначає, приватний виконавець, при відкритті виконавчого провадження - 13.01.2020р. не врахував факт того, що ПАТ «Укрсоцбанк» станом на 03.12.2019 року припинило свою діяльність, і тому всі повноваження представника ПАТ «Укрсоцбанк» припинили свою дію з 03.12.2019 року, в зв'язку із чим на момент подачі заяви про примусове виконання виконавчого листа 2-6799/2010 повноважень у представника ПАТ «Укрсоцбанк» вже не було.
Крім того зазначено, що на момент відкриття виконавчого провадження №60967642, право власності на майно, а саме приміщення №1-7 п'ятого поверху площею 401,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №843 від 29.12.2016 року, виданого приватним нотаріусом Романій А.В.
Також звернуто увагу, що звернення стягнення повинно відбуватись на майно, яке є предметом іпотечного договору, а саме не житлове вбудоване приміщення, що знаходиться на 4 поверсі та за проектною характеристикою має загальну площу 660,00 метрів квадратних, будівельний номер АДРЕСА_2 . На даний час вбудовано-прибудовані торгівельно-офісні приміщення, а саме: приміщення п'ятого поверху №1-7, площею 401,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві спільної часткової власності позивачам, і тому звернення стягнення на майно позивачів є порушенням її майнових прав. При цьому, відповідач, при ухваленні оскаржуваної постанови, не встановив факт наявності майна та належності права власності ОСОБА_4 , чим порушив права та законні інтереси позивачів.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.11.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши що виконавче провадження №60967642 ним відкрито за заявою представника акціонерного товариства «Укрсоцбанк» №10202 від 26.12.2019р. про відкриття виконавчого провадження. Звернув увагу, що АТ "Укрсоцбанк" як юридична особа припинила своє існування шляхом реорганізації у формі приєднання, тобто всі права та обов'язки не припинилися, а перейшли до АТ "Альфа-Банк", в зв'язку із чим ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.02.2020р. у справі №2-6799/10 замінено сторону стягувача з АТ "Укрсоцбанк" на АТ "Альфа-Банк". Зазначено також, що реорганізація юридичної особи шляхом приєднання не може за собою тягнути втрату чинності всіх документів, які були підписані такою особою або були прийняті на її користь.
Крім того, вказав, що виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.11.2010 у справі № 2-6799/2010 не визнаний таким, що не підлягає виконанню, а рішення Придніпровською районного суду м. Черкаси, на виконання якого виданий такий лист, не скасоване, а також звернув увагу що виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси виданий у 2010 році, в той час як позивач додає документи, з яких вбачається, що він набув нерухоме майно у 2016 році, тобто незрозумілим є те, як виконавчим листом, виданим у 2010 році, можуть (могли) порушуватися права та законні інтереси позивача, який набув майно у 2016 році.
Ухвалою суду від 19.11.2020р. задоволено клопотання відповідача, залучено до участі в справі №580/1312/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство “Альфа-Банк”.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
29.11.2010р. Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий листа №2-6799/2010 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії заборгованість за договором кредиту №895/06-034-231 від 15.04.2008 року в сумі 262094,51 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2079903,41 гривень і судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 гривень та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень, шляхом звернення стягнення на нежитлове приміщення п'ятого поверху № 7, загальною площею 401, 2 м.кв., літера «А-20», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
13.01.2020р. приватним виконавцем Плесюк О.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60967642, з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси 2-6799/2010 від 29.11.2010р.
Вважаючи зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивачі звернулись із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII, зі змінами та доповненнями, далі - Закон №1404-VIII), а також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 (далі - Інструкція №512/5), що визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
При вирішенні спору по суті, суд зазначає наступне.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що на момент відкриття виконавчого провадження №60967642, право власності на майно, а саме приміщення №1-7 п'ятого поверху площею 401,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №843 від 29.12.2016 року.
Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №77474032 від 29.12.2016р. (наявний в матеріалах справи), приміщення п'ятого поверху №1-7 площею 401,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з часткою власності 1/2 у кожної на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №11000 від 29.12.2016 року.
Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
З матеріалів справи, судом встановлено, що представником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» В.В. Піскун подано до приватного виконавця заяву №10202 від 26.12.2019р., в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист 2-6799/2010 від 29.11.2010 року Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ «Укрсоцбанк» боргу на загальну суму 2079903,41 грн. шляхом звернення стягнення на нежитлове приміщення п'ятого поверху №7, загальною площею 401, 2 м.кв., літера «А-20», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно ч.7 ст. 26 Закону №1404-VІІІ, у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 50 Закону №1404-VІІІ, у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
З аналізу вказаних положень Закону №1404-VІІІ судом вбачається, що за наявності у заяві стягувача про примусове виконання рішення відомостей про майно боржника, до обов'язку виконавця належить перевірка у відповідних базах даних наявності права власності або іншого майнового права боржника на таке майно. При цьому, така перевірка здійснюється виконавцем після відкриття виконавчого провадження і за наслідками такої перевірки, в разі наявності документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавцем накладається арешт на таке майно.
На підставі зазначеного, суд доходить висновку, що наявність/відсутність у ОСОБА_4 , як боржника за виконавчим листом 2-6799/2010 від 29.11.2010 року, права власності на нежитлове приміщення п'ятого поверху №7, загальною площею 401, 2 м.кв., літера «А-20», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не слугує предметом перевірки виконавцем при вирішенні питання щодо відкриття виконавчого провадження, оскільки дії щодо підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна здійснюються виконавцем після відкриття виконавчого провадження, відтак доводи представника позивача в цій частині щодо протиправності оскаржуваної постанови суд вважає необгрунтованими.
При цьому, суд також зазначає, що надавши оцінку вказаним доводам сторони позивача, суд зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження не призводить до порушення майнових прав позивачів, оскільки таке порушення мало б місце в разі накладення приватним виконавцем арешту на об'єкт нерухомості, що належить позивачам на праві приватної власності. Суд зазначає, що прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження жодним чином не впливає на право володіння та розпорядження позивачами вищевказаним об'єктом нерухомості.
З приводу доводів представника позивача щодо відсутності повноважень у представника АТ «Укрсоцбанк» на звернення із заявою про примусове виконання виконавчого листа 2-6799/2010, суд зазначає наступне.
Згідно ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси суду від 28.02.2020р. у справі №2-6799/10, судом встановлено, що на підставі Передавального Акту від 11.10.2019 року, затвердженого рішенням єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, рішенням загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року, протокол № 4/2019, внаслідок реорганізації шляхом приєднання Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є Акціонерне товариство «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019 року.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з 15.10.2019 року правонаступником майнових прав Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є Акціонерне товариство «Альфа-Банк».
З матеріалів справи, судом встановлено, що виконавче провадження відповідачем відкрито на підставі заяви представника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» В.В. Піскун №10202 від 26.12.2019р.
В подальшому, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси суду від 28.02.2020р. у справі №2-6799/10 замінено стягувача у виконавчому провадженні №60967642, з АТ “Укрсоцбанк” на нового стягувача АТ «Альфа-Банк».
Відповідно до ч.5 ст. 15 Закону №1404-VІІІ, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Судом встановлено, що на виконання ч.5 ст. 15 Закону №1404-VІІІ та вказаної ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси суду від 28.02.2020р. у справі №2-6799/10, приватним виконавцем 06.10.2020р. ухвалено постанову про заміну сторони виконавчого провадження №60967642, з АТ “Укрсоцбанк” на нового стягувача АТ «Альфа-Банк».
Таким чином, суд доходить висновку, що приватним виконавцем здійснено належні дії щодо заміни стягувача на належного, у зв'язку із передачею майнових прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк».
Також, суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення має наслідком відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що приватний виконавець, при прийнятті оскаржуваної постанови, діяв у порядку, межах та спосіб визначений законом, в зв'язку із чим суд доходить висновку про необрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частин 1,2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови, в зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Згідно приписів 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко