04 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/3205/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2020 року №63114027,
встановив:
26 жовтня 2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог не предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (далі - третя особа), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про відкриття виконавчого провадження № 63114027 від 23.09.2020, яка прийнята на виконання виконавчого напису №19858 від 21.08.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" коштів в розмірі 22486,53 грн.
Ухвалою суду від 30.10.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків. Станом на 19.11.2020 вимоги ухвали суду від 30.10.2020 позивач виконав в повному обсязі.
Ухвалою суду від 24.11.2020 відкрито спрощене провадження в справі та призначено судове засідання на 04.12.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.09.2020 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63114027 на підставі виконавчого напису №19858 виданого 21.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" борг у сумі 22486,53 грн. 30.09.2020 року на адресу ВЧ А3880, в якій проходить службу позивач, надійшла постанова приватного виконавця про стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи відносно позивача. Постанову про відкриття провадження ВП № 63114027 позивач вважає протиправною з огляду на те, що його місце реєстрації та проживання не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Малкова М.В. здійснює діяльність.
04.12.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнаються з таких підстав. 22 вересня 2020 року стягувач - ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" звернувся до приватного виконавця із заявою № 14687677 від 11 вересня 2020 року про примусове виконання виконавчого напису № 19858 від 21 серпня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 22486,53 гривень. У відповідності до ст.ст. 24, 26 Закону України "Про виконавче провадження" 23.09.20 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63114027, оскільки у виконавчому написі № 19858 від 21 серпня 2020 року, було вказано місце проживання боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Тобто, виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. В заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначено інформація, що вказана у виконавчому написі, а саме, що місцем проживання Боржника - ОСОБА_1 , є АДРЕСА_1 . З наведеного відповідач робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Третя особа про свою правову позицію суд не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
У зв'язку з неявкою представника відповідача справа розглянута в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівни від 23 вересня 2020 року на підставі виконавчого напису від 21 серпня 2020 року № 19858, що виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., відкрито виконавче провадження ВП № 63114027 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" заборгованості в розмірі 22486,53 грн.
Постанова була прийнята за розглядом заяви ТОВ "Вердикт Капітал" , яка надійшла 22.09.2020 про відкриття виконавчого провадження, до заяви доданий оригінал виконавчого напису № 19858 від 21.08.2020.
У виконавчому написі № 19858 від 21 серпня 2020 року, вчиненому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, вказано місце проживання боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , та місце реєстрації боржника - Херсонська область, Скадовський район, с. Петрівка. Також зазначено, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором від 12.08.2013, укладеним з ПАТ "ПЛАТІНУМ БАНК", правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором є ТОВ "Фінансова компанія "Женева", правонаступником якого є ТОВ Вердикт Капітал". Сума заборгованості складає 21836 грн. 53 коп., строк платежу за кредитним договором настав.
Загальна сума, що підлягає стягненню з позивача за виконавчим написом, становить 22486 грн. 53 коп.
Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем постанови ВП № 63114027 про відкриття виконавчого провадження.
При вирішенні спору по суті суд враховує наступне.
За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII окреслено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Унормуванням пункту 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено: підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих написів нотаріусів.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону 1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Приписами частини 1 п. 1 статті 26 Закону 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (ч.3 ст. 68 Закону 1404-VIII).
Як зазначалось вище, виконавчим написом від 21 серпня 2020 року за № 19858, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Грай О.С., звернено стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: 75724, Херсонська область, Скадовський район, с. Петрівка; місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце роботи невідоме, який є боржником за кредитним договором від 12 серпня 2013 року № 189948/0005XSGF, укладеним з Публічним акціонерним товариством "ПЛАТИНУМ БАНК", правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 22 березня 2018 року № 147 є ТОВ "ЖЕНЕВА" правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами б/н від 27 липня 2020 року є ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", у розмірі заборгованості в сумі 21836,53 грн.
Виконавчий напис нотаріуса позивачем не оскаржується.
В заяві про примусове виконання рішення ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" вказало, що адреса реєстрації боржника: 75724, Херсонська область, Скадовський район, с. Петрівка; місце проживання боржника: 02232, м. Київ, вул. Закревського, буд.69, кв.83.
Виконавчі дії згідно з частиною першою та другою статті 24 Закону №1404 провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Стаття 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За визначенням статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.
Місце проживання фізичної особи відповідно до статті 29 ЦК України - це житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Частина 6 статті 29 ЦК України дозволяє фізичній особі мати кілька місць проживання.
З кредитного договору від 12 серпня 2013 року № 189948/0005XSGF, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" та ОСОБА_1 , вбачається, що адресою реєстрації позивача є: 75732, Петрівка, Херсонська область, Скадовський район, адреса для листування: АДРЕСА_4 .
Однак, з огляду на норми Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа постійно проживає за даною адресою. Так, на час подання позовної заяви позивач вказав іншу адресу для листування, ніж місце реєстрації.
Суд вказує, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, оскільки до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. надійшов виконавчий документ - виконавчий напис № 19858 від 21.08.2020 року, у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з пред'явленням не за місцем виконання.
З урахуванням наведеного суд вважає, що постанова приватного виконавця від 23 вересня 2020 року ВП № 63114027 про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідно до норм Закону.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 511/1342/17, в якій зазначено:
"За таких обставин, враховуючи, що державний виконавець не має обов'язку перевіряти місцезнаходження боржника, що зазначив стягувач у виконавчому документі, не було підстав вважати, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання та повертати його стягувачу. Установивши, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження були вчинені відповідно до вимог частини першої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкрив виконавче провадження за місцем проживання боржника, яке зазначив стягувач у заяві про відкриття провадження, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, про відсутність підстав для скасування постанови. Доводи касаційної скарги про те, що державний виконавець не мав права приймати постанову про відкриття виконавчого провадження є безпідставні, оскільки право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби належить стягувачу".
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Аманн проти Швейцарії" (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даній справі відповідачем доведено, що, приймаючи спірну постанову, він діяв правомірно.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2020 №63114027 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення підписаний 09.12.2020.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 105000000