08 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2159/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне Управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), у якому просить: стягнути податковий борг з платника податків ОСОБА_1 , (рнокпп НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 6 470 750,98 грн., та по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 485 403,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами фінансово-господарської діяльності за платником податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 6 956 154,91 грн., а саме: - по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 6470750,98 грн. який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно податкових повідомлень-рішень від 15.12.2016 №0013771305 та №0014051305 та нарахованої пені; - по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 485 403,93 грн. який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно податкового повідомлення-рішення від 15.12.2016 №00014041305 та нарахованої пені. Зазначає, що вчинені ним дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути кошти з відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 14.09.2020 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме надати уточнену позовну заяву із зазначенням місця проживання відповідача .
Ухвалою від 29.09.2020 р. відкрито спрощене провадження у справі, судове засідання призначене на 28.10.2020 р.
Ухвалою від 28.10.2020 р. відкладено розгляд справи та призначено наступне судове засідання на 25.11.2020 р. о 09:30 год.
Зазначена ухвала була надіслана на адресу відповідача АДРЕСА_1 .
Крім того, на офіційному веб-порталі судової влади України двічі було розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 28.10.2020 р. та 25.11.2020 р.
На зазначену дату сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивача подав до суду клопотання у якому просив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, клопотань не подавала.
Ухвалою від 26.11.2020 р. зобов'язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіки Крим та м.Севастополі у строк до 30.11.2020 р. надати до суду інформацію щодо строку виникнення боргу.
Ухвалою від 02.12.2020 р. продовжено строк виконання вимог ухвали суду від 30.11.2020 р. до 08.12.2020 р.
Відповідач не скористалася своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у період з 01.10.2003 р. по 06.06.2017 р. ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність та перебувала на обліку в ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Херсонське управління, Херсонська ДПІ. Основний вид діяльності за код КВЕД 56.10 "Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування".
У період з 17.10.2016 по 21.10.2016 контролюючим органом, на підставі наказу від 20.09.2016 №759 та повідомлення від 21.09.2016 №650/21031305, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
За результатами проведеної перевірки складений акт від 28.10.2016 р. №798/21031305/ НОМЕР_1 .
На підставі зазначеного акту перевірки 15.12.2016 р. контролюючим органом складені наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0013771305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 4 971 370,35 грн. (у т.ч. 3977096,28 грн - за основним платежем та 994274,07 грн -за штрафними санкціями);
- №00014041305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 372966,96 грн. (у т.ч. 298373,57 грн - за основним платежем та 74593,39 грн - за штрафними санкціями);
- №0014051305, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 680,00 грн.
Згідно зі ст.129 ПК України до податкового повідомлення - рішення від 15.12.2016 р. №0013771305 нарахована пеня в сумі 1498700,63 грн. До податкового повідомлення - рішення від 15.12.2016 №00014041305 нарахована пеня в сумі 112436,97 грн.
15.12.2016 р. податковим органом прийнято рішення №0014021305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 170,00 грн.
Рішенням №0014031305 від 15.12.2016 р. до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у сумі 170,00 грн.
Зазначені повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій були направлені боржнику на податкову адресу, однак рекомендовані відправлення повертались до податкового органу із відміткою «за закінченням терміну зберігання» .
ОСОБА_1 в судовому порядку оскаржила податкові повідомлення-рішення Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 15.12.2016 р. №0014051305, №00014041305, №0013771305, рішення про застосування штрафних санкцій №0014031305 від 15.12.2016 р., рішення про застосування штрафних санкцій №0014021305 від 15.12.2016 р. та вимогу про сплату боргу від 15.12.2016 №Ф-0014021305.
Однак, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 р. у справі №821/968/17 позовну заяву разом із доданими документами повернуто позивачу. Ухвала суду набрала законної сили 29.08.2017 р.
Грошові зобов'язання, визначені вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та рішеннями про застосування штрафних санкцій відповідачем не сплачені у добровільному порядку у строки, визначенні законодавством України, тому податковий орган просить стягнути їх у судовому порядку.
Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
Відповідно до підпунктів 14.1.156 та 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент винесення податкового-повідомлення-рішення) податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); а податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
З матеріалів справи судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та податкова вимога були направлені на податкову адресу платника, проте згідно інформації з рекомендованого повідомлення про вручення №7702802331934 були повернуті на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» - 20.12.2016 р.
Відповідно до абз.2 п.42.5 ст.42 ПКУ у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, податкові повідомлення-рішення від 15.12.2016 №0013771305, №00014041305, №0014051305, рішення про застосування штрафних санкцій від 15.12.2016 №0014021305, №0014031305 та податкова вимога від 15.12.2016 №Ф-0014021305 вважаються врученими ОСОБА_1 - 20.12.2016 р.
Проте, як встановлено судом, вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались в судовому порядку, проте ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 р., яка набрала законної сили 29.08.2017 р., позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу.
Таким чином, грошові зобов'язання, визначені вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями стали узгодженими та набули статусу податкового боргу з 29.08.2017 р.
Оскільки грошове зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то воно набуло статусу податкового боргу платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України з наступного дня після граничного строку їх сплати.
Строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання визначені пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом.
Суд наголошує, що сума грошового зобов'язання набула статусу податкового боргу 29.08.2017 року, а до суду Головне управління ДПС у Херсонській області звернулося 10.08.2020 року, тобто в межах 1095 днів строку давності стягнення податкового боргу.
Варто зазначити, що норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 25.02.2020 р. у справі №1340/5767/18.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що 25.02.2020 р. контролюючим органом виставлена та направлена відповідачу вимога форми "Ф" №3449-10 на суму податкового боргу 6956154,91 грн.
Податкова вимога направлена за адресою місцезнаходження відповідача, та згідно інформації рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №7300307436905 вручена відповідачу 28.04.2020 р.
Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником по податку на оддану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) та податку на прибуток підприємств, що підтверджується копією зворотного боку інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.
Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З матеріалів справи слідує, що 25.02.2020 р. контролюючим органом прийняте рішення №3449-10 про опис майна відповідача у податкову заставу.
Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши надані докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням зазначеного суд не вирішує питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 6470750,98 грн. (код бюджету - 11010500), отримувач: УК у м.Херсоні/м.Херсон/11010500, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA578999980333149341000021002 та по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 485 403,93 грн. (код бюджету - 11011001), отримувач: УК у м.Херсоні/м.Херсон/11011001, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA908999980313030137000021002.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 111020300