Справа № 520/17444/2020
Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, м-н Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог
09 грудня 2020 р. м. Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Харківській області, в якому просить:
- визнати бездіяльність відповідача щодо не реагування на докази незаконного виселення родини ОСОБА_1 , та зобов'язати відреагувати;
- визнати бездіяльність відповідача щодо не реагування на звернення про допомогу на « 102» 24.09.2020 та 25.09.2020;
- визнати бездіяльність відповідача щодо не надання відповідачем даних про надходження повідомлень за зверненнями позивача на « 102» для реагування нарядам УПП в Харківській області;
- визнати бездіяльність відповідача щодо не надання відповідачем відповіді про результати перевірки заяви від 18.11.2020 і суть прийнятого рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог, з огляду на такі обставини.
Звернувшись до суду з даним позовом позивач оскаржує, зокрема, бездіяльність ГУ НП в Харківській області щодо не реагування на докази незаконного виселення, на що просить зобов'язати відреагувати.
В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач ігнорує незаконне виселення багатодітної родини позивача та привласнення їх речей 10.03.2016 року.
З наданого разом з позовом витягу з кримінального провадження № 12016220540000818 встановлено, що за ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова 16.04.2016 року слідчим Комінтернівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості за зверненням ОСОБА_3 за фактом порушення недоторканності житла, кваліфікованого як кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 162 КК України (порушення недоторканності житла), та присвоєно номер кримінального провадження № 12016220540000818.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до Харківської місцевої прокуратури №5, до Харківської місцевої прокуратури №5 надійшла ухвала слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 року про зобов'язання уповноваженої особи Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури №5 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 від 14.04.2020 року, в якій зазначено, що 10.03.2016 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зі співучасниками вчинили злочин "незаконне виселення силою" родини ОСОБА_1 від імені ОСОБА_7 за адресою. АДРЕСА_1 привласнивши майно та речі. Вказані відомості щодо кримінального правопорушення, кваліфіковано за ч.1 ст. 162 КК України, 28.04.2020 року внесено прокурором Харківської місцевої прокуратури №5 до ЄРДР з присвоєнням номеру кримінального провадження №42020221070000071.
Також, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 15.07.2020 року за ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова Слобідським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 щодо кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна), та присвоєно номер кримінального провадження №12020220540001601.
Згідно із частиною першою статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до визначення, закріпленого в пункті 10 частини першої статті 3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
За своєю правовою природою кримінальне провадження становить єдиний комплекс вчинюваних в установленому КПК України порядку дій, у межах якого органи досудового розслідування й суд здійснюють функцію притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зокрема, таке провадження включає встановлені законом процедури одержання доказів, гарантії законності цих процедур, а також право особи в установлений КПК України спосіб оспорювати правомірність відповідних процесуальних дій та/або рішень у контексті реалізації свого права на захист.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, що належить до загальних засад кримінального провадження, згідно із частиною першою статті 24 КПК України гарантується кожному в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності, зокрема, слідчих, керівників органу досудового розслідування, прокурорів щодо розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Згідно зі статтею 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (пункт 1); рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (пункт 2); рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (пункт 3); рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (пункт 4); рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою (пункт 5); рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом (пункт 6); рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником (пункт 7); рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником (пункт 8); рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником (пункт 91); повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником (пункт 10); відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником (пункт 11).
На підставі частини другої статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314- 316 цього Кодексу.
Таким чином, скарги на рішення, дії, чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не можуть бути оскаржені в порядку частини першої статті 303 КПК України під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в порядку КПК України.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 826/2253/18 (провадження № 11-1148апп18), від 15 квітня 2020 року по справі № 280/1402/19 (провадження № 11-1004апп19).
Зважаючи на те, що за повідомленнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про вчинення відносно їх житла та майна кримінальних правопорушень відкрито три кримінальні провадження (кримінальне провадження № 12016220540000818 за фактом порушення недоторканності житла, кваліфікованого за ч.1 ст. 162 КК України, кримінальне провадження №42020221070000071 щодо кримінального правопорушення, кваліфіковано за ч.1 ст. 162 КК України, кримінальне провадження №12020220540001601 щодо кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна), вимоги позивача стосовно бездіяльності ГУ НП в Харківській області щодо не реагування на докази незаконного виселення та зобов'язання відреагувати підлягають розгляду в межах вказаних кримінальних проваджень.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 стосовно бездіяльності ГУ НП в Харківській області щодо не реагування на докази незаконного виселення та зобов'язання відреагувати не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог стосовно оскарження бездіяльності ГУ НП в Харківській області щодо не реагування на докази незаконного виселення та зобов'язання відреагувати відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 5, 170, 241, 248, 256, 294, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Харківській області в частині позовних вимог стосовно оскарження бездіяльності ГУ НП в Харківській області щодо не реагування на докази незаконного виселення та зобов'язання відреагувати.
Роз'яснити позивачеві, що вимоги стосовно оскарження бездіяльності ГУ НП в Харківській області щодо не реагування на докази незаконного виселення та зобов'язання відреагувати слід розглядати в рамках Кримінального процесуального кодексу України.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В.Шевченко