Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
09 грудня 2020 року № 520/14390/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив суд визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області в списанні ОСОБА_1 боргу з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 13832 грн. 53 коп. та зобов'язати відповідача в інтегрованій картці позивача списати борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 8840 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 17.12.2007 року був зареєстрований фізичною особою-підприємцем. 28.12.2018 року ним підприємницька діяльність припинена, що вбачається з відомостей з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З 01.01.2012 року по 31.1.2.2016 року перебував на спрощеній системі оподаткування. А з 01.01.2017 року знаходився на загальній системі оподаткування :а не отримував дохід від підприємницької діяльності, про що свідчить декларація про майновий стан за 2018 рік. За 2018 рік у позивача виник борг зі сплати Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 13832 , 53 грн.
З прийняттям Закону України № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов' язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників», яким розділ \7ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-15 (набрав чинності 03.06.2020р.), позивач, виконавши всі вимоги чинного законодавства 1 5.07.2020 року звернувся з заявою про списання боргу з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідач листом 14063/ФОП/20-40-57-06-20 від 29.07.2020 року повідомив про відмову в списанні боргу.
Позивач не погоджується зі вказаною відмовою, тому звертається до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідач своїм правом надати відзив на позов не скористався, жодних доказів в обґрунтування своєї позиції суду не надав.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує, що Верховною Радою України 13 травня 2020 року прийнято Закон України № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників», яким розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-15 (набрав чинності 03.06.2020р.) такого змісту (в редакції закону від 14.07.2020 р. № 786-1Х), саме: підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 3 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за. період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року, а також штрафи та. пеня, Нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року:
а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті. 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та. до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1. січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 201 7 року до 3 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Судом встановлено, що Позивачем виконано всі чинники для списання заборгованості, а саме: підприємницька діяльність припинена; в 2019 році, подана, звітність за. 2018 рік.: податкова декларація про майновий стан і доходи та звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
Борг виник за період 2017-2020 роки, що вбачається з роздруківки боргу з особистого кабінету платника податку за 2016-2019 рік.
Заява про списання боргу подана 15.07.2020 року.
Суд вказує, що у відповідності до внесених змін податковий орган має право відмовити в списанні боргу лише у наступних випадках:
Платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року по 3 червня 2020 року;
Суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом України від 08 липня 2010 року № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Якщо вони були сплачені частково, то податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася не сплаченою.
Жодної з вказаних причин для відмови у ОСОБА_1 , на думку суду, не було.
Щодо того, що підприємницьку діяльність було припинено до 03.06.2020 року, то зазначимо, що у відповідності до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зважаючи на вищевикладене, норми Закону України від 13.05.2020 року № 592-ІХ мають зворотню дію в часі, оскільки спростовують відповідальність фізичної особи за несвоєчасну сплату зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2017-2020 роки.
Окрім цього Стаття 21 Конституції України передбачає, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
У відповідності до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Застосування податковим органом норм про списання боргу з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тільки до осіб, які припинили підприємницьку діяльність після 03.06.2020 року, призводить до дискримінації осіб, які перебували при тих же умовах: були на загальній системі оподаткування, не отримували дохід, але припинили підприємницьку діяльність до 03.06.2020 року.
Окрім цього у відповідності до п. 4.1.4 ст. 4 ПК України діє принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Оскільки закон чітко не встановлює, що списання боргу зі сплати Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовується тільки до осіб, які припинили підприємницьку діяльність після 03.06.2020 року, то Закон України № 592 -IX «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" повинен застосовуватися і до осіб, які припинили підприємницьку діяльність до набрання чинності цим законом.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Суд зазначає, що згідно ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Також суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу частково, а саме в розмірі 1000 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області в списанні ОСОБА_1 боргу з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 13832 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 53 коп.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області в інтегрованій картці ОСОБА_1 списати борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн.80 коп. судового збору та 1000 (одну тисячу) 00 коп. витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.