Справа № 500/3477/20
09 грудня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 18.10.2020 №1900-0321-8/17383, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 20.08.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем відмовлено позивачці у зарахуванні до її спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період навчання у Чортківському педагогічному училищі з 01.09.1989 по 28.06.1991 та призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу. Однак позивач не погоджується із такими діями відповідача, оскільки вважає, що спірний період підлягає до зарахування до її спеціального стажу, а відмова у призначенні пенсії є протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Ухвалою судді від 09.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
27.11.2020 представник відповідача подав до суду відзив, в якому вказав, що до стажу роботи, зараховується період роботи на відповідних посадах у відповідних закладах згідно із Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (із внесеними змінами).
Розділом 1 “Освіта” вищевказаного Переліку визначено заклади, установи та посади, які дають право на пенсію за вислугу років, зокрема вчителі у загальноосвітніх навчальних закладах.
Цей Перелік є вичерпним і застосовується тільки для осіб, які працюють в цих закладах і на зазначених посадах.
Тому, на думку відповідача, відсутні підстави для зарахування періоду навчання позивачки у Чортківському педагогічному училищі з 01.09.1989 по 28.06.1991 та з урахуванням відсутнього достатнього спеціального стажу підстав на призначення пенсії за вислугу років також немає.
В судове засідання представник позивача не прибув, подав до суду клопотання про розгляд даної справи без її участі у письмовому провадженні.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, про дат, час ті місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 20 серпня 2020 року звернулася до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду даної заяви та доданих до неї документів, відповідач зарахував до страхового стажу позивача періоди: навчання з 01.09.1989 по 28.06.1991; роботи в Квітківській початковій школі з 23.08.1991 по 26.02.1996; роботи в Волощинській ЗОШ І ступеня з 27.02.1996 по 10.10.2017; роботи в Волощинській ЗОШ І ступеня з 11.10.2017 по 31.08.2019; перебування на обліку у центрі зайнятості з 11.09.2019 по 06.06.2020.
Судом встановлено, що на момент звернення позивачки за призначенням пенсії відповідачем зараховано 30 років 07 місяців 01 день до страхового стажу та 26 років 01 місяць 19 днів до спеціального стажу.
При цьому при обрахунку спеціального стажу позивачки відповідачем не було зараховано період її навчання з 01.09.1989 року по 28.06.1991 у Чортківському педагогічному училищі.
Оскільки встановлений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області спеціальний стаж позивачки, обчислений по 10.10.2017, був меншим за необхідний для призначення пенсії за вислугу років, відповідач листом від 18.10.2020 №1900-0321-8/17383 повідомив позивачку про те, що підстав для її призначення немає.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування призначення перерахунку і виплати пенсій надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців бюджетних та інших джерел визначається Законом України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до пункту 2-1, 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, положення Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі-Закон №1788-ХІІ) застосовується в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII (далі - Закон №2148-VIII) набрав чинності 11.10.2017.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.
До досягнення 55-річного віку, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше 25 років (станом на 1 квітня 2015 року), 25 років 6 місяців (станом на 1 січня 2016 року) та 26 років 6 місяців (станом на 11.10.2017 року).
Суд зазначає, що право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку мають особи, які мали вислугу років на відповідних посадах, не меншу від такої тривалості:
на 01 квітня 2015- 25 років;
на 01 січня 2016 - 25 років 6 місяців;
на 11 жовтня 2017 року - 26 років 6 місяців.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Однак, частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та періоди, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше крім випадків передбачених цим Законом.
У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема у Законі №1788-ХІІ, йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим, ніж поняття "стаж страховий", оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню.
Так, згідно зі статтею 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Крім того, відповідно до частини третьої цієї ж статті до стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються також періоди, коли особа не працювала, наприклад, у зв'язку з навчанням у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; тимчасовою непрацездатністю, що почалася у період роботи; часом догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку тощо.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.
Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Так, стаття 51 Закону №1788-ХІІ передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Правом вислуги років користуються різні категорії осіб, у тому числі й працівники освіти на підставі Закону №1788-ХІІ.
При цьому, відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №643/11758/16-а (провадження №К/9901/44063/17).
Оскільки позивачка у період з 01.09.1989 по 28.06.1991 навчалася у Чортківському педагогічному училищі та 23.08.1991 була прийнята на посаду вчителя початкових класів Квітківської початкової школи (у термін, що не перевищує трьох місяців після закінчення навчання), суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно не зарахував вказаний період до спеціального стажу позивачки.
При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Тому, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1989 по 28.06.1991 у Чортківському педагогічному училищі.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зазначає, що відповідач належним чином не виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 18.10.2020 №1900-0321-8/17383, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу період навчання з 01.09.1989 по 28.06.1991 у Чортківському педагогічному училищі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 18.10.2020 №1900-0321-8/17383, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 20.08.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ 14035769).
Головуючий суддя Баранюк А.З.