Справа № 500/1338/20
07 грудня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Берана М.І., представника відповідача - Чайківської М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми С від 03.04.2020 №0001763201, №0001733201, №0001753201 та форми ПС №0001773201,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Тернопільській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.04.2020 №0001763201, №0001733201, №0001753201 та №0001773201.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на думку позивача, у його діях відсутні порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", оскільки працівники податкового органу змусили сторожа продати дизпаливо і надати пояснення, які були продиктовані йому перевіряючими. Зокрема, дизельне пальне позивачем придбане за особисті кошти, для власних потреб відповідно до виду своєї діяльності. Тому, прийняті за результатами проведення такої перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 23.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.
Відповідачем до суду подано 09.09.2020 письмовий відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що працівниками Головного управління ДПС у Тернопільській області проведено фактичну перевірку торгового об'єкту АЗС «Євро дизель 5» за адресою провадження діяльності: Тернопільська область, Тернопільський р-н, село Шляхтинці, що належить ОСОБА_1 . Проведеною перевіркою встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі пальним (дизельне паливо) без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним, а саме: 16.03.2020 о 19:25 год. було реалізовано десять літрів дизельного палива «Євро 5» по ціні 22,5 грн. за один літр, на загальну суму 225,00 грн. Реалізацію 10,00 літрів дизельного палива «Євро 5» відбулось оператором (стажером) - ОСОБА_2 . Факт реалізації пального підтверджено фото, відео доказами та поясненнями. Зазначене належним чином зафіксовано в акті перевірки, на підставі висновків якого прийнято податкові повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 13.10.2020 проголошеною в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання вирішено перейти в загальне позовне провадження та продовжено процесуальний строк розгляду справи до 21.11.2020, а ухвалою суду від 02.11.2020 строк розгляду справи продовжений до 21.12.2020.
Позивачем подано 07.12.2020 до суду письмову відповідь на відзив, як названо ним заперечення на відповідь на відзив, в якому стверджується про те, що посадові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області в тому числі і працівники податкової поліції діяли поза межами чинного законодавства, вимог Податкового кодексу, Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність". Зокрема, позивачем вказано, що пальне ним використовується для своїх особистих потреб, реалізацією пального не займається та надано відповідне письмове пояснення.
Також вважає, що працівники податкової поліції протиправно брали участь у проведенні перевірки та отримані дані працівників базувались лише на показах сторожа ОСОБА_2 та нічим не підтверджені.
Також вказано, що все вилучене пальне йому було повернуто працівниками податкової поліції. За таких обставин, вважає, що порушення на які посилаються працівники відповідача і на підставі яких були прийнятті податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 07.12.2020 проголошеною в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та вирішено на підставі заяв сторін від 07.12.2020 перейти до судового розгляду по суті в тому ж засіданні.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, посилаючись на мотиви, наведені в позові та відповіді на відзив.
В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила, просила в задоволенні позову відмовити посилаючись на мотиви, наведені у відзиві на позов.
Заслухавши вступне слово представників сторін, показання свідка, розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, вид економічної діяльності 47.30 роздрібна торгівля пальним, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (аркуш справи 12).
Також, відповідно до витягу є реєстру платників єдиного податку, ОСОБА_1 , вид господарської діяльності згідно з КВЕД - вантажний автомобільний транспорт (аркуш справи 13).
В користуванні ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка за адресою: Україна, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Шляхтинці, якій присвоєно кадастровий номер 6125289800:01:001:0466, на підставі Договору оренди земельної ділянки від 01.03.2020 укладеного між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) та згідно кадастрового номера земельної ділянки така діяльність позивачем здійснюється на АЗС «Євро дизель 5» (аркуш справи 91- 97).
Згідно наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області №418 від 10.03.2020 (аркуш справи 70), працівниками ГУ ДПС у Тернопільській області проведено фактичну перевірку торгового об'єкту АЗС «Євро дизель 5» за адресою провадження діяльності: Тернопільська область, Тернопільський р-н, село Шляхтинці, що належить ОСОБА_1 , свідоцтво про державну реєстрацію від 16.10.1996 №26467770001028270.
За наслідками перевірки складено Акт від 17.03.2020 №329/19-00-3201/ НОМЕР_1 (аркуш справи 74-77).
Проведеною перевіркою встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі пальним (дизельне паливо) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а саме:
"16.03.2020 о 19:25 було реалізовано десять літрів дизельного палива «Євро 5» по ціні 22,50 грн за один літр на загальну суму 225,00 грн.
Встановлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме:
а) розрахункову операцію на повну вартість покупки 225,00 грн при продажі дизельного пального не проведено через реєстр розрахункових операцій (далі - РРО), не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ встановленої форми на повну вартість покупки, тобто розрахункова операція проведена без застосування РРО. Факт реалізації оператором (стажором) АЗС ОСОБА_2 10,00 літрів дизельного пального по ціні 22,50 грн за 1 літр загальною вартістю 225,00 грн. без застосування РРО встановлено 16.03.2020 о 19:25 год.. на АЗС «Євро дизель - 5» за адресою Тернопільський район, село Шляхтинці, відсутній РРО де здійснюється продаж дизельного пального;
б) не ведення у порядку встановленому законодавством облік товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання в кількості 4180,00 літрів на загальну суму 94050,00 грн).
Так фактичний залишок дизельного пального в ємності на АЗС становить 4180,00 літрів на загальну вартість 94050,00 грн. Дані залишки дизельного пального встановлено при перекачуванні із резервуара АЗС через паливну колонку, яка поєднана з резервуаром АЗС в цистерну бензовоза при вилучені даного пального працівниками податкової міліції ГУ ДФС у Тернопільській області. Підтверджуючих документів, щодо надходження та походження даного пального до перевірки не пред'явлено. Отже, залишок даного пального в кількості 4180,00 літрів на загальну суму вартість 94050,00 грн не підтверджено будь якими прихідними документами».
На підставі Акту перевірки, позивачу винесено податкові повідомлення-рішення від 03.04.2020:
- №0001763201 про застосування штрафної санкції у розмірі 250 000,00 грн за роздрібну торгівлю пальним без ліцензії (аркуш справи 19);
- №0001753201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 188100,00 грн за здійснення реалізації товарів, що не обліковані за місцем реалізації та зберігання (аркуш справи 23);
- №0001733201 про застосування штрафної санкції в розмірі 1 гривні за не проведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (аркуш справи 21);
- №0001773201 про застосування штрафу у розмірі 510,00 грн за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю (аркуш справи 25).
Позивач подав до відповідача скаргу на податкові повідомлення-рішення 14.04.2020 (аркуш справи 29).
Головне управління ДПС у Тернопільській області прийняло рішення від 05.03.2020 про розгляд скарги №327/6/19-00-08-01-06/9985, яким залишив без розгляду скаргу без номеру та підпису і повернув її скаржнику (аркуш справи 30).
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України та Законом України №481/95-ВР від 19.12.1995 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон №481).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно з абз. 57 ст. 1 Закону №481, роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Статтею 15 Закону №481 установлено, що роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Відповідно до ст. 17 Закону №481, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
Відповідно до відомостей Акта перевірки, встановлено факт роздрібної торгівлі пальним (дизельне паливо) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Вказані обставини заперечуються позивачем, зокрема він зазначає, що не здійснює діяльність пов'язану з ліцензуванням певних видів діяльності, а тому ліцензії не має. Дизельне пальне ним придбане за особисті кошти для власних потреб відповідно до виду своєї господарської діяльності.
При цьому, суд зазначає, що доводи позивача суд оцінює критично, позаяк жодних доказів на підтвердження вказаних обставин представником позивача не надано і матеріали справи не містять.
Більше того, суд звертає увагу, що в силу положень ст. 1 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля пальним - це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Проте, позивач не надав підтверджуючих документів щодо надходження та походження даного пального ні для перевірки ні для суду.
Також, позивач зазначає, що проведенні перевірки брали участь працівники податкової поліції, що є порушенням вимог ст.78 Податкового кодексу України.
Дане твердження, суд оцінює критично, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 78.3 Податкового кодексу України працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.
Проте, в даному випадку перевірка проводилася фактична, а не планова чи позапланова виїзна перевірка, як це зазначено у статті 78.3 Подакового кодексу України, а заборони участі працівникам податкової міліції у проведенні фактичних перевірок, норми Податкового кодексу України не містять.
Крім того, позивач зазначає, що все вилучене пальне було повернуто працівникам податкової поліції і претензій вони до нього не висували, проте, даний факт судом не приймається до уваги, оскільки він жодним чином не впливає на виявлене порушення відповідачем.
Враховуючи зазначене, наведені позивачем доводи у позовній заяві не спростовують факту продажу пального без належним чином оформленої ліцензії, а тому не звільняють позивача від відповідальності за порушення вимог ст. 15 Закону №481/95-ВР, яка передбачена абз. 9 ч. 2 ст. 17 названого Закону.
Таким чином, встановлені в ході розгляду справи обставини в їх сукупності дають суду підстави для висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 250000,00 грн. у відповідності до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, а податкове повідомлення-рішення від 03.04.2020 №0001763201 - прийняте на підставі, в межах повноважень та спосіб, визначені чинним законодавством України, а відтак підстави для його скасування у суду відсутні.
Щодо податкових повідомлень-рішень від 03.04.2020 №0001733201, №0001753201 та №0001773201, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 1,2 та 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Згідно із вимогами п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до вимог статті 20 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Податковий кодекс України (в редакції що діяла на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) в силу вимог статті 121 «Порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи» передбачала, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень (п.121.1 ПК України).
В судовому засіданні допитаний в якості свідка - ОСОБА_4 , який здійснював безпосередню перевірку об'єкту, підтвердив факт здійснення реалізації пального оператором (стажером) АЗС ОСОБА_2 без наявності ліцензії та вказав, що зазначена в акті перевірки розрахункова операція проведена без застосування РРО.
Також, судом враховується, що факт здійснення роздрібної торгівлі пальним без відповідної ліцензій у вказаний період та без проведення через реєстратор розрахункових операцій підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 (аркуш справи 88).
Ухвалою суду від 13.10.20 було вирішено викликати та допитати як свідка ОСОБА_2 , проте судові повістки двічі поверталися на адресу суду з відміткою поштового відділення про те , що адресат відсутній за вказаною адресою.
В судовому засідання 07.12.2020 судом поставлено на обговорення питання про примусовий привід та розшук свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Проте, учасники представник сторін просили не здійснювати примусовий привід свідків та завершувати розгляд справи без допиту свідків, що не з'явились в судове засідання, а тому судом клопотання про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було залишено без розгляду.
Суд не погоджується з твердженнями позивача та його представника з приводу того, що пояснення ОСОБА_2 були надані під тиском працівників податкової поліції, оскільки такі твердження не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами.
Таким чином, факт порушення порядку проведення розрахунків зазначених в акті перевірки підтверджений належним чином.
З огляду на зазначене, доводи позивача про відсутність факту реалізації пального на АЗС позивача без наявності ліцензії, так само як і доводи про не підтвердження відповідачем факту торгівлі пальним не підтвердженні жодними доказами, а тому суд відхиляє вищенаведені доводи як необґрунтовані, безпідставні і такі, що спростовуються наявними у справі матеріалами.
Оскільки позивачем не спростовано висновків контролюючого органу про порушення вимог пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України , суд дійшов висновку, що застосування до позивача згідно податкових повідомлень-рішень від 03.04.2020 №0001733201, №0001753201 та №0001773201 штрафних фінансових санкцій (штраф) є правомірним, а тому позовні вимоги в частині оскарження цих рішень є необґрунтованими, а рішення скасуванню не підлягають.
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем виконано обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми С від 03.04.2020 №001763201, №0001733201, №0001753201 та форми ПС №0001773201, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 грудня 2020 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003, код ЄДРПОУ/РНОКПП 43142763);
Головуючий суддя Осташ А.В.