09 грудня 2020 року м. Рівне №460/5031/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "ПРОМ-БУД Компані"
доДержавної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
Приватне підприємство "ПРОМ-БУД Компані" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 26.03.2020 №1500029/41170694 про відмову у реєстрації податкової накладної №41709 від 17.09.2019; зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Приватним підприємством "ПРОМ-БУД Компані" №41709 від 17.09.2019 у день її подання на реєстрацію.
Згідно з позовною заявою, ПП ПРОМ- БУД Компані та ПП "Престиж Плюс" було укладено договір №21. На виконання умов вищевказаного договору, позивачем передано у власність покупця портландцемент. За результатами виконання умов договору позивачем сформовано та подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 17.09.2019 №41709. Проте, контролюючим органом зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН з посиланням на її відповідність вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН. Позивачем надані фіскальному органу усі необхідні пояснення та документи достатній для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Проте, такі документи не взяті до уваги фіскальним органом та прийнято рішення №1500029/41170694 від 26.03.2020 про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної в ЄРПН. Вважає, що таке рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 17.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/5031/20. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено 14.08.2020.
Згідно з відзивом на позовну заяву від 11.08.2020 відповідачі вказують, що безпідставним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, є покликання позивача в позовній заяві на те, що контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, який має бути подано. Платником податку 24.03.2020 № 7 було направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої /го зупинено, а саме по податковій накладній від 17.09.2019 № 41709. Повідомлення не містило повного пакету документів, передбачених вимогами пунктів 12-14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі Порядок №117), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що передбачений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117. З огляду на вищенаведене, Комісією прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1466872/41170694 від 25.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.09.2019 № 30209. В оскаржуваному рішенні чітко зазначено, необхідний перелік документів, які визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117, позивачем не надано до повідомлень належних первинних документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено. Таким чином, рішення Комісії є обґрунтованими, оскільки платником податків не надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними у реєстрації, яких було відмовлено. Зважаючи на це, відповідачі просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.104-106).
Ухвалою суду від 14.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті на 01.10.2020.
31.08.2020 позивачем подано відповідь на відзив відповідачів в якому позивач звертає увагу на те, що відповідачем 1 в порушення Порядку №117 не конкретизовано в рішенні яких саме розрахункових документів та по яких операціях платником податків не надано розрахункових документів (а.с.127-128).
Ухвалою суду від 01.10.2020, розгляд справи по суті відкладено на 06.11.2020.
У судовому засіданні 06.11.2020 розгляд справи відкладено на 27.11.2020.
Ухвалою суду від 27.11.2020 суд ухвалив перейти до розгляду адміністративної справи №460/5031/20 в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.
05.04.2019 між Приватним підприємством "ПРОМ-БУД Компані" та ПП "Престиж Плюс" було укладено Договір №21 (далі - Договір; а.с.33).
За умовами вказаного Договору, Продавець на умовах цього Договору зобов'язується передавати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується приймати і оплатити Товар згідно видаткових накладних. Назва, кількість, асортимент та ціна на товар зазначаються в накладних на відпуск товару, що додаються до цього договору (п.1.2 Договору).
Умовами договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною зазначеною у накладних на відпуск товару шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця на умовах передоплати, або протягом 10 банківських днів після отримання товару.
17.09.2019 ПП "Пром-Буд Компані" було виставлено рахунок на попередню оплату портландцементу №114 на суму 13 040,00 грн. з ПДВ, з них 4 т по ціні 2 116,67 грн. без ПДВ та 1 т по ціні 2 150,00 грн. без ПДВ, плюс транспортні послуги в розмірі 250,00 грн. (а.с.34).
17.09.2019 відбулось відвантаження товару згідно видаткової накладної №41709 на суму 13 040,00 грн. з ПДВ, з них 4 т по ціні 2 116,67 грн. без ПДВ та 1 т по ціні 2 150,00 грн. без ПДВ, плюс транспортні послуги в розмірі 250,00 грн. (а.с.35).
Постачання товару відбулось 17.09.2019 згідно товарно-транспортної накладної №Р41709. Вантаж перевозився транспортом Постачальника - ПП "Пром-буд Компані" (а.с.36).
Оплата за товар надійшла 17.09.2019, що підтверджується банківською випискою за 17.09.2019 та платіжним дорученням №1997 від 17.09.2019 (а.с.37,38).
Якість товару підтверджується копією сертифікату відповідності № UA TR.042 196-19 та сертифікатом якості № 2 521 від 26.08.2019 (а.с.29, 30).
На виконання вимог податкового законодавства позивачем 17.09.2019 складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну №41709 на суму 12 950,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 173,33 грн. (а.с.20-21) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄДРПН).
16.10.2019 відповідачем надіслано квитанцію з реєстраційним №9240469389 про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена, де було вказано, що відповідно до п.201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 17.09.2019 № 41709 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с.22).
У зв'язку з чим, позивачем були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту постачання товару для ПП "Престиж-Плюс" з проханням відновити реєстрацію вказаної податкової накладної.
Подання вказаних пояснень підтверджується повідомленням контролюючого органу від 24.03.2020 №7 (а.с.23, 24-71).
26.03.2020 комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1500029/41170694 (далі - рішення) про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, згідно з яким підстави для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН є ненадання платником податків розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с.18).
Вважаючи наведене рішення контролюючого органу протиправним, ПП "ПРОМ-БУД Компані" звернулося до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
За правилами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крімвипадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу (пункт 200-1.2 статті 200-1 ПК України).
За приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах а - в пункту 200-1.2 цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податків зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну №41709 від 17.09.2019, для реєстрації в ЄРПН.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).
Так, на виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вказаний нормативно-правовий акт діяв до 01.02.2020, тобто до моменту набрання чинності Порядками з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019. Відповідно саме він застосовується до спірних правовідносин, які мали місце у вересні 2019 року, коли була зупинена реєстрація відповідної податкової накладної.
За правилами пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,05, P За правилами пунктів 5, 10 цього Порядку, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, Державна фіскальна служба України листом № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку. Суд зауважує, що лист ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. І така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 (№К/9901/4668/19), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 1 листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами; 1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. При цьому, Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. За правилами пунктів 12, 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до пунктів 18-20 цього ж Порядку, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. В силу вимог пункту 21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Зі змісту квитанції №9240469389 від 16.10.2019 встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН. Поміж того, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, не погоджені і не затверджені у встановленому законодавством порядку, слід зауважити, що підпункт 1.6. пункту 1 не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання. Стороною відповідачів не надано суду жодного належного і допустимого доказу тому, що Комісією Головного управління ДПС в Рівненській області приймалось рішення про віднесення ПП "ПРОМ-БУД Компані" до переліку ризикових суб'єктів господарювання. Більше того, підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв містить сім різних ознак ризиковості, а зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №9240469389 від 16.10.2019 взагалі не зрозуміло під яку(і) саме ознаку(и) ризикованості підпадало ПП "ПРОМ-БУД Компані". Окремо слід наголосити на тому, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов'язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Натомість в квитанції відсутні будь-які про показники, як і розрахункові величини D та Р. Також у цій квитанції не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку. Нечітке формулювання органом ДПС у квитанції підстав для зупинення реєстрації податкової накладної з вказівкою про те, що така податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пунктом 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція. Слід зазначити, що у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, регламентовано, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен дифенціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. Пунктами 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, передбачено наступне: письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Як встановлено судом, податкова накладна №41709 від 17.09.2019, сформована ПП "ПРОМ-БУД Компані" на суму ПДВ 2 173,33 грн, виставлену ним в рахунку на оплату від 17.09.2019 №114 та згідно видаткової накладної №41709 від 17.09.2019, та яка сплачена ПП "Престиж-Плюс" 17.09.2019, що повністю узгоджується з умовами договору від 05.04.2019 № 21. Відвантаження товару та оплата підтверджена первинними документами, які були долучені позивачем до пояснень щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Суд звертає увагу, що для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо ж мова йде про відвантаження товару, - то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть видаткові накладні. Судом встановлено, що позивачем було подано на розгляд комісії контролюючого органу - Головного управління ДПС у Рівненській області, всі необхідні документи щодо господарської операції з ПП "Компанія будівельних матеріалів", на підставі якої позивачем сформовано податкову накладну №41709 від 17.09.2019, реєстрацію якої зупинено. Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкову накладну, яка оформлена позивачем до реєстрації в ЄРПН. Проте, комісією Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Як встановлено з вказаного оспорюваного рішення, підставою для відмови у реєстрації ПН стало те, що позивачем не надано первинних документів щодо придбання та постачання товарів. Проте, матеріали справи містять і договір, і видаткову накладну, платіжне доручення і виписки за банківського рахунку, які були долучені позивачем в якості додатків до пояснень до ПН. Крім того, позивачем надано докази походження такого товару і доведений факт його придбання. Щодо зазначення в оскаржуваному рішенні, що в наданих документах встановлено невідповідності даних, то у відзиві на позовну заяву представник відповідача не зазначив в чому саме полягає невідповідність даних, та яким чином вказане впливає на реальність господарської операції по якій було складено податкову накладну. Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №41709 від 17.09.2019 в ЄРПН. Відтак, оскаржуване рішення №1500029/41170694 від 26.03.2020 про відмову у реєстрації вищевказаної ПН в ЄРПН, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН, суд зазначає наступне. Відповідно до пунктів 2, 10 часини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Згідно з пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно. Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988 (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази передбачено законом, є наступні: будь-яка норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза передбачено законом не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно пунктом 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі. Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання необхідним у демократичному суспільстві, Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду. Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах"Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II). На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправним рішення №1500029/41170694 від 26.03.2020 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №41709, складену ПП "ПРОМ-БУД Компані" 17.09.2019. Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача 2, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов'язку зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження. Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із повною юрисдикцією, тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі"Обермейєр проти Австрії"; пунктом155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії"). Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю. Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного позову сплачено судового збору в сумі 2102,00 грн, відтак, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів. Щодо розподілу витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд зазначає таке. Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1). При цьому, стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2). Частиною 3 статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України). Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Матеріалами справи стверджено, що при пред'явлені позовної заяви позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати, що складають, зокрема, витрати на правничу допомогу адвоката. Суд встановив, що відповідно до договору про надання правничої допомоги від 17.02.2020 №17/02/20 (а.с.145-148), укладеного між ПП "ПРОМ-БУД Компані" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Прищепа і партнери", Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1). Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що Адвокатське об'єднання па підставі звернення Клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної правничої допомоги: здійснює підготовку позовних заяв з приводу оскарження рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та зобов'язання зареєструвати податкову накладну; підготовка інших позовних заяв, скарга, апеляційних та касаційних скарг, листів, запитів, відповідей тощо;підготовку апеляційних та/або касаційних скарг на рішення судів у справах з приводу оскарження рішень Комісії (пп.2.1.1); вивчає та здійснює аналіз документів по яких виник спір між сторонами, надання консультацій з приводу суті спору, обговорення правових позицій по справі, здійснення пошуку судової практики з аналогічних спорів (пп.2.1.2); здійснює представництво інтересів КЛІЄНТА в адміністративних та інших судах України, судах загальної юрисдикції, судах апеляційної інстанції, Верховному суді (пп.2.1.3); представляє КЛІЄНТА в інших державних та недержавних органах, приватних структурах тощо, з питань, пов'язаних з виконанням даного Договору, органах державної виконавчої служби, приватних виконавців тощо (пп.2.1.4); вчиняє процесуальні дії, необхідні для підготовки справи до розгляду, підготовка та подання письмових клопотань, заяв тощо в інтересах КЛІЄНТА, заяв про забезпечення позову, про забезпечення доказі, про витребування доказів, письмових пояснень тощо (пп.2.1.6). Згідно з розділом 4 Порядок здійснення розрахунків вищевказаного договору, вартість послуг, що надається Адвокатським об'єднанням становить 1000 грн. за І годину роботи адвоката, які Клієнт оплачує в гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання, що фіксується в підписаних актах про надання правничої допомоги та рахунку-фактурі, без ПДВ. Кількість витрачених Адвокатським об'єднанням годин та детальних перелік виконаних робіт фіксується Сторонами в актах про надання правничої допомоги (п.4.1). Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів після підписання сторонами акта надання правничих послуг (п.4.3). За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін (п.4.5). Даний договір укладений на строк до 31.12.2021 та набирає чинності з моменту його підписання (п.7.1). Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме: свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.07.2018 №1421 на ім'я адвоката Гуль Н.В. (а.с.151); ордером від 26.02.2020 серії ВК №1004424 на ім'я адвоката Гуль Н.В. (а.с.94); актом здачі-приймання наданих правничих послуг з детальним описом від 17.09.2020 №10, згідно з яким Адвокатським об'єднанням відповідно до умов Договору від 17.02.2020 №17/02/20 надано професійну правничу допомогу при підготовці до розгляду адміністративної справи № 460/5031/20 за позовом Клієнта до Головного управління ДПС у Рівненській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішення від 26.03.2020 накладної №1500029/41170694 про відмову у реєстрації податкової накладної №41709 від 17.09.2019, виписану на Покупця - ПП "Престиж Плюс" на суму 13 040,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 173,33 грн. та зобов'язання вчинення певних дій, а саме: опрацювання пакету наданих Клієнтом документів, що стосуються оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 26.03.2020 накладної №1500029/41170694 про відмову у реєстрації податкової накладної №41709 від 17.09.2019, виписану на Покупця - ПП "Престиж Плюс" на суму 13 040,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 173,33 грн., поданих Клієнтом письмових пояснень та копій первинних документів на підтвердження господарської операції, за наслідками якої було складено податкову накладну (1 год роботи адвоката); підготовка позовної заяви до Рівненського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 26.03.2020 накладної №1500029/41170694 про відмову у реєстрації податкової накладної №41709 від 17.09.2019 року, виписану на Покупця - ПП Престиж Плюс» на суму 13 040,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 173,33 грн. та зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну (3,5 год. роботи адвоката); підготовка відповіді на відзив відповідача по справі №460/5031/20 від 28.08.2020 року (0,5 год. роботи адвоката).Вартість виконаних Адвокатським об'єднанням робіт становить 5 000 грн без ПДВ (п.4); рахунком на оплату послуг від 17.09.2020 №17/09/20-2 на суму 5 000 грн без ПДВ; платіжним дорученням ПП "ПРОМ-БУД Компані" від 17.09.2020 №399 на суму 5000,00 грн з призначенням платежу Оплата за надану професійну правничу допомогу згідно договору №17/02/20 від 17.02.2020 та акту № 10 від 17.09.2020 у справі №460/5031/20 (а.с.148-150). Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (№11-562ас18) про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Як зазначено в абз.268 Рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України: Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" [ВП], заява N 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V). Суд встановив, що в межах даної справи до суду подано адміністративний позов, який складено на 16 аркушах; додатки до позову; відповідь на відзив на 2 аркушах; клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат на 4 аркушах та додатки до клопотання на 7 аркушах. Розгляд даної справи було проведено в порядку загального позовного провадження. З огляду на викладене, з урахуванням складності справи та наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є співмірними виконаним адвокатом роботам (наданим послугам), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 17.02.2020 №17/02/20. Щодо доводів відповідача про малозначність справи, неспівмірність позовних вимог та про те, що адвокат Гуль Н.В., яка здійснює супровід справи № 460/5031/20, є також представником у аналогічних справах, то суд зазначає наступне. Представлення адвокатом Гуль Н.В. інтересів позивача в інших, в тому числі аналогічних справах не доводить того факту, що останній не потрібно затрачувати свій час на підготовку позовної заяви та підготовку інших письмових клопотань, заяв по такій справі та факту завищення зі сторони позивача вартості витрат на правову допомогу, оскільки в кожній справі оскаржуються різні рішення, досліджуються різні первинні документи, на підставі яких було складено податкові накладні. За таких обставин, на користь позивача суд також присуджує документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень - відповідачів по справі. Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд,- Позовну заяву Приватного підприємства "ПРОМ-БУД Компані" (вул. 8-го Березня, буд.35, м. Здолбунів, Рівненська область, 35705, код ЄДРПОУ 41170694) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) - задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1500029/41170694 від 26.03.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №41709, складеної Приватним підприємством "ПРОМ-БУД Компані" 17.09.2019. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №41709, складену Приватним підприємством "ПРОМ-БУД Компані" 17.09.2019, у день її подання на реєстрацію. Стягнути на користь Приватного підприємства "ПРОМ-БУД Компані" суму судового збору у розмірі 1051,00 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області. Стягнути на користь Приватного підприємства "ПРОМ-БУД Компані" суму судового збору у розмірі 1051,00 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової служби України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складений 09 грудня 2020 року. Суддя С.А. БорискінВИРІШИВ: