08 грудня 2020 року Р і в н е №817/1889/17
Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід головуючого судді в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Рівненського окружного адміністративного суду 24.11.2020 надійшло дві заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі № 817/1889/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Листом Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 за № 1817/1889/17/41498/20 ОСОБА_1 повідомлено про те, що 29.10.2019 згідно з супровідним листом суду за № 817/1889/17/24248/19, адміністративна справа № 817/1889/17 була надіслана до Верховного Суду та на даний час не повернулася до Рівненського окружного адміністративного суду, тому подані ним заяви про заміну сторони виконавчого провадження буде розглянуто після повернення адміністративної справи № 817/1889/17 до Рівненського окружного адміністративного суду.
08.12.2020 від ОСОБА_1 по справі № 817/1889/17 (провадження № 9752/20) надійшла заява про відвід судді Комшелюк Т.О. від розгляду заяви останнього про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 817/1889/17. Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначив, що 08.12.2020 він отримав поштою лист від в.о. Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Є. Дзігори, у якому повідомлено, що супровідним листом від 17.12.2019 Верховний Суд надіслав справу № 817/1889/17 до Рівненського окружного адміністративного суду та в подальшому її не витребовував. Таким чином, на думку ОСОБА_1 , суддя Комшелюк Т.О., маючи умисел та особисту неприязнь, навмисно ввела його в оману, щоб не розглядати заяву та перешкодити йому у поверненні судового збору за додатковим рішенням, прийнятим постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 16.04.2019 року у справі № 817/1889/17. Тому, по причині вищевказаного, останній вбачає підстави для її відводу.
Розглянувши подану заяву про відвід у письмовому провадженні, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 3, 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу
Отже, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.
Так, безумовними є наступні підстави: 1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо суддя є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; 4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.
До оціночних підстав належать такі підстави, як: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, підстава щодо прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи дозволяє особам, які беруть участь у справі, у разі наявності у них доказів можливої заінтересованості судді у вирішенні справи, заявляти відвід судді.
Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаної підстави, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості судді та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.
Це може стосуватися тих випадків, коли суддя висловив свою думку до початку розгляду справи по суті, тобто вже визначив тим самим своє ставлення до його результату або коли результат справи зачіпає тією чи іншою мірою інтереси самого судді або ж близьких йому людей.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Для відведення судді, в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Разом з тим, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Так, у заяві про відвід заявник стверджує, що суддя Комшелюк Т.О., маючи умисел та особисту неприязнь, навмисно ввела його в оману, щоб не розглядати заяву та перешкодити йому в поверненні судового збору за додатковим рішенням, прийнятим постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
З даного приводу суд звертає увагу на наступне.
Заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження надійшла до суду 24.11.2020 року, та передана судді Комшелюк Т.О., що підтверджується витягом з протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 24.11.2020.
Відповідно до пп. 8 п. 21. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 № 30, погодженого 26.11.2010 Головою Державної судової адміністрації України Р.І. Кирилюк, передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об'єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо заяв та клопотань з процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу.
Із викладеного слідує, що під час передачі судді заяв та клопотань з процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, модулем автоматизованого розподілу, судді також передається безпосередньо судова справа, заяви та клопотання по якій надійшли.
Однак, як стверджується матеріалами заяви ОСОБА_1 від 24.11.2020 про заміну сторони виконавчого провадження, відділом документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду судді Комшелюк Т.О. передано лише: витяг з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.11.2020; заява про заміну сторони виконавчого провадження від 24.11.2020; копія супровідного листа Рівненського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 № 817/1889/17/24248/19 про направлення справи до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, завіреного начальником ВДЗ (канцелярія) 24.11.2020.
Отже, за відсутності справи № 817/1889/17, розглянути заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження не було можливим.
Про те, що адміністративна справа № 817/1889/17 була повернута до Рівненського окружного адміністративного суду 21.12.2019 та не була передана судді Комшелюк Т.О. разом із заявою про заміну сторони виконавчого провадження свідчить пояснення начальника ВДЗ (канцелярії) Клюйко О.М. від 08.12.2020.
При цьому, наведена вище адміністративна справа була передана судді Комшелюк Т.О. лише 08.12.2020.
За наведених обставин, твердження ОСОБА_1 про те, що суддя Комшелюк Т.О. маючи умисел та особисту неприязнь, навмисно ввела ФОП ОСОБА_1 в оману, щоб не розглядати заяву та перешкодити йому у поверненні судового збору за додатковим рішенням прийнятим постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 16.04.2019 у справі № 817/1889/17, зацікавленості у результаті розгляду справи не на користь ОСОБА_1 , не підтверджуються належними та допустимими доказами, тому є безпідставними та необґрунтованими.
Підсумовуючи вище наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід судді Комшелюк Т.О. у справі № 817/1889/17 (номер провадження 9752/20).
Згідно з нормами ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 36-41, 243, 248, 256 КАС України, суд
Відвід, заявлений судді Комшелюк Т.О. у справі №817/1889/17, визнати необгрунтованим.
Заяву про відвід передати відповідальній особі апарату суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку встановленому частиною першою статті 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.О. Комшелюк