про залишення позовної заяви без руху
07 грудня 2020 року м. Рівне№ 460/8741/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕПФОР" до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕПФОР" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 2, 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, відповідачами за даним позовом позивач вказав Головне управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217) та Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197).
При цьому, із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд:
1) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 29 квітня 2020 року № 1543519/40310088, про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 23 квітня 2020 року № 1 до податкової накладної від 23 квітня 2020 року № 12 у Єдиному реєстрі податкових накладних;
2) зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 23 квітня 2020 року № 1 до податкової накладної від 23 квітня 2020 року № 12.
Разом з тим, долученими до позовної заяви доказами підтверджується, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної прийняте Головним управлінням ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449).
Таким чином, належним відповідачем за вимогою щодо оскарження рішення від 29 квітня 2020 року № 1543519/40310088 є Головне управлінням ДПС у Рівненській області, а не Головне управлінням ДФС у Рівненській області.
Крім того, суд зауважує, що за змістом визначення, наведеного у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
В свою чергу, абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлює, що при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг, платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до абзаців п'ятого та десятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Крім того, згідно з абзацом дев'ятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Вказане узгоджується з приписами пункту 20.2 статті 20 ПК України, за змістом яких центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Аналіз вищенаведених норм ПК України дозволяє прийти до висновку про те, що повноваження з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних належать центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який водночас є відповідальним за ведення такого Реєстру.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Таким чином, суд констатує, що наразі повноваження щодо ведення Єдиного реєстру податкових накладних та, відповідно, реєстрація у ньому нових податкових накладних, належать Державній податковій службі України.
Тобто, відповідачем за вимогою щодо реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від 23 квітня 2020 року № 1 до податкової накладної від 23 квітня 2020 року № 12 має бути Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393), а не Державна фіскальна служба України.
Також суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.006119 (адміністративне провадження № К/9901/13872/20), відповідно до якої строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В позовній заяві позивач не вказує про застосування процедури досудового врегулювання спору та, відповідно, не додає до позову доказів застосування такої процедури.
З огляду на вказане, до цього позову має застосовуватися шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Оскаржуване позивачем рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте контролюючим органом 29 квітня 2020 року.
До суду з даним позовом позивач звернувся 30 листопада 2020 року, тобто через сім місяців після прийняття спірного рішення.
При цьому, доказів на підтвердження дати отримання рішення від 29 квітня 2020 року № 1543519/40310088 позивач до позову не долучив.
З огляду на наведене, суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Водночас, суд роз'яснює, що у відповідності до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду на позивача покладається обов'язок одночасно з позовом подати до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
1) нової позовної заяви у якій зазначити належних відповідачів за позовом, - відповідно до кількості учасників справи;
2) доказів на підтвердження дати отримання рішення від 29 квітня 2020 року № 1543519/40310088 та, у разі пропуску строку звернення до суду з цим позовом, заяви про поновлення такого строку, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕПФОР" до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.О. Комшелюк