03 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5480/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гринько М.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Козленка О.М.,
представника відповідача - Сиромятнікова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
30 вересня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ НП в Полтавській області), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт перший наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1181 від 31 липня 2020 року "Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії", відповідно до якого поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції і на підставі пункту 5 статті 23 Дисциплінарного статуту Національної поліції України при встановленні розміру премії за липень 2020 року зменшено його на 70%;
- визнати протиправним та скасувати положення наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області №363 о/с від 31 серпня 2020 року "По особовому складу", відповідно до якого згідно із Законом України "Про національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції, 31 серпня 2020 року;
- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції з 01 вересня 2020 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 31.08.2020 по 30.09.2020 (на день подачі позову до суду) у розмірі 7147,20 грн., що становить за один місяць з урахуванням, що середньоденне грошове забезпечення складало на день звільнення 31.08.2020 - 238,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до висновку дисциплінарної комісії, пунктом першим наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1181 від 31 липня 2020 року "Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії" поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції і на підставі пункту 5 статті 23 Дисциплінарного статуту Національної поліції України при встановленні розміру премії за липень 2020 року зменшено його на 70%. На підставі вказаного наказу 31.08.2020 начальником ГУ НП в Полтавській області видано наказ №363 о/с від 31 серпня 2020 року "По особовому складу", яким згідно із Законом України "Про національну поліцію" позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), 31 серпня 2020 року. ОСОБА_1 вважає, що оскаржувані накази та наведені в них факти про порушення ним службової дисципліни суперечать фактичним обставинам, дійсним підставам звільнення та вимогам чинного законодавства України, а відтак, є незаконним та підлягають скасуванню. Вважає, що висновки службового розслідування ґрунтуються на припущеннях, а не на належних й достовірних даних.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5480/20, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09:30 год. 03 листопада 2020 року, витребувано докази.
18 лютого 2020 року до суду надійшов відзив ГУ НП в Полтавській області на позовну заяву /а.с. 71-81/, у якому представник відповідача просить адміністративний позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що за результатами проведеного розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що старшим сержантом поліції ОСОБА_1 вчинено умисну фальсифікацію протоколу серії ГАА №139043 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 178 КУпАП, з метою притягнення до адміністративної відповідальності завідомо невинуватої людини - ОСОБА_2 . При цьому, аналізуючи обставини дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що його наслідки слід віднести до тяжких, оскільки умисна фальсифікація матеріалів справи про адміністративне правопорушення та притягнення до відповідальності завідомо невинуватої особи є грубим порушенням прав людини з боку поліцейського і завдає суттєвої шкоди авторитету державних органів та самої держави. Наказом ГУНП в Полтавській області від 31.07.2020 №1181 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Накладене на позивача дисциплінарне стягнення виконано шляхом видання наказу ГУНП в Полтавській області від 31.08.2020 №363 о/с, яким його звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Відповідач вважає, що при виданні оскаржуваних наказів він діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів позивача.
02 листопада 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 105-107/,у якій зазначено, що ОСОБА_1 діяв в межах наданих йому, як працівнику поліції, повноважень. Вказує, що постанова серії ГАА №139043 є законною, а її існування не свідчить і не може свідчити про порушення ним службової дисципліни і розрізі приписів вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Зазначає, що працівник поліції зобов'язаний реагувати на будь-які правопорушення.
Протокольними ухвалами суду від 03 листопада 2020 року витребувано від відповідача докази та оголошено перерву у судовому засіданні до 09:30 27 листопада 2020 року.
Протокольними ухвалами суду від 27 листопада 2020 року витребувано від відповідача докази та на підставі ч. 2 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у судовому засіданні до 12:00 03 грудня 2020 року.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 09.12.2016 № 458 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції ГУНП в Полтавській області /а.с. 16/.
11.06.2020 до ГУНП в Полтавській області з Полтавського управління ДВБ НП України надійшло звернення громадянина ОСОБА_3 щодо дій поліцейських Семенівського відділення поліції Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області.
Наказом ГУНП в Полтавській області № 738 від 08.07.2020 "Про призначення та проведення службового розслідування" із метою з'ясування обставин зазначеного, відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у НП України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, призначено за вказаним фактом службове розслідування (пункт 1), проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі, визначеному наказом (пункт 2) /а.с. 23, 135/.
30.07.2020 дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування за зверненням ОСОБА_3 на дії працівників поліції Семенівського відділення поліції Хорольського ВП ГУНП, який затверджено начальником ГУНП в Полтавській області полковником поліції І. Вигівським 30.07.2020, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 30-46, 83-90, 118-134/.
Пунктом 1 наказу ГУНП в Полтавській області від 31.07.2020 №1181 "Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії" наказано за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпунктів 1, 2, 3, 6, 9 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, недотримання вимог статті 245 КУпАП, що виразилось в умисній фальсифікації постанови серії ГАА №139043 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 178 КУпАП, та притягнення до адміністративної відповідальності завідомо невинуватої особи, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції, на підставі пункту 5 статті 23 Дисциплінарного статуту Національної поліції України при встановленні розміру премії за липень 2020 року зменшити його на 70% /а.с. 48-50, 92-94/.
З наказом ГУНП в Полтавській області від 31.07.2020 №1181 "Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії" позивач ознайомлений 14.08.2020, що підтверджується відповідною відміткою на примірнику наказу, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 50, 94/.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 31.08.2020 №363 о/с "По особовому складу" відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнено зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, 31 серпня 2020 року. Підстава: наказ ГУНП в Полтавській області від 31.07.2020 №1181, подання Семенівського відділення поліції Хорольського ВП від 25.08.2020 /а.с. 47/. Встановлено премію за серпень 2020 року у розмірі 0%, /а.с. 51, 95/.
Витяг з наказу ГУНП в Полтавській області 31.08.2020 №363 о/с, разом з трудовою книжкою та військовим квитком, ОСОБА_1 отримав 31.08.2020, про підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_1 від 31.08.2020, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 96/.
Позивач не погодився з пунктом 1 наказу ГУНП в Полтавській області від 31.07.2020 №1181 та з наказом ГУНП в Полтавській області від 31.08.2020 №363 о/с, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу ГУНП в Полтавській області від 31.07.2020 №1181 в частину пункту 1 та наказу ГУНП в Полтавській області від 31.08.2020 №363 о/с, суд дійшов наступних висновків.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VІІІ (надалі - Закон №580-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону № 580-VІІІ визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 7 Закону № 580-VIII під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
Основні обов'язки поліцейського встановлені статтею 18 Закону № 580-VІІІ.
За приписами пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (надалі - Правила № 1179), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Згідно з приписами 1 розділу 1 Правил № 1179 ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Пунктом 5 розділу 1 Правил № 1179 передбачено, що поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Відповідно до приписів пункту 1 розділу 2 Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків.
Згідно з пунктом 3 розділу 4 Правил № 1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Підпунктами 1, 2, 3, 6, 9 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту).
Положеннями частин 1, 2 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Підстави для проведення службового розслідування визначені пунктом 2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справи України від 07.11.2018 №893 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (надалі - Порядок).
Відповідно до приписів пункту 1 розділу ІІ цього Порядку підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІ вказаного Порядку у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VІ Порядку зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Судом встановлено, що у зв'язку з надходженням до ГУНП в Полтавській області з Полтавського управління ДВБ НП України звернення громадянина ОСОБА_3 щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди окремими працівниками Семенівського відділення поліції Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області наказом ГУНП в Полтавській області №738 від 08.07.2020 "Про призначення та проведення службового розслідування" за вказаним фактом призначено та проведено службове розслідування, за результатами якого дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування, що затверджений начальником ГУНП в Полтавській області полковником поліції І. Вигівським 30.07.2020 /а.с. 30-46, 83-90, 118-134/.
Службовим розслідуванням встановлено та зафіксовано у акті службового розслідування, що ОСОБА_1 безпідставно склав постанову (серія ГАА №139043) по справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 178 КУпАП відносно ОСОБА_2 , якого ним було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження, оскільки в постанові вказано, що 21.05.2020, близько 14:40, в с. Оболонь по вул. Соборності, ОСОБА_2 в п'яному стані, в брудному одязі, хитався, чим ображав людську гідність, що не відповідає дійсності, оскільки саме в цей час ОСОБА_2 перебував у якості пасажира в транспортному засобі КМЗ Днепр МТ 11, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який був зупинений особисто старшим сержантом поліції Ковалевичем А.В.
У висновку службового розслідування зафіксовано, що ОСОБА_2 , в зазначений у постанові час був пасажиром мотоциклу під керуванням ОСОБА_3 , а тому навіть теоретично не міг скоїти інкримінованого йому правопорушення. Вказане свідчить про те, що протиправні дії старшого сержанта поліції ОСОБА_1 щодо безпідставного притягнення ОСОБА_2 до відповідальності мали умисний характер.
З зв'язку з викладеним, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що старшим сержантом поліції Ковалевичем А.В. вчинено умислу фальсифікацію протоколу серії ГААА №139043 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 178 КУпАП, з метою притягнення до адміністративної відповідальності завідомо невинуватої людини ОСОБА_2 .
Матеріалами справи підтверджено, що 21.05.2020 поліцейським сектору реагування патрульної поліції №4 Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області Ковалевичем А.В. складено постанову ГАА №139042 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді попередження за вчинення адміністративного порушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП, у якій зазначено, що 21.05.2020 близько 14-40 годин в с. Оболонь по вул. Соборності вказаний громадянин знаходився в п'яному стані, а також у брудному одязі та хитався, чим ображав людську гідність та громадську мораль /а.с. 169/.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 1 статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №213/1426/17(2-а/213/39/17) сформовано висновок про те, що об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у появі в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп'яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав'язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп'яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п'яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид вжитого напою, що містив алкогольну складову, а також місце його вживання (це може бути будь-яке громадське місце, навіть те, де розпивання алкогольних напоїв не заборонено. Водночас не можна кваліфікувати появу у п'яному вигляді лише за ознаками стану сп'яніння в громадському місці, якщо поведінка особи не ображає людську гідність і громадську мораль.
Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою і другою статті 178.
Будь-які докази того, що гр. ОСОБА_2 з'явився в громадському місці у п'яному вигляді, що ображав людську гідність і громадську мораль відсутні.
Натомість, матеріалами службового розслідування, зокрема, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , наданими у ході службового розслідування підтверджено, що під час патрулювання вул. Соборності у с. Оболонь Семенівського району працівниками поліції ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 здійснено примусову зупинку механічного транспортного засобу (мотоциклу), яким керував ОСОБА_3 , а пасажирами мотоциклу були ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 , який 21.05.2020 безпосередньо сам здійснив примусову зупинку механічного транспортного засобу (мотоциклу), у якому в якості пасажира перебував гр. ОСОБА_2 , було достовірно відомо, що гр. ОСОБА_2 був саме пасажиром транспортного засобу, примусово зупиненого позивачем, а не з'явився в громадське місце у п'яному вигляді, що ображав людську гідність і громадську мораль.
Доводи позивача про те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та не звертався зі скаргами на дії позивача не спростовують вказаного вище висновку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Наданий до суду позивачем відеофайл на СD-диску /а.с. 55/ не засвідчений електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", тому не є електронним доказом у розумінні статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаний відеофайл датований 28 вересня 2020 року, тоді як події, про які зазначено у постанові Серії ГАА №139043 по справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2020 та у висновку службового розслідування, відбувалися 21 травня 2020 року.
Отже, відеофайл, що міститься на СD-диску, наданому до суду позивачем, не є належним та допустимим доказом у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що наданий до суду відеофайл не містить інформації, яка б підтверджувала факт вчинення гр. ОСОБА_2 дій, за які позивачем складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Проте, у судовому засіданні позивач пояснив, що відеозйомка 21.05.2020 портативними відеореєстраторами позивачем та іншими працівниками поліції, які перебували разом з ним на патрулюванні 21.05.2020, не здійснювалась.
Підсумовуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що старшим сержантом поліції Ковалевичем А.В. безпідставно складено постанову (серія ГАА №139043) по справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 178 КУпАП відносно ОСОБА_2 , якого ним було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження, оскільки в постанові вказано, що 21.05.2020, близько 14:40, в с. Оболонь по вул. Соборності, ОСОБА_2 в п'яному стані, в брудному одязі, хитався, чим ображав людську гідність, що не відповідає дійсності, тоді як саме в цей час ОСОБА_2 перебував у якості пасажира в транспортному засобі КМЗ Днепр МТ 11, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який був зупинений особисто старшим сержантом поліції Ковалевичем А.В.
Зазначені дії позивача є неналежним виконанням службових обов'язків, встановлених пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VІІІ, підпунктами 1, 2, 3, 6, 9 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, порушенням приписів Правил етичної поведінки поліцейських, є грубим порушенням прав людини з боку поліцейського та завдає суттєвої шкоди авторитету державних органів в самої держави.
Суд зазначає, що приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
На думку суду, поведінка позивача, як поліцейського, про яку зазначено в акті службового розслідування, суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників поліції, та призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов'язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України. Вчинення позивачем такого діяння суперечить змісту Присяги працівника поліції, оскільки підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів Національної поліції України в цілому, принижує їх авторитет.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Пунктом 1 розділу VІІ Порядку передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Пунктом 6 1 статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Пунктом 5 статті 23 Дисциплінарного статуту встановлено, що у місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського може бути позбавлено премії повністю або частково в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, відповідно до пункту 12 розділу ІІ якого, керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських, відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Поліцейським поліції охорони виплата премії здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 11.09.2018 №974 затверджено Положення про преміювання поліцейських ГУ НП в Полтавській області /а.с. 209, 210-213/.
Згідно з пунктом 3.4. цього Положення про преміювання при визначенні розміру премії можуть враховуватися проступки, допущені поліцейськими упродовж шести попередніх місяців, про які стало відомо (у тому числі за результатами проведеного службового розслідування у поточному місяці).
Також відповідно до пункту 3.9 Положення про преміювання не підлягають преміюванню поліцейські, які звільняються зі служби в поліції у відповідності до пунктів 5, 6,10 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у місяці звільнення.
Пунктом 1 наказу ГУНП в Полтавській області від 31.07.2020 №1181 "Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії" наказано за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпунктів 1, 2, 3, 6, 9 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, недотримання вимог статті 245 КУпАП, що виразилось в умисній фальсифікації постанови серії ГАА №139043 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 178 КУпАП, та притягнення до адміністративної відповідальності завідомо невинуватої особи, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції, на підставі пункту 5 статті 23 Дисциплінарного статуту Національної поліції України при встановленні розміру премії за липень 2020 року зменшити його на 70% /а.с. 48-50, 92-94/.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 31.08.2020 №363 о/с "По особовому складу" відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнено зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, 31 серпня 2020 року. Підстава: наказ ГУНП в Полтавській області від 31.07.2020 №1181, подання Семенівського відділення поліції Хорольського ВП від 25.08.2020 /а.с. 47/. Встановлено премію за серпень 2020 року у розмірі 0%, /а.с. 51, 95/.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що наказ ГУНП в Полтавській області від 31.07.2020 №1181 "Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії" в частині пункту 1, а також наказ ГУНП в Полтавській області від 31.08.2020 №363 о/с "По особовому складу" ґрунтуються на вимогах законодавства України, судом не встановлено протиправності оскаржуваних наказів, тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання їх протиправними та скасування, а також похідні від них вимоги, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
При вирішенні даної справи судом враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , с. Байрак, Семенівський район, Полтавська область, 38241) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (ідентифікаційний код 40108630, вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 08 грудня 2020 року.
Суддя С.С. Сич