Справа № 420/7211/20
09 грудня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Бутенко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце мешкання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12), за участю 3-ї особи на боці відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення,-
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління національної поліції в Одеській області №897 від 13.04.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських батальйону конвойної служби ГУНП», відповідно до якого заступника командира взводу № 2 роти №1 батальйону конвойної служби ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції».
- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції №759о/с від 15.06.2020 року, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0041315), заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області відповідно до Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 16.06.2020 року.
- Поновити ОСОБА_1 , на службі в поліції на раніше займаній посаді заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області з 16.06.2020 року.
- Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16.06.2020 року по день поновлення на посаді.
- Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на службі в поліції ОСОБА_1 на посаді заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Одеській області №897 від 13.04.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських батальйону конвойної служби ГУНП» та №759о/с від 15.06.2020 року про звільнення зі служби в поліції, прийнятті з порушенням приписів чинного законодавства, позивача звільнено із служби в поліції безпідставно і незаконно, з грубим порушенням ряду вимог закону та прав як службовця і громадянина, тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.
20.08.2020 року від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 124-163 т. 1). В обґрунтування відзиву зазначено, що звільнення Позивача з органів поліції відбулось на підставі службового розслідування, невиконання останнім покладених на нього службових обов'язків, порушення дисципліни.
Заяви, клопотання учасників справи.
20.08.2020 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
12.10.2020 року, від представника Відповідача надійшло клопотання про залучення у справі у якості 3-ї особи, яка не заявляє самоостіних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_2 .
29.10.2020 року, від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи за відстуності позивача та його представника в порядку письмового провадження.
29.10.2020 року, від 3-ї особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи за його відстуності.
Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою суду від 06 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та зупинено провадження по справі № 420/7211/20 - до 27 серпня 2020 року до 10.30 години, у зв'язку із набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 “Про встановлення карантину та застосування посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-CoV-2”.
Протокольною ухвалою суду від 12.10.2020 року судом поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 12.10.2020 року, судом відмовлено в залишенні позовної заяви без розгляду за клопотанням представника відповідача
Ухвалою суду від 29.10.2020 року, судом залучено до справи у якості 3-ї особи, яка не заявляє самоостіних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_2 .
Інші процесуальні дії судом не вчинялись.
29.10.2020 року, сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Таким чином, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Обставини справи.
Судом встановлено, що 28.02.2020 заступник начальника ГУНП в Одеській області полковник поліції Махотін С.П. доповідною запискою довів до відома начальника ГУНП в Одеській області генерала поліції третього рангу Беха О.В. про те, що того ж дня до Приморського районного суду м. Одеси, розташованого за адресою: вул. Балківська, 33 (Приморський район, м. Одеса), до зали засідання № 131, з Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» конвойним нарядом батальйону конвойної служби ГУНП в Одеській області було доставлено громадянина ОСОБА_3 для продовження запобіжного заходу в рамках кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (ЄРДР № 12016160500007556 від 26.09.2016).
Знаходячись в загородженні із захисного скла, яке розташоване в залі судових засідань № 131 Приморського районного суду м. Одеси, вказаний громадянин з поліетиленового пакунку, який був при ньому, дістав предмет, схожий на гранату, та почав погрожувати присутнім у вказаній залі засідання.
За викладеним фактом слідчим відділом Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області були внесенні відомості до ЄРДР за № 12020162500000406 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 379 КК України.
За відомостями, викладеними у доповідній записці заступника начальника ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_4 , наказом ГУНП в Одеській області від 28.02.2020 № 520 призначено службове розслідування.
З метою об'єктивного з'ясування обставин, причин та умов, які могли бути причинами порушення поліцейськими батальйону конвойної служби ГУНП в Одеській області службової дисципліни, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією досліджені зібрані матеріали і відомості, а саме: копії службової документації з організації конвоювання та охорони батальйоном конвойної служби ГУНП затриманих і взятих під варту осіб, відеозаписи з місця події.
Разом з цим, були отримані письмові пояснення від поліцейських, включених до складу конвойного наряду, призначеного 28.02.2020 до Приморського районного суду м. Одеси, а також від прямих та безпосереднього керівників вказаних поліцейських.
Відповідно до висновків службового розслідування від 27.03.2020 року, комісія прийшла до висновків, а саме п.3, що за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог абзаців 1, 2, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.12.2016 № 1179, п.п. 1.26, 1.26.2, 1.46, 1.47, 2.13, 2.2, 2.33.2., 2.35, 2.9, 3.18, 3.15.2 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 № 60дск, п.п. 1,2, 4, 5, 8, 11. 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, Присяги поліцейського, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», заступника командира взводу № 2 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , звільнити зі служби в поліції (а.с. 60-91 т. 2).
13.04.2020 року начальником Головного управління національної поліції в Одеській області (далі - Відповідач, або ГУНП в Одеській області) було винесено наказ №897 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських батальйону конвойної служби ГУНП» (далі - Наказ № 897), згідно з п.1 якого, «За порушення вимог абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.12.2016 № 1179, п.п. 1.26, 1.26.2, 1.46., 1.47, 2.2, 2.13, 2.35, 2.9, 3.15.2, 3.18 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 № бОдск, п.п. 1, 2, 4, 5, 8, 11, 13 ч.З ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, Присяги поліцейського, п.п. 1, 2 ч.І ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у неналежному виконанні вимог наказу про конвоювання затриманих і взятих під варту осіб, незабезпеченні точного виконання поставленого завдання щодо конвоювання затриманих та взятих під варту осіб, неналежному проведенні приймання підсудних та організації їх обшуку в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», недотриманні належного порядку здійснення посадки конвойованих до спеціального автомобіля, конвоюванні затриманих і взятих під варту осіб у пішому порядку без фіксування рук у наручниках в положенні «ззаду», здійсненні конвоювання неповним складом конвою затриманих і взятих під варту осіб, як на спеціальному автомобілі, так і в пішому порядку, неналежній організації переведення конвойованих із спецавтомобіля до камер їх утримання, незабезпеченні виконання конвойним нарядом установленого порядку охорони підсудних, незабезпеченні проведення належним чином службової підготовки з особовим складом, нездійсненні виховання особового складу в дусі суворого дотримання законності і дисципліни та непроведенні роботи щодо попередження правопорушень серед особового складу, заступника командира взводу № 2 роти №1 батальйону конвойної служби ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції».
Наказом начальника Головного управління Національної поліції № 759 о/с від 15.06.2020 року (далі - Наказ №759 о/с) лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0041315), заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Одеській області відповідно до Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.І ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 16.06.2020 року.
Позивач вважає п. 1 Наказу №897 та Наказ №759 о/с, в частині, що його стосується, такими, що винесені незаконно, необгрунтовано, та такими, що підлягають скасуванню.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний:1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала дому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію», проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року N 2337-УІП (далі - Дисциплінарний статут) передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і плідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком - визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно з пунктом 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року N 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за N 1576/29706, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місця перебування.
Відповідно до п 5 розділу І Правил № 1179, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Пунктом 1 розділу II Правил № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; <...> поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати <...>.
Згідно з пунктом 3 розділу IV Правил № 1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Висновки суду.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінюючи рішення суб'єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та доходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
В ході службового розслідування встановлено, що Позивачем, порушено вимоги наказу МВС України від 20.01.2005 року № 60 дск.
А саме, за п. 1.26 начальник конвою (згідно з наказом батальйону конвойної служби № 211 від 27.02.2020 начальником конвою визначений позивач) несе відповідальність за точне і своєчасне виконання поставленого завдання щодо конвоювання затриманих та взятих під варту осіб, додержання законності підлеглими, збереження службових документів, особових справ конвойованих, озброєння та інших засобів, які були видані конвою.
За п. 1.26.2. Відповідно до списків особисто приймати конвойованих осіб, організовувати їх обшук, забезпечувати збереження виявлених при цьому грошей, цінностей, предметів і речей.
За п. 1.46 у приміщенні, де проводиться приймання затриманих і взятих під варту осіб, повинні перебувати лише особи, які їх здають, а також особи, які їх приймають для конвоювання.
Приймання затриманих і взятих під варту осіб здійснюється по одному і полягає в їх опитуванні (у тому числі про стан здоров'я, наявність у них скарг або заяв), звіренні результатів опитування з документами, проведенні обшуку. У разі сумніву щодо особи затриманого або взятого під варту начальник конвою (старший конвоїр) звертається за відповідним роз'ясненням до чергового помічника начальника слідчого ізолятора, органу внутрішніх справ, ІТТ, начальника караулу за роз'ясненням. Особи, що заявили про застосування фізичної сили і нанесення тілесних ушкоджень, захворювання, оглядаються лікарем (фельдшером), а в разі його відсутності - медичним працівником територіального закладу охорони здоров'я. Про результат огляду робиться запис у довідках з особових справ взятих під варту осіб.
Здавання затриманих і взятих під варту осіб до СІЗО оформляється розпискою чергового помічника начальника слідчого ізолятора в заявці (другому примірнику попутного списку) та завіряється печаткою.
За п. 1.47 особи, що приймаються для конвоювання, реєструються в дорожньому журналі згідно з наявними на них документами. Після цього вони підлягають обшуку, а їх особисті речі й продукти харчування - огляду. З цією метою зі складу конвою призначаються конвоїри з розрахунку один працівник на 5- 7 затриманих і взятих під варту осіб.
Про результати обшуку та огляду начальник конвою (старший конвоїр) робить запис у дорожньому журналі із зазначенням прізвища виконавця.
Виявлені в конвойованих осіб заборонені для зберігання предмети і цінності у встановленому порядку вилучаються та передаються з актом адміністрації місця утримання.
За п.2.2., посадка конвойованих в ІТТ, СІЗО проводиться у двориках для заїзду спеціальних автомобілів. У разі відсутності таких двориків, а також при конвоюванні затриманих і взятих під варту осіб з інших приміщень автомобіль подається, за можливістю, впритул до вхідних дверей (воріт) будови, а за наявності умов установлюється тимчасовий металевий коридор.
Конвойовані по одному підводяться до дверей кузова автомобіля, начальник конвою (старший конвоїр) почергово направляє їх у кузов, звіряє в кожного прізвище і вголос рахує. При цьому один з конвоїрів (у кузові без зброї) відповідно до вказівки начальника конвою (старшого конвоїра) розташовує затриманих і взятих під варту осіб у камерах, повторюючи вголос рахунок. Інші конвоїри стежать за додержанням порядку посадки в автомобіль, не допускаючи скупчення навколо нього сторонніх громадян.
За п. 2.13, для висадження конвойованих у кінцевому пункті призначення міліціонер-водій за розпорядженням начальника конвою (старшого конвоїра) зупиняє автомобіль у заздалегідь визначеному місці, яке, за можливістю, виключає доступ сторонніх осіб; у судах за наявності умов установлюється складаний металевий коридор; затримані і взяті під варту особи по одному, в наручниках, під охороною конвоїрів, за командою начальника конвою (старшого конвоїра) виводяться у приміщення.
За п.2.35, при пішому конвоюванні затримані та взяті під варту особи конвоюються по одному з обов'язковим фіксуванням рук у наручники в положення „ззаду”.
Розстановка конвою в цих випадках здійснюється в такий спосіб:
- два конвоїри розташовуються з обох боків конвойованого, а начальник конвою (старший конвоїр) - позаду всієї групи;
- якщо до складу конвою виділяється працівник міліції із службовим собакою, він розташовується праворуч (ліворуч) чи позаду конвойованих на відстані, яка виключає можливість наближення до них собаки впритул.
За п. 3.15.2, для висадки підсудних, засуджених безпосередньо біля тильних дверей суду обладнується спеціальний огороджений майданчик для заїзду автомобіля й висадки конвойованих, а в разі його відсутності спеціальний автомобіль подається впритул до дверей приміщення суду. Підсудні під охороною начальника конвою (старшого конвоїра) і конвоїрів по одному направляються до передбачених місць тримання. У коридорах і на сходах конвоїри розташовуються попереду і позаду підсудних, начальник конвою (старший конвоїр) - збоку біля поручнів, конвойований - біля стіни. Переведення підсудних з камер у зали судових засідань здійснюється до входу до них громадян, назад - після виходу з них громадян.
За п.3.18, начальник конвою (старший конвоїр) здійснює оперативне керівництво нарядом з охорони підсудних (засуджених) і несе відповідальність за виконання конвойним нарядом установленого порядку їх охорони.
Згідно з Абзацом 1, 2пунктом 1 розділом II наказу МВС України від 06.12.2016 року № 1179 про затвердження правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Пунктом 1,2,4,5,8,11,13 ч.3 статі 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено наступне:
1) службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Присяга поліцейського, встановлена статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», була складена позивачем при прийняті на службі в поліцію.
Всі порушення в організації проведення конвоювання, вчиненні позивачем, також підтверджуються поясненнями опитаних під час проведення службового розслідування ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , працівників ДУ «ОСІ» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та безпосередньо поясненнями ОСОБА_1 .
Позивач у позові зазначає, що відповідачем не повно були з'ясовані обставини дисциплінарного проступку, скоєного позивачем, тому висновок до якого прийшли члени дисциплінарної комісії є передчасним та таким, що прийнятий з відсутністю беззаперечних доказів, які б підтверджували дисциплінарний проступок ОСОБА_1 , від позивача не відбирались пояснення, також зазначено, що відповідачем у зв'язку із цим порушено порядок проведення службового розслідування, проте суд, з цього приводу зазначає наступне.
Суд звертає увагу на те, що позивач, як учасник службового розслідування, мав законну можливість подавати на розгляд комісії докази, матеріали, відповідні документи тощо (розділ IV п.2 порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018), також ОСОБА_1 мав законну можливість під час проведення службового розслідування подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи. Позивач у разі якщо вважав, що дії осіб, які проводять службове розслідування мають протиправний характер, мав право подавати скарги, та користуватися правничою допомогою (розділ IV п.2 пп.2, 4, 6 порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018).
Судом встановлено, що будь-які клопотання з боку позивача до дисциплінарної комісії не надходили, що свідчить про пасивну участь позивача у захисті своїх прав з метою проведення повного та всебічного службового розслідування з установленням всіх фактів, що мали значення для встановлення ступеню його вини.
Крім того, порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018 року, не передбачено обов'язок відповідача ознайомлювати позивача з наказом про призначення службового розслідування, проте ОСОБА_1 достеменно було відомо проте що службове розслідування проводиться, оскільки позивач неодноразово був опитаний під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії (28.02.2020 та 02.03.2020) та залучався до інших дій за його особистою участю.
Як вбачається із матеріалів службового розслідування, така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції.
Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов'язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.
Суд зазначає, що висновок службового розслідування не є підставою притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, він є лише складовою частиною службового розслідування.
Підставою до притягнення є - власне, матеріали службового розслідування, факти і обставини які були встановленні під час проведення службового розслідування і все це узагальнено у висновку службового розслідування.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд враховує, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Відповідачем повністю дотримано процедуру звільнення, яка проведена у відповідності до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», Наказу МВС України № 893 від 07.11.2018 року.
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що Відповідачем було проведене повне, всебічне та неупереджене службове розслідування, на підставі якого, були винесені обґрунтовані та законні: п. 1 наказу №897 від 13.04.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських батальйону конвойної служби ГУНП» та наказ №759о/с від 15.06.2020 року про звільнення зі служби в поліції.
Оскільки судом під час розгляду справи не встановлено протиправність видання відповідачем п. 1 наказу №897 від 13.04.2020 року та наказу №759о/с від 15.06.2020 року, суд дійшов до висновку, що решта позовних вимог позивача щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню оскільки є похідними від вимог про скасування наказів, у задоволенні яких слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю 3-ї особи на боці відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250-251 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце мешкання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12), за участю 3-ї особи на боці відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бутенко А.В.
.